Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Читайте также:
  1. Автоматичні установки пожежогасіння
  2. Взаимосвязь повреждения и защитно приспособительных реакции в развитии воспаления. Единство местного и общего в развитии и течении воспаления.
  3. Види, засоби та способи знезараження
  4. Виробничий шум. Характеристики основних параметрів шуму, дія на організм людини. Методи та засоби захисту у боротьбі з шумом.
  5. Виробничі випромінювання, та засоби захисту від них
  6. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння через гідранти
  7. Вібрація як чинник виробничого середовища у галузі. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Заходи та засоби захисту від вібрації.
  8. Вібрація: джерела утворення, джерела утворення, дія на організм, засоби захисту
  9. Гасіння пожеж в електроустановках, засоби і методи.
  10. Горіння речовини і способи його припинення

В комплексі заходів, що використовуються в системі

протипожежного захисту, важливе значення має вибір найбільш

раціональних способів та засобів гасіння різних горючих речовин та

матеріалів згідно зі СНиП 2.04.09-84.

Горіння припиняється:

— при охолодженні горючої речовини до температури нижчої, ніж

температура її займання;

— при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння;

— при припиненні надходження пари, газів горючої речовини

в зону горіння.

Припинення горіння досягається за'допомогою вогнегасник засобів:

— води (у вигляді струменя або розпиленому вигляді);

— інертних газів (вуглекислота та ін.);

— хімічних засобів (у вигляді піни або рідини);

— порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом);

— пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж та

вогнегасних речовин і їх носіїв (протипожежної техніки)

визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії

розвитку пожежі, масштабів загорань, особливостей горіння

речовин та матеріалів (рис. 4.3).

Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить

від наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма

працівниками, а також від засобів пожежного зв'язку та сигналізації

для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та

первинних вогнегасних засобів.

Вода— найбільш дешева і поширена вогнегасна речовина. Вода

порівняно з іншими вогнегасними речовинами має найбільшу теплоєм- ність і придатна для гасіння більшості горючих речовин. Вода

застосовується у вигляді компактних і розпилених струменів

і як пара Вогнегасний ефект компактних струменів води полягає

у змочуванні поверхні, зволоженні та охолодженні твердих горючих

матеріалів. Подача води до місця пожежі здійснюється пожежними

рукавами. Відкидний рукав від пожежного крана або насоса закінчується

металевим соплом, обладнаним розбризкувачем. Розбризкувач дозволяє

отримувати компактний або розсіяний струмінь води. Струменем води

гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним пилом — тверді,

волокнисті сипучі речовини, а також спирти, трансформаторне

і солярове мастила

^ Водою не можна гаситилегкозаймисті рідини (бензин, гас),

оскільки, маючи велику питому вагу, вода накопичується внизу цих

речовин і збільшує площу горючої поверхні. Не можна гасити водою

такі речовини, як карбіди та селітру, які виділяють при контакті з водою

горючі речовини, а також металевий калій, натрій, магній та його сплави,

електрообладнання, що знаходиться під напругою, цінні папери та

устаткування

^ Водяна паразастосовується для гасіння пожеж у приміщеннях

об'ємом до 500 м3 і невеликих загорань на відкритих установках.

Вогнегасна концентрація пари у повітрі становить 35%.

^ Водні розчини солейзастосовуються для гасіння речовин, які

погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф). У воду додають

поверхнево-активні речовини: піноутворювач ПО-1, сульфаноли

НП-16, сульфонати, змочувач ДП.

Промислові приміщення мають зовнішнє і внутрішнє

протипожежне водопостачання, запроектоване згідно з вимогами

СНиП 2 04.02-84 та СНиП 2.04.01-85. Необхідний тиск води

створюється стаціонарними пожежними насосами, котрі забезпечують

подавання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими

пожежними автонасосами і мотопомпами, що забирають воду із

гідрантів (рис. 4.4).

Гідранти (зовнішнє протипожежне водопостачання) розташовуються

на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру

будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін. Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється

пожежними кранами, які встановлюються на висоті 1,35 м від підлоги

всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках.

Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та

пожежним стволом. Довжина рукава — 10 або 20 м. Продуктивність

кожного крана повинна бути не меншою, ніж 2,5 л/с. Витрати води на

зовнішнє пожежогасіння беруться в залежності від ступеня

вогнестійкості будівель, їх об'єму, категорії пожежо- і вибухонебезпеки

виробництва у межах від 10 до 40 л/с.


Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 8 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2018 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав