Читайте также:
|
|
До безсполучникових складних речень з різнотипними частинами належать складні речення неоднорідного складу, предикативні частини яких поєднуються в одне ціле зумовленою та пояснювальною інтонацією, а також такими засобами, як порядок розташування частин, співвідношення видо- часових і способових форм дієслів-присудків та типізовані спеціалізовані лексичні елементи.
Предикативні частини у безсполучникових складних реченнях із різнотипними частинами семантично неоднорідні, залежні, співвідносні з головною і підрядною частинами складнопідрядних речень, що певною мірою зближує між собою складнопідрядні речення і складні безсполучникові речення неоднорідного складу з різнотипними частинами.
Із структурного погляду складні безсполучникові речення є різнотипними частинами і характеризуються тим, що вони, творячи замкнутий ряд, належать до речень закритої структури, тобто складаються завжди лише з двох предикативних частин і не допускають свого поширення третьою і наступними частинами.
1) Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами, як співвідносні із складнопідрядними реченнями, можуть виражати різні типи відношень: 1) з’ясувально-об’єктні; 2) часові; 3) причинові; 4) умовні; 5) наслідкові та ін.
Безсполучникові складні речення із з’ясувально-об’єктними відношеннями, як співвідносні із складнопідрядними з’ясувальними реченнями, характеризуються тим, що присудок першої їх частини виражений дієсловом чи предикативним прислівником, а іноді й прикметником та іменником певної семантики, зокрема із значенням мовлення, мислення, почуття, стану тощо: Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться (М. В.); І досі сниться: вийшла з хати весела, сміючись, мати (Т. Ш.); Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю: з каменю б’є джерело (Мал.). В усіх наведених безсполучникових реченнях перед другою предикативною частиною можна вставити з’ясувальний сполучник що і в такий спосіб перетворити безсполучникове речення у сполучникове.
У безсполучникових складних реченнях із часовими відношеннями час дії другої предикативної частини зумовлюється часом дії першої частини: Зійшла вода — колеса стали (Гл.); Зійде сонце — утру сльози, ніхто не побачить (Т. Ш.); Гаї шумлять — я слухаю. Хмарки біжать — милуюся (Тич.). В усіх трьох реченнях перед першою предикативною частиною можна поставити сполучне слово коли, внаслідок чого речення безсполучникове перетвориться на сполучникове.
До безсполучникових речень з часовими відношеннями дуже близькі безсполучникові складні речення з умовними відношеннями, в яких перша предикативна частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться у другій частині: Вам страшно — геть ідіть з дороги (Л. У.); Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, Вселюдське замовчиш — обчухраним зростеш (Тич.). У цих реченнях для перетворення їх у сполучникові до першої предикативної частини необхідно додати сполучники коли або якщо.
У безсполучникових складних реченнях з причиновими відношеннями друга їх предикативна частина розкриває причину того, про що йдеться в першій частині: Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Ш.); День обіцяє бути погожий: на небі ні хмариночки, ні плямочки (П. М.); В такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому згадується літо (Ст.). В усіх цих реченнях перед другою предикативною частиною можна вставити причиновий сполучник бо, внаслідок чого вони перетворяться на сполучникові.
У безсполучникових складних реченнях із наслідковими відношеннями друга предикативна частина означає наслідок дії чи стану, значення яких міститься у першій частині: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Ш.); Продержало з тиждень морозом — земля заклякла, як кістка (П. М.); Війне вітерець — дзвінка пшениця летить, кидається уплав (Ст.); Змокли хлопці — рубця сухого не було (Гол.). У кожному з наведених речень з метою перетворення їх у сполучникові можна між їхніми предикативними частинами вставити сполучник так що або що аж. У безсполучникових реченнях із порівняльними відношеннями зміст першої предикативної частини порівнюється із змістом другої: Погляне — холодною водою обіллє (М. В.); Подивилась ясно — заспівали скрипки (Тич.). Для перетворення цих речень у сполучникові досить вставити перед другою предикативною частиною один з порівняльних сполучників, зокрема мов, наче та ін.
Бузсполучникові речення з пояснювальними відношеннями: Темрява раз у раз освітлювалася сліпучим сяйвом —• то невгавала блискавка.
Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами широко використовуються у художній літературі; вони є характерною ознакою розмовного стилю мовлення. У мові художньої літератури трапляються безсполучникові речення ускладненого типу, що об’єднують як однотипні, так і різнотипні безсполучникові складні речення, а також комбіновані складні сполучниково-безсполучникові речення.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 134 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |