Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаціонарні установки автоматичного пожежегасіння.

Читайте также:
  1. Автоматичні установки пожежогасіння
  2. Автономная речь в подростковых группах. Социальные установки, нормы и ценности в подростковом возрасте. Общение и половая идентификация. Первая любовь.
  3. Билет 25.Образование революционных партий в России. Их программные и тактические установки.
  4. Билет 27.Образование либеральных и монархических партий в России, их программные и тактические установки.
  5. В настоящее время предстерилизационную очистку проводят механизированным (с помощью специального оборудования – установки УЗО - образец № 2) и ручным способами.
  6. ВЛИЯНИЕ ПОВЕДЕНИЯ НА СОЦИАЛЬНЫЕ УСТАНОВКИ.
  7. Внутренние установки
  8. Восприятие институтов власти. Установки по отношению к субъектам политической власти.
  9. В№44..Концепция установки Д.Узнадзе.
  10. Грузинская школа установки

Для гасіння великих загорянь у приміщеннях категорій А, Б, В застосовують стаціонарні установки водяного, газового., хімічного та повітряно-пінного гасіння.

До розповсюджених стаціонарних засобів гасіння пожежі відносять спринклерні та дренчерні установки. Вони являють собою розгалужену мережу трубопроводів зі спринклерними або дренчерними головками і розташовуються під стелею приміщення, яке потрібно захистити або в інших місцях - залежно від типу і властивостей вогнегасячих речовин.

У водяних спринклерних установках водорозпилюючі головки одночасно є датчиками. Вони спрацьовують при підвищенні температури у зоні дії спринклерної головки. Сплав, який з'єднує пластини замка, що закриває вихід води, плавиться, замок розпадається і розпилена завдяки спеціальній розетці вода починає падати на джерело займання. Кількість спринклерних головок визначають з розрахунку 12 м2 підлоги на одну головку. Таким чином відбувається локальне пожежегасіння. Недоліки – у холодний період року вода яка постійно знаходиться в трубопроводах може замерзати, що призведе до виходу системи з ладу; присутні експлуатаційні витрати на профілактику та догляд за системою; систему неможливо протестувати; швидкість розповсюдження пожежі може перевищувати швидкість спрацювання спринклерних головок.

Дренчерна головка за зовнішнім виглядом мало відрізняється від спринклерної. Але вона порожниста - не має замка. Вмикання дренчерної установки при пожежі у приміщенні, що потребує захисту, здійснюється або за допомогою пускового вентилю, який відкривається вручну, або за допомогою спеціального клапана, що діє за принципом спринклерної головки та об'єднує до 8 дренчерів. В обох випадках вода поступає до всіх дренчерів і в розпиленому стані одночасно починає орошати всю площу, над якою розташовані дренчерні головки. Таким чином можуть створюватися водяні завіси або здійснюватися гасіння пожежі на великій площі. Недоліки – значні витрати вогнегасних речовин; інерціонність системи, шкода від гасіння може перевищувати шкоду від пожежі.

Замки спринклерних головок та контрольні клапани дренчерних установок розраховані на температуру розкривання 72, 93, 141 та 182°С у залежності від небезпечної температури у приміщенні, що потребує захисту.Спринклерні та дренчерні установки безперервно вдосконалюються. На даний час застосовують дренчерні установки для гасіння пожеж повітряно-механічною піною, у яких звичайні дренчери замінені пінними, а керування автоматизоване. Кран автоматичного пуску зв'язаний із температурним датчиком, що знаходиться безпосередньо у приміщені. Є також автоматичні вуглекислотні установки гасіння пожежі.

Контрольні питання

1. Електробезпека. Основні причини та особливості електротравм.

2. Дія електричного струму на організм людини

3. Види електротравм

4. Електричні удари. Ознаки клінічної та біологічної смерті.

5. Основні чинники електричного та неелектричного характеру, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом

6. Основні чинники виробничого середовища, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом. Умови оточуючого середовища.

7. Основні чинники виробничого середовища, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом. Схема включення людини у електричну мережу.

8. Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок

9. Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок

10. Надання першої допомоги при ураженні людини електричним струмом.

11. Основні поняття та визначення пожежної безпеки

12. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів

13. Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта

14. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон

15. Способи і засоби гасіння пожеж

16. Первинні засоби пожежогасіння. Пінні вогнегасники

17. Первинні засоби пожежогасіння. Газові вогнегасники.

18. Первинні засоби пожежогасіння. Порошкові вогнегасники

19. Системи пожежної сигналізації

20. Стаціонарні установки автоматичного пожежегасіння.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав