Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Аналіз виробничого освітлення

У виробничих приміщеннях використовують 3 види освітлення:

-природне (джерелом його є сонце);

-штучне (джерелом є штучне освітлення);

-суміщене або інтегральне (поєднання природного і штучного).

Діючим ДБН В.2.5-28-2006 передбачені дві системи штучного освітлення:

-система загального освітлення (світло розподіляється на всю площу приміщення);

За функціональним призначенням штучне освітлення буває:

-робочим (для забезпечення нормальної світлової обстановки на робочих місцях);

-аварійним (на випадок виходу з ладу робочого освітлення);

-евакуаційним (для забезпечення евакуації людей при аварійному вимкненні робочого освітлення);

-охоронним (для освітлення території, яка охороняється).

Розрізняють два види аварійного освітлення: для продовження роботи;

-для безпечної евакуації людей.

-аварійне освітлення для продовження роботи передбачають у тому випадку, коли вихід з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або призведе до порушення безперервної роботи технологічного процесу, нормальної роботи життєво важливих об’єктів, таких як електростанції, вузли зв’язку, диспетчерські пункти, насосні станції і т. п.

Природне освітлення - це освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проникає через світлові прозори в зовнішніх огороджуючих конструкціях.

Для природного освітлення характерна висока дифузність (розсіяність) світла, яка позитивно впливає на роботу органів зору. Залежно від призначення промислові будівлі можуть бути одноповерхові, багатоповерхові та різних розмірів і конструкцій. Залежно від цього і від вимог технологічного прогресу можуть бути застосовані такі види природного освітлення:

1. Бокове одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна) знаходяться в одній або в двох зовнішніх стінах.

3. Комбіноване, коли застосовується одночасно бічне і верхнє освітлення.

Згідно з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування», вприміщеннях із постійним перебуванням людей в них повинно бути передбачене природне освітлення.

При боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО. У випадку однобічного - в точці на відстані 1м від стіни - найбільш віддаленої від світлових отворів, але не більш ніж 12м від них.

Нормоване значення КПО залежить від характеру зорової роботи (розряду) та особливостей світлового клімату в районі розташування будівлі, які вираховують через коефіцієнти m - світлового клімату і c - сонячності клімату.

Встановлено 8 розрядів зорової роботи, з урахуванням найменшого об'єкта, що розрізняється[18]

Ми будемо розглядати: ІІІ - висока точність - від 0,3 до 0,5мм;

Штучне освітлення використовується в темні та перехідні години доби, а також при недостатньому природному освітленні.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2 лк всередині приміщення

і не менше 1 лк на відкритих майданчиках. Світильники аварійного освітлення мають бути під'єднані до мережі, яка не залежить від мережі виробничого освітлення.Евакуаційне освітлення влаштовують для евакуації людей при аварійному відключенні робочого освітлення.

Згідно з ДБН В.2.5-28-2006 штучне освітлення може бути загальним, місцевим та комбінованим.

Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються в верхній зоні приміщення (не нижче 2,5м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).

Місцеве освітлення створюється світильниками, які концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Використання тільки місцевого освітлення у виробничих умовах заборонено, тому що воно створює велику різницю між освітленістю робочих поверхонь і навколишнього простору.

Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого освітлення. Комбіноване освітлення використовують для забезпечення високої освітленості на робочих поверхнях. Його передбачають для робіт І-VІІІ розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.

Навколишнє середовище значною мірою визначає наслідок дії електричного струму на людину. Опір перегрітого організму знижується, тому з підвищенням температури тяжкість ураження струмом підвищується. Небезпечність ураження електричним струмом зростає з підвищенням вологості і забруднення повітря.

Вологість, струмопровідний пил, їдка пара і гази руйнуюче діють на ізоляцію

І – з підвищеною небезпекою;

ІІ – особливо небезпечні;

ІІІ – без підвищеної небезпеки.

До першої категорії належать умови, які характеризуються однією з умов, що викликає підвищену небезпеку:

· відносна вологість повітря понад 75%;

· струмопровідний пил;

· температура понад 350С або короткочасно 400С незалежно від пори року;

· можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі;

· наявність струмопровідних підлог земляних, залізобетонних, цегляних і ін..

До ІІ категорії, що характеризується особливо небезпечними умовами належать такі, що мають одну з таких ознак:

· дощ, сніг або у приміщення вологість близька до 100% (обладнання, підлоги і стіни постійно вкриті вологою);

· хімічно активне середовище з їдкими парами і газами, що руйнують ізоляцію;

· одночасно наявні дві або більше умов з ознаками приміщень І категорії.

До ІІІ категорії відносяться сухі, без пилу приміщення, де відсутні ознаки І і ІІ категорій.

Можливими джерелами враження електричним струмом на місцях проектування є несправна електропроводка, вимикачі, штепсельні розетки включення ПК в мережу електроживлення, тильна сторона корпусу системного блоку.

Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно поділити на чотири ступені:

• І — судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;

• ІІ — судомні скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;

• III — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);

• IV — клінічна смерть.

Величина струму, що проходить через тіло людини, є вирішальним фактором, і визначається наслідком ураження: чим більший струм, тим небезпечніша його дія. Людина починає відчувати змінний струм, що проходить крізь неї, 0,5...1,5 мА (при частоті 50 Гц), а постійний - 5...7 мА. Цей струм називається відчутним, а найменше його значення - порогом відчутності. Сам по собі він не є небезпечним, але може стати непрямою причиною нещасного випадку, оскільки людина, раптово відчувши дію струму, може несвідомо зробити неправильні дії, які призведуть до механічних пошкоджень її тіла тощо. Змінний струм 50 мА (при 50 Гц) безпосередньо впливає на м'язи серця івважається смертельно небезпечним для людини.

Рід і частота струму визначають небезпечність ураження. Найбільш небезпечним є змінний струм частотою від 20 до 200 Гц. Підвищення частоти вище 1000 Гц супроводжується помітним зниженням небезпеки ураження, але при частоті 100 кГц і більше існує небезпека опіків. Постійний струм напругою

до 500 В у 4...5 разів безпечніший для людини, ніж змінний промислової частоти такого самого значення. При напрузі вище 500 В постійний струм стає небезпечнішим від змінного промислової частоти.

В електробезпеці беруть до уваги три характерні шляхи проходження електричного струму: рука-рука, рука-ноги, нога-нога. Важливим є стан шкіри в полі струму. Небезпека ураження електричним струмом виникає в момент дотику до неїзольованих струмопровідних частин з такою швидкістю, що людина, яка перебуває під напругою, часто позбавляється можливості відірватися від них. Будова організму людини з розмаїтих клітин та розчинів солей визначає його різний електричний опір. [18]