Читайте также:
|
Метод експерименту, його види, процедура проведення
Експеримент – збір фактів у спеціально створених умовах.
Види експериментів:
Є два види психологічного експерименту: лабораторний і природний. Лабораторний експеримент може проводитися як з використанням апаратури, так і без неї, але із застосуванням спеціально розроблених експериментальних матеріалів.
У природному експерименті на відміну від лабораторного зберігається зміст звичайної діяльності людини, але створюються умови, при яких обов'язково викликається досліджуване явище.
Спостереження, його види. Вимоги до нього
Спостереження – цілеспрямований збір фактів в природних умовах.
Види спостереження:
1) самоспостереження (інпрофесія)
2) включове спостереження
3) щоденники матері
Спостереження — пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою — життєвим спостереженням — користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. З огляду на це, можна визначити деяку специфіку методу спостереження. Передусім, у визначення спостереження як методу педагогіки та психології мають бути включені положення про:
галузі використання методу;
сутність специфічного психологічного спостереження;
можливості та обмеження методу;
його зв'язки з іншими методами психологічного дослідження;
структуру самого процесу спостереження як спеціальної пізнавальної наукової діяльності;
види спостереження та їх відмінні риси;
предметну оснащеність спостереження;
способи інтерпретації емпіричних даних та їх теоретичне осмислення.
13. Поняття про потребу, як джерело активності
Потреба – це стан живої істоти, що відображає її залежність від умов існування та спричиняє активність у ставленні до цих умов.
Задовольняючи свої потреби, людська істота має віднайти для цього найкращі шляхи і засоби в складній соціальній ситуації, вона повинна вміти ставити перед собою і вирішувати теоретичні і практичні завдання
14. Поняття про діяльність. Структура діяльності
Діяльність – це усвідомлена і цілеспрямована активність людини, зумовлена потребами та спрямована на пізнання та перетворення світу.
Діяльність включає такі структурні компоненти:
Мета – те, що реалізує людські потреби і є образом кінцевого результату діяльності.
Мотиви – це пов’язані із задоволенням певних потреб спонукання до діяльності.
Знання – це не лише сукупність відомостей про навколишній світ, а й здатність людей орієнтуватись у системі соціальних взаємин, діяти відповідно до обставин у різних життєвих ситуаціях.
Навички – це опанування до автоматизму способами використання певних засобів діяльності.
Уміння – здатність людини усвідомлено застосувати набуті знання адекватно новим обставинам діяльності.
15. Характеристика видів діяльності (гра, навчання, праця)
Гра – вид діяльності, який полягає в емоційному освоєнні соціального досвіду людини та емоційному задоволенні.
Навчання – вид практичної чи теоретичної діяльності, який за своєю сутністю є пізнавальним процесом засвоєння людиною соціального досвіду.
Праця – соціально зумовлений вид діяльності, який виявляється у зв’язку із значеннями, зафіксованими в закріплених знаряддями схемах дій, мовленнєвих понять, соціальних ролей, цінностей та соціальних норм.
16. Поняття про увагу. Фізіологічна основа уваги
Увага – це форма психічної активності, яка полягає у зосередженості суб’єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті – предмети, події, образі, міркуванні.
Фізіологічною основою уваги є осередок оптимального збудження відкриттям Павловим. За своєю силою він може бути різним, але для людини він є значеним.
17. Класифікація та види уваги
1. За метою: мимовільна, довільна, післядовільна.
Мимовільна увага – це зосередженість на об’єкті через його особливості як подразника.
Довільна увага – вид уваги, зумовлений потребами діяльності, який полягає у свідомо спрямованому зосередженні уваги.
Післядовільна увага – увага, зумовлена зацікавленістю до об’єкта.
2. За формою організації: колективна, групова, індивідуальна.
Колективна увага – зосередження уваги певної групи індивідів на певному об’єкті.
Групова увага – зосередження уваги групи в умовах роботи в колективі.
Індивідуальна увага – вид уваги, який полягає у зосередженні суб’єкта на своєму завданні.
3. За об’єктом: зовнішня і внутрішня
Зовнішня увага – вид уваги, зумовлений зовнішніми подразниками.
Внутрішня увага – увага суб’єкта, пов’язана з його внутрішніми розумовими діями (думками, мріями і помислами тощо).
18. Властивості уваги
Обсяг - кількість об’єктів, які сприймаються одночасно в певний проміжок часу.
Розподіл – властивість уваги, що проявляється в одночасній увазі до двох або більше об’єктів та виконанні дій з ними чи спостереженні за ними.
Переключення – властивість уваги, яка полягає у зміні людиною спрямованості своєї уваги з одного об’єкта на інший.
Стійкість – властивість уваги, яка полягає у тривалому утриманні уваги на предметі чи діяльності.
Концентрація – властивість уваги, яка полягає у єдності її зосередженості та інтенсивності при повному відстороненні від інших об’єктів.
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 67 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |