Читайте также:
|
Безумовно. Якщо врахувати, що йдеться про літературного героя, то ми змушені констатувати, що для мистецтва і, зокрема, для літератури мотив перетворень є звичним і розповсюдженим. А чому?..
Так, так, розумію: бракує власного досвіду. Тоді, аби здобути такий досвід, ми спробуємо влаштувати ток-маскарад (ще одна оригінальна інтерактивна форма організації уроку). Його правила дуже прості: я пропоную вам певний образ, і бажаючий чи той, кого ми забажаємо у цьому образі побачити, посяде місце у кріслі та спробує увійти в даний образ, а ми усі йому допомагатимемо.
Перший образ, у який я пропоную вам перевтілитися, – це образ „птаха”.
Питання (орієнтовні, для учителя) до образу „птаха”:
– Яким ви хочете бути птахом? Чи не конкретизуватимемо?
– Як ви себе почуваєте? Краще, ніж в образі людини?
– А куди б ви хотіли полетіти?
– Уявіть собі, що ви летите, хочете приземлитися, а тут мисливець стріляє у вас із рушниці!.. То ким краще бути – птахом чи людиною?..
(Започатковане учителем продовжують учні.)
Учитель (дякує учню, який відповідав на питання до образу „птаха”, і класу за питання до цього образу):
А тепер я хочу запропонувати вам зовсім дивний образ – образ „шоколадної цукерки”, наприклад, „Гуллівер”...
Питання (орієнтовні, для учителя) до образу „цукерки”:
– Вам подобається бути цукеркою з товстим-товстим шаром шоколаду?
– А не боїтесь, що вас, врешті-решт, хтось з’їсть?
– А ви б хотіли, щоб вас хтось з’їв?
(Процедура з питаннями учнів, подякою та оплесками повторюється.)
Учитель: Однак час вже згадати, що у нас є кілька нагальних запитань у зв’язку з образом Грегора Замзи, і тому я пропоную вам спробувати себе ще й у ролі цього героя.
Питання (орієнтовні, для учителя) до образу Грегора Замзи:
– Як ви гадаєте, чому ви перетворилися на комаху?
– Якими побачили світ і людей, ставши комахою?
– Що нового для себе зрозуміли?
(Процедура з питаннями учнів, подякою та оплесками повторюється.)
Учитель: Спробуємо підсумувати почуте і побачене й зробити відповідний висновок. Найперше: Кафка, звичайно, не відкрив Америку, вдаючись до давнього як світ прийому, який залюбки використовувався у фольклорі і у літературі представниками різних народів та культур. Але цей прийом використовувався з метою увиразнення і розв’язання нетрадиційним способом тих проблем, які розглядалися у відповідних творах.
Однак нікому до Кафки не спадало на думку через відсутність мотивації надати цьому прийомові абсурдного характеру. Саме відсутність мотивації дала змогу сказати те, що, на думку письменника, становить найголовнішу проблему людства у XX ст.: сучасна людина перетворюється на відразливу страхітливу комаху, і шукати порятунку їй не тільки ніде – вона його зовсім не варта, та, зрештою, і нічого не варта! „Погляньте-но, вона здохла! Лежить і не кивається!” – каже служниця про Грегора. Але ж не тільки про Грегора, а й про кожного з нас можна було б сказати щось подібне за певних умов, чи не так?
І хіба Кафка не має рації, якщо зважити на те, що може спіткати людину у житті чи – ще ширше – що пережило людство у XX столітті і продовжує переживати у ХХІ? Щоправда, ви можете сказати: „Але ж переживає!” Так, і сім’я Замзи пережила страхіття, яке сталося з їхнім сином і братом, бо цього разу це трапилося тільки з ним...
То що ж, почекаємо наступного разу?.. Своєї черги?! Гадаєте, що це досить фантастична перспектива?..
Тоді послухайте ще один уривок, точніше, епілог роману гватемальського письменника Мігеля Анхеля Астуріаса „Маїсові люди”, що побачив світ 1949 року: „Маяки втратили розум від укусів комарів, комарі та москіти – від світла маяків. У сеньйора Нічо Акіме перекосило обличчя на бік, ніби підбор на зношеному черевикові. Нічого не вдієш, роки... і самотність давить свинцем. Підкова зморшок ледь-ледь утримувала його щелепу, але вона виривалася і висіла їм на зло. Мухи залітали йому до рота, він їх випльовував живими. Хазяйка померла від малярії, а перед тим почорніла, як скорпіон. Коли вона розчісувалась останній раз, у неї випало все волосся. Сеньйору Нічо дістався у спадок готель „Кінг” із шістнадцятьма тисячами пацюків. Двоутробець Гійо Нік і Марія Текун повернулися до Пісігуїліто. У неї помер другий чоловік, несправжній. Справжній чоловік – один, всі інші – несправжні. Беніто Рамес, який уклав угоду з чортом, помер від грижі, і вони повернулися додому. Вони знову вбили у землю кілки і побудували ще більший дім, тому що сини переженилися, понароджували дітей і приїхали до них жити. І мужчині добре, і жінці, коли дітей багато. Після жнив, щоб тягати маїс, і старі, і діти, і чоловіки, і дружини перетворювалися на мурах. Мурахи, мурахи, суцільні мурахи...”
Ось такі сумні справи. Тут є над чим замислитися, а тому спробуйте вдома написати твір-мініатюру на тему: „Прокинувшись, я побачив, що обернувся(-лась) на...”
Урок 3
Учитель: Тема уроку вам відома. Щоправда, обстановка в аудиторії трохи незвична, але тут уже нічого не вдієш. Та, зрештою, вам і не звикати.
Так ось, я тут усе міркував-міркував і доміркувався до такого: порівняйте з варіаціями, які я вам запропоную, відомі рядки:
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?..
Варіація перша:
Дивлюсь я на череп і думку гадаю:
Невже у майбутнім й мене це чекає?..
Варіація друга:
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не памперс, чому промокаю?..
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 38 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |