Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

(Витяг з Держстандарту 12.0.003 - 74)

Цим стандартом всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділено на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

До фізичних шкідливостей віднесено:

- рухомі машини, механізми, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, заготовки, матеріали, вироби, що переміщуються, інші механічні фактори;

- нагріваючий чи охолоджуючий мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання (гарячі цехи металургійної промисловості, котельні та ін.), гаряча вода чи пара;

- підвищений чи знижений барометричний тиск та його різкі зміни;

- високі рівні шуму, вібрації, інфра – та ультрамеханічних коливань повітря чи твердих поверхонь;

- високі рівні електромагнітних коливань радіодіапазону, електричних магнітних полів промислових частот, статичної електрики;

- високі рівні іонізуючої радіації (рентгенівські, гама, корпускулярне випромінювання);

- недостатнє або надмірне освітлення робочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча дія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект;

- висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази (метан в шахтах).

Група хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів включає:

- за характером дії на організм: подразнюючі, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні;

- за шляхами проникнення в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки);

- за тропністю дії: пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні;

- за ступенем токсичності: особливо високотоксичні (ГДК у повітрі < 0,1 мг/м³), високотоксичні (ГДК 0,1 – 1,0 мг/м³), середньотоксичні (ГДК 1,0 – 10,0 мг/м³), малотоксичні (ГДК > 10,0 мг/м³).

Група біологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинниківвключає біологічні об’єкти, вплив яких на працюючих викликає захворювання, отруєння, травми:

- зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) та інші;

- рослинні, тваринні отрути (напр. змієлови) та інші;

- виробничі біологічні об’єкти: антибіотики, білково-вітамінні концентрати, стимулятори росту, біологічно активні препарати та ін.

Група психофізіологічних виробничих шкідливостей включає:

- фізичні перенавантаження: статичні (утримання великих вантажів); динамічні (підняття і переміщення великих вантажів та його інтенсивність); гіподинамія, вимушене положення тіла, перенапруження окремих органів;

- нервово-психічні перенавантаження: розумове перенапруження, перенапруження уваги, аналізаторів, дуже інтенсивна зміна виробничих процесів, інформації, монотонність праці, психоемоційні перенавантаження (напр. взаємовідносини “начальник - підлеглий”).

За характером і ступенем витрат енергії фізична праця характеризується важкістю та інтенсивністю, а розумова, операторська напруженістю.

Згідно з Держстандартом 12.1.005 – 88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” фізична праця ділиться на легку (енерговитрати – до 150 ккал/год), середньої важкості (150 – 200 ккал/год), важку (200 – 250 ккал/год), дуже важку (> 250 ккал/год).

За напруженістю розумова, операторська праця поділяється на: ненапружену, малонапружену, напружену, дуже напружену.

Відповідно до перерахованих виробничих шкідливостей Наказом Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціального захисту населення та Міністерства праці за № 23/36/9 від 2.02.1995 р. затверджено “Список професійних захворювань та Інструкцію щодо його застосування”.

Професійними називаються хвороби, виникнення яких пов'язане з певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних несприятливих умов праці, так званих шкідливих виробничих чинників.
До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно.

До списку внесені професійні захворювання, які викликані виключно дією несприятливих виробничо-професійних факторів, їх найближчі та віддалені наслідки, а також ускладнення непрофесійних захворювань професійними шкідливостями (наприклад артеріальної гіпертонії вібрацією).

Розрізняють гострі та хронічні професійні захворювання та отруєння.

Гостре професійне захворювання (інтоксикація) виникає зненацька, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться у повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших шкідливих факторів.

Хронічні професійні захворювання виникають внаслідок тривалого впливу невисоких (але перевищуючих ГДК, ГДР, ГДД) концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів.

Згідно затвердженого “Списку…” професійні захворювання поділені на 7 груп:

1. захворювання, які виникають під впливом хімічних факторів: гострі, хронічні інтоксикації різної тропності дії (нейро-, гемо-, гепато-, нефро-, політропні, дерматропні, алергічні та інші);

2. захворювання, викликані впливом промислових аерозолів: пневмоконіози, пилові бронхіти, ринофарінголарингіти, алергії;

3. захворювання, пов’язані з дією фізичних факторів: іонізуючих випромінювань (гостра, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження, віддалені наслідки – злоякісні пухлини); неіонізуючих випромінювань (лазерних, ультрафіолетових, інфрачервоних); декомпресійна – кесонна хвороба; гострий, хронічний перегрів, шумова, вібраційна хвороба тощо;

4. захворювання, пов’язані з перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем: координаторні неврози (у доярок, скрипалів, лінотипистів), радикуліти, тендовагініти, артрози, бурсити, тромбофлебіти; ларингіти у співаків, викладачів, прогресуюча короткозорість та інші;

5. захворювання, пов’язані з дією біологічних факторів: інфекційні та паразитарні захворювання у тваринників, ветеринарів, інфекціоністів, лаборантів баклабораторій та інших;

6. алергічні захворювання: кон’юнктивіти, риніти, бронхіальна астма, дерматити, екземи, кропивниця тощо, які виникають при роботі з відповідними подразниками рослинного чи тваринного походження;

7. новоутворення – злоякісні пухлини при роботі з канцерогенами фізичного (іонізуючі випромінювання, ультрафіолетова радіація), хімічного походження (3, 4-бензпірен, смоли та інші).

З урахуванням перерахованих виробничих шкідливостей та професійних захворювань і отруєнь, які вони можуть викликати, завданням лікарів – спеціалістів з гігієни праці, профпатологів, лікарів різних фахів медико-санітарних частин промислових підприємств, лікувально-профілактичних закладів є:

- вивчення шкідливих факторів виробничого середовища, технологічних процесів та їх відповідності гігієнічним нормативам;

- вивчення впливу на організм різних шкідливостей виробничого середовища (технологічного процесу, повітряного середовища робочої зони, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, супутніх продуктів, відходів та викидів виробництва);

- вивчення стану здоров’я працюючих, їх загальної та професійної захворюваності;

- діагностика, лікування професійних захворювань, отруєнь, диспансерне, санаторно-курортне забезпечення працюючих, участь у роботі лікарсько-соціальних експертних комісій (ЛСЕК), лікарсько-контрольних комісій (ЛКК), лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) тощо, комісій по експертизі професійної патології, визначенні інвалідності тощо.

Профілактичні медичні заходи повинні включати:

- участь у розробці інженерно-технічних засобів оздоровлення умов праці (вентиляція, герметизація, автоматизація, механізація, дистанційне управління та інші);

- наукова розробка гігієнічних нормативів, іншого санітарного законодавства; наукова організація праці – НОП;

- запобіжний і поточний санітарний нагляд;

- санітарно-освітня та профілактична робота серед трудового колективу (навчання санітарним правилам, правилам техніки безпеки, використанню спецодягу, індивідуальних засобів захисту, лікувально-профілактичного харчування, питного режиму).