Читайте также:
|
Економ зростання – це кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва та його основних факторів.
Типи: Екстенсивний та інтенсивний
Екстенсивний тип економ зростання досягається завдяки кількісному приросту факторів виробництва за їхнього незмінного технічного рівня.
Інтенсивний тип економічного зростання характеризується зростанням обсягу ВВП за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективного їх використання.
Економічне зростання визначається і виміряється двома взаємозалежними способами: як збільшення реального ВНП чи ЧНП за деякий період часу (1) або як збільшення за деякий період часу реального ВНП або ЧНП на душу населення (2). Використовуватисяможутьобидвавизначення. Наприклад, якщо в центріувагизнаходятьсяпроблемивійськово-політичногопотенціалу, більшпридатнимпредставляється перше визначення. Але при порівнянніжиттєвогорівнянаселення в окремихкраїнах та регіонах явно кращим є друге визначення. Так ВНП Індії на 70% перевершує ВНП Швейцарії, однак за рівнемжиттянаселенняІндіявідстаєвідШвейцаріїбільшніж у 60 разів.
Факториекономічногозростання.
Економічнезростання будь-якоїкраїнивизначаєтьсяшістьмаосновними факторами, чотири з якихпов'язані з фізичноюздатністюекономіки до зростання. Перерахуємоїх:
Кількість і якістьприродних ресурсов.2. Кількість і якістьтрудовихресурсів. 3. Обсяг основного капіталу. 4.Технологія.
Цічотирифакториекономічногозростанняможнаоб'єднатипідназвоюфакторівпропозиції. Саме вони роблятьзростаннявиробництвафізичноможливим. Тількидоступністьвеликоїкількостікращих за якістюприроднихресурсів, включаючитехнологічнийпотенціал, дозволяєзбільшитивиробництвореального продукту.
Реальнезростаннязалежить, по-перше, відфакторівпопиту. Для реалізаціїзростаючоговиробничогопотенціалуекономікакраїниповинназабезпечитиповневикористаннярозширюєтьсяобсягуресурсів. По-друге, на економічнезростаннявпливаютьфакторирозподілу. Для найбільшдоцільноговикористаннявиробничогопотенціалу повинно бути забезпечене не тількиповнезалученняресурсіввекономічний оборот, але й найбільшефективнаїхутилізація.
Чинникипропозиції та попиту, щовпливають на економічнезростаннявзаємопов'язані. Наприклад, безробіттязазвичайуповільнюєтемпинакопиченнякапіталу. І навпаки, низькітемпивпровадженнянововведень і капіталовкладеньможуть стати головною причиною безробіття
54.Господарський механізм: сутність, струкгура, функції, еволюція
Господарський механізм (механізм господарювання) - органічна складова економічної системи.
Вирішальною методологічною основою дослідження господарського механізму є аналіз системи виробничих відносин, виділення в їх структурі соціально- економічних та організаційно-економічних відносин(1. Соціаиьно-економічні відносини — це насамперед відносини власності на засоби виробництва, які формують глибинну сутність будь-якого способу виробництва, його соціальний тип і класову структуру суспільства.Організаційно-економічні відносини виникають з приводу: трудової діяльності; усуспільнення та відособлення виробництва; розподілу, спеціалізації й кооперації праці: обміну засобами виробництва, менеджменту; грошового обігу; ціноутворення; фінансів і кредиту; маркетингу; інфраструктури ринку тощо.)
"Господарський механізм - це спосіб організації та управління виробництвом з притаманними йому формами, методами і засобами, які реалізують соціально-економічні, організаційно-економічні та науко во-техно- логічні принципи й відносини в інтересах задоволення потреб як кожного господарюючого суб'єкта, так і суспільства в цілому".
Господарський механізм - це функціональна сторона виробничих відносин. Саме вона становить об'єктивну основу господарського механізму, визначає його природу, характер функціонування і розвитку.
До основних функцій господарського механізму належать такі: реалізація відносин пануючого типу власності; поєднання і взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин в економічній структурі суспільства; узгодження й забезпечення руху економічних інтересів; розв'язання суперечностей; формування "поля" взаємодії між механізмом дії і механізмом використання економічних законів. Реалізація цих функцій в економічній практиці відбувається на основі таких основних принципів формування і функціонування господарського механізму, як: ефективність, збалансованість, системність, соціальна спрямованість.
З розвитком суспільного виробництва, зростанням його складності, кількості суб'єктів господарювання, якісними змінами у виробництві трансформуються система економічних (виробничих) відносин і механізм господарювання (господарський механізм).
В епоху вільної конкуренції господарський механізм виступає у формі ринкового механізму, коли попит і пропозиція, ринкове ціноутворення і конкуренція у своїй взаємодії забезпечують
саморегулювання і зростання економіки. За цих умов вважалося, що будь-яке втручання у природне проходження економічних процесів не лише не потрібне, а навіть шкідливе.
Історичний розвиток привів до переростання ринкової економіки у змішану, де замість однієї індивідуальної приватної власності утверджується плюралізм форм власності. Відповідно до цього господарський механізм переріс у більш складну форму, адекватну змішаній економіці, що характеризується єдністю ринкового механізму і державного регулювання. Ринок і держава стали його суттєвими сторонами, при цьому його удосконалення почало здійснюватися шляхом встановлення об'єктивно зумовленого співвідношення між ринковим механізмом і державним регулюванням.
Структура господарською механізму зумовлена його об'єктивною природою і виробничими відносинами.
Структура господарського механізму |
Планування - Прогнозування, довгострокове, середньострокове і поточне планування, директивне й індикативне планування тощо.
Стимулювання --Економічні важелі і стимули економічної діяльності.
Організації - Форми організації й управління виробництвом з відповідною регламентацією прав і обов'язків економічних суб'єктів.
Отже, у функціонуванні та розвитку економічних систем важлива роль належить господарському механізму він є управляючою та регулюючою підсистемою.
Сучасна економіка - це змішана економіка, де ринкові відносини існують у взаємодії з неринковими, які пов'язані, насамперед з економічною діяльністю держави. Тому і економічна політика, і механізм господарювання мають органічно поєднувати ринкові і неринкові відносини, ринковий механізм та держав- но-економічне регулювання. Не однобічне зосередження на ринку і ринкових відносинах, а змішана економіка як поєднання ринкових і неринкових відносин, ринкового механізму і державного регулювання є методологічною основою розроблення науково обгрунтованої економічної політики, формування господарського механізму.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 55 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |