Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Медсестринський процес при інфекційних хворобах.

Читайте также:
  1. Cаяси процесс
  2. II. Процесс принятия решений.
  3. ISO 12207 - Б. процесс жизненного цикла для развития ПО
  4. IV Основной вид деятельности (процесс производства) 32. Состав и классификация затрат на производство.
  5. IV. Вимоги до технологічних процесів лісосічних робіт
  6. Lt;ОТВЕТ>Экономическая теория - это наука о поведении людей в процессе воспроизводства благ в мире ограниченныхресурсов
  7. Process Control Block и контекст процесса
  8. S: Наиболее точно реальный процесс износа основного капитала отражает ### амортизация
  9. V – дәріс. Әлеуметтік институттар мен процестер
  10. VII. Методическое обеспечение учебного процесса

У стаціонарі робочий день починається із приймання чергу­вання біля ліжка хворого. У першу чергу обслуговують тяжко­хворих і тих, які щойно поступили. Висока температура й інтоксикація у хворих на інфекційні захворювання супровод­жуються різким зниженням апетиту, нудотою, блюванням, спрагою. Годування таких хворих вимагає від медичної сестри великого терпіння. Показана велика кількість пиття. Сестра повинна часто, малими порціями поїти хворого водою, теплим чаєм із лимоном, морсом, соками. Навесні рекомендується давати більше вітамінних соків, відвар шипшини, лимон тощо. У разі розладів ковтання хворих годують через зонд або за допомогою живильних клізм.

Температуру вимірюють двічі на добу; за призначенням лікаря — через кожні 2—3 год (при малярії, сепсисі тощо). Вимірюють температуру сухим термометром після поперед­нього висушування пахвової ділянки хворого і обов'язково в присутності медичної сестри (особливо якщо хворий збуджений чи непритомний). Результати вимірювань температури заносять у температурний листок хворого. Про високу температуру негайно повідомляють лікаря. За його призначенням хворому кладуть міхур із льодом на голову та ділянку великих шийних вен, дають багато пити, вводять внутрішньовенно чи внутрішньом'язово анальгін, обтирають шкіру ментоловим спиртом, провітрюють приміщення.

Медична сестра повинна слідкувати за дотриманням призначеного режиму та пояснювати хворому його необхідність. Так,у разі передчасного вставання з ліжка й ходіння у хворого на черевний тиф може статися перфорація стінки кишки чи кишкова кровотеча.

Вживання антибіотиків через рот нерідко призводить до змін слизової оболонки порожнини рота: з'являються афти, виразки, гінгівіт, хворий не може їсти через різкий біль і печію в роті. У таких випадках слизову оболонку рота обробляють розчином калію перманганату, брильянтового зеленого; непоганий ефект дають полоскання розчином натрію гідрокарбонату, змащу­вання слизової оболонки медом, ністатиновою чи левориновою маззю; язик змащують гліцерином з водою. У цей час потрібно годувати хворого теплою, щадною, протертою їжею, давати багато пити. Усі ці заходи є також профілактикою гнійного паротиту. Нерідко на фоні пригнічення імунної системи розвивається кандидоз. Для підтвердження роблять посіви, визначають чутливість до антибіотиків і призначають лікування.

Для профілактики пневмоній — грізного ускладнення при багатьох інфекціях (грип, менінгіти, кір, кашлюк, тифи тощо) — хворого необхідно частіше повертати в ліжку, провітрювати палати, давати кисень і дуже обережно годувати та поїти, щоб не виникало аспірації під час вживання продуктів із подальшим розвитком аспіраційної пневмонії; гірчичники краще ставити через папір на тривалий час, що дає глибоке та надійне прогрівання.

У зв'язку з тривалим перебуванням на ліжковому режимі і високою температурою хворих часто турбують закрепи, розвивається метеоризм. У таких випадках уводять газовідвідну трубку, ставлять очисні, гіпертонічні чи сифонні клізми. Важливий догляд за шкірою тяжкохворих через небезпеку утворення пролежнів.

Медичній сестрі в інфекційному відділенні часто доводиться робити катетеризацію сечового міхурам'яким катетером, бо у тяжкому стані при різкому збудженні хворого може розвинутися затримка сечі. Уводячи катетер, для запобігання інфікуванню необхідно дотримуватися чистоти, працювати в рукавичках.

Для корекції водного балансу організму, особливо важливого при холері, харчових бактеріальних отруєннях, менінгококовій інфекції, необхідно ретельно розраховувати добовий діурез хворого. Порівнюючи кількість випитої й уведеної парентерально рідини і добовий діурез, можна одержати уявлення про водний баланс. Медична сестра, знаходячись завжди біля хворого, першою повинна повідомити лікаря про зміни в стані хворого, а якщо лікаря немає поруч, вміти надати невідкладну допомогу.

Медичні дієти (столи)

Дієта (грец. діаїта — спосіб життя, режим харчування) — сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом. Дієта може характеризуватися такими факторами, як хімічний склад, фізичні властивості, кулінарна обробка їжі, а також час та інтервали прийому їжі. Дієти різних культур можуть суттєво відрізнятися та включати або виключати конкретні продукти харчування. Вибір дієти впливає на здоров'я людини.

Дієтичне харчування в медицині застосовується як компонент лікування, або як щадні заходи для тієї, чи іншої системи органів. Дієт от ерапія спрямована на покращення лікування або на якісну реабілітацію (одужання) хворих.

В лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах використовують номерну систему дієт, яку розробив М.І. Певзнер для комплексного лікування різних захворювань. Данний тип поділення дієт у лікувальних закладах був нещодавна замінений поділенням дієт на 4 групи, в які увійшли усі представлені нижче дієти. Деякі з них відомі у декількох варіантах (наприклад, № 7а, 76, 7в, 7г).

Дієта № 1, № 1 а, № 16Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки Дієта № 2 — Хронічний гастрит, гострі гастрити, ентерити та коліти, хронічні ентероколіти

Дієта № 3Запор

Дієта № 4, № 4а, № 46, № 4в — захворювання кишечника з проносамиДієта № 5, № 5а — Захворювання печінки та жовчних шляхів

Дієта № 6подагра, сечокам'яна хвороба з утворенням каміння і солей сечової кислоти.

Дієта № 7, № 7а, № 76 — гострий і хронічний нефрит (пієлонефрит, гломерулонефрит)

Дієта № 8Ожиріння

Дієта № 9Цукровий діабет

Дієта № 10 — Захворювання серцево — судинної системи з недостатністю кровообігу.

Дієта № 11Туберкульоз

Дієта № 12 — Функціональні захворювання нервової системи.

Дієта № 13 — Гострі інфекційні захворювання з підвищенням температури.

Дієта №14Сечокам’яна хвороба з відходженням каміння, які складаються переважно з оксалатів.

Дієта № 15 — Різноманітні захворювання, що не потребують спеціальних дієт.

Можна виділити такі різновиди дієт:

Низькокалорійні дієти - характеризуються споживанням низькокалорійної змішаної їжі, найчисельніша та найрізноманітніша група дієт для схуднення.

Маложирні дієти підійдуть тим, кому складно обмежити споживання звичних продуктів.

Монодієти. Передбачують споживання тільки одного харчового продукту (популярні монодієти: рисова, яблучна, кефірна, сирна, картопляна). Достатньо "жорсткі".

Метод Монтіньяка - рекомендації з харчування на все життя.

Білкові дієти. Максимум білка (м'яса та риби), мінімум усього іншого.

Жирова дієта. Найпарадоксальніший з існуючих методів схуднення.

Вегетаріанство. Здоровий режим харчування, однак важко здійснений в наших кліматичних умовах.

Харчування за гемокодом. Модний метод схуднення. Проводиться аналіз на гемокод, за його результатами підбирають найдоречніші для цієї конкретної людини продукти харчування.

Існують потенційні небезпеки дієт як методу схуднення:

Індивіуальна непереносимість.

Адаптація організму. Якщо дієта застосовується занадто довго, організм звикає до нового режиму харчування, як наслідок - гальмування темпів зниження маси тіла або припинення схуднення.

Потенційна шкода для здоров'я, особливо якщо продукти не містять білок, мінерали та харчові волокна.

Дієти не формують навички раціонального харчування

Висновок: вивчення медсестринського процесу при інфекційних хворобах, загальні принципи лікувальних дієт.

Загальний висновок:Ознайомились з загальними методами діагностики інфекційних хвороб. опірними симптомами та синдромами інфекційной патологіі,лабораторною діагностикою, сучасні інструментальні методи діагностики.Вивчили засоби специфічного лікування,можливі побічні реакціі та анафілактичний шок, принципи лікувальних дієт та дотримання заходів професійної безпеки з інфекційним пацієнтом.

 

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 151 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав