Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методичні вказівки

Читайте также:
  1. Асортиментна політика торгового підприємства та методичні основи формування асортименту товарів
  2. Вказівки до вирішення завдання
  3. Вказівки до вирішення завдання
  4. Вказівки до роботи
  5. Вказівки до розв’язання
  6. Вказівки до розрахунків
  7. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ
  8. Загальні вказівки
  9. Загальні методичні вказівки щодо аналізу умов праці.
  10. Загальні методичні рекомендації.

Буття - це все існуюче, тобто весь світ, до якого належимо і ми. Головні сфери буття - природа, свідомість (дух), суспільство. Здавна в філософії поставала проблема єдності світу, його першооснови. Якщо світ уявляти як єдине ціле, то виникає питання про єдину для всього буття першооснову або субстанцію (від лат. substantia - те, що є основою).

Одною з першооснов в філософії вважають матерію. В сучасній науці виділяються такі форми матерії, як поле та речовина. Крім того весь світ поділяють на: мікросвіт, макросвіт, мегасвіт. У структурному плані матеріальний світ поділяється на неживу, живу природу та суспільство, які теж структуровані на окремі рівні, а саме: нежива природа - субмікроелементарний (поле), мікроелементарний (елементарні частки), ядерний (вільні ядра атомів), атомний, молекулярний, макроскопічний, зірковогалактичний, понадгалактичний; жива (органічна) природа: молекулярний, вірус, мікроорганізми, клітковий рівень, надклітковий рівень (організм), біологічні види; соціально-організований світ - людина, рід, плем'я, сім'я, соціальні групи (народність, нація, класи, колективи); ноосфера. Таким чином, матерія існує у різних формах і на різних структурно організованих рівнях.

При вивченні теми необхідно розібратися перш за все з тим, як філософія розглядає питання, що таке людина, яке місце має в світі. Особливість людського способу буття в його самотворчості, яке в суспільстві відображає всі види людської активності. Необхідно зосередити увагу на низці понять, які конкретизують сутністні аспекти поняття "людина": "індивід", "особа", "індивідуальність".

Властивостями людини виступають емоції, почуття, воля, розум. Емоції та почуття відображають суб'єктивний комплекс реакцій на дію внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на людину. Волю можна розглядати як потребу до вибору діяльності і внутрішнім зусиллям, що необхідні для її здійснення. Це специфічний акт, який не можна зводити до свідомості і діяльності. Акт волі, котрий є перш за все предметом самосвідомості, виникає з приводу чогось. Розум виступає як творча пізнавальна діяльність, яка розкриває суттєвість дійсності.

Актуальною проблемою для сучасної людини є проблема свободи, осягнення меж свого вибору. Необхідною стороною свободи є відповідальність як здатність людини передбачати наслідки своїх дій з урахуванням суспільних потреб.

Переважна більшість філософів, вчених вважає, що людина в принципі може пізнати себе і оточуючий світ. Але є такі вчення, які заперечують це. Так, наприклад, агностицизм (від грецьк. - непізнаний), найбільш відомими представниками якого є І.Кант і Д.Юм. Вони схиляються до думки, що людина не може пізнати сутність речей. Пом'якшеною формою такої концепції в історії пізнання виступає скептицизм.

Треба звернути увагу на такі основні поняття гносеології як об'єкт, суб'єкт, практика, істина, чуттєве, логічне, розсудок, розум, інтуіція.

Як відомо, предметом дискусій в історії філософії було питання про співвідношення чуттєвого і раціонального (розумового - в пізнанні). Істина полягає в єдності і взаємодоповненні цих двох компонентів пізнання. Поряд з почуттями, ірраціональними формами осягнення світу є уява, фантазія, інтуіція. Пізнання як єдність чуттєвого і раціонального тісно пов'язна з розумінням, яке є основним поняттям герменевтики.

Пізнання здійснюється у різних формах: побутово-практичній, ігровій, міфологічній, художній, філософській, релігійній, науковій.

Зважте на те, що одним з важливих питань теорії пізнання є питання істини. Класичне розуміння істини дав ще Арістотель: істина - це відповідність уявлень чи тверджень реальному стану речей. Основна ознака істини - її об'єктивність, тобто незалежність тих чи інших думок від суб'єкта за змістом. Істина може бути абсолютною (знання повністю відповідають об'єкту пізнання) чи відносною (неповне співпадання думки з об'єктом пізнання).

Саме процес пізнання дозволяє людині адаптуватись у світі, виступає важливим компонентом людської діяльності.

Тема 3. Особливості людського буття.

Питання:

1. Філософське вчення про людину.

2. Воля як сутнісна властивість людини. Емоції, почуття, воля та розум.

3. Свобода волі та вибір. Свобода та відповідальність.

4. Природа цінностей, їх класифікація. Духовність особи як аксіологічна проблема.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 28 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав