Читайте также:
|
Чуттєве пізнання є наслідком безпосереднього зв'язку людини з навколишнім середовищем і реалізується через елементи чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення й уяву.
Відчуття - це відображення в мозку людини властивостей предметів або явищ об'єктивного світу, що сприймаються його органами почуттів.
Сприйняття - це відображення в мозку людини властивостей предметів або явищ об'єктивного світу, що сприймаються його органами почуттів у деякий відрізок часу і формують визначений чуттєвий образ предмета, явища, процесу.
Уявлення - це вторинний образ предмета, явища, процесу, що у даний момент часу не діє на чуттєві органи людини, але обов'язково діяв раніш.
Уява - уявне перетворення досвіду й знання, що веде до формування наочних образів, які не спостерігаються. Це систематизація різних уявлень у мозку людини, об'єднання їх у цілісну картину образів.
Усі відомі методи пізнання й вирішення творчих задач можна умовно розділити на дві великі групи за ознакою домінування в них інтуїтивних (евристичних) або логічних (раціональних) процедур і відповідних їм правил діяльності.
Раціональне пізнання - це опосередковані й узагальнюючі відображення в мозку людини істотних властивостей, причинних відносин і закономірних зв'язків між об'єктами, явищами й процесами. Воно сприяє усвідомленню сутності процесу, визначає закономірність їх розвитку. Формою раціонального пізнання є абстрактне мислення, різні міркування людини, структурними елементами яких є поняття, судження, умовиводи.
У наукових дослідженнях широко використовується спосіб абстрагування.
Абстрагування - прийом мислення, який передбачає відображення в людській свідомості предметів і явищ об'єктивної дійсності, уявного відокремлення від їх другорядних властивостей і відносин та виділення загальної ознаки, яка характеризує клас предметів.
Основними типами абстракції є: ізолююча (яка виділяє досліджуване явище з певної цілісності), узагальнююча та ідеалізуюча (заміщення реального емпіричного явища ідеалізованою схемою). Поняття «абстрактне» протиставляється конкретному.
Сходження від абстрактного до конкретного - метод дослідження об'єкта, який полягає у переході від абстрактного й однобічного знання про нього до більш конкретного відтворення об'єкта в теоретичному мисленні - як системи наукових визначень; загальний закон розвитку людського пізнання, один з основних принципів діалектичної логіки.
Логіка - наука про способи доказів і спростувань; сукупність наукових теорій, в кожній з яких розглядаються певні способи доказів і спростувань.
Засновником логіки є Аристотель. Розрізняють індуктивну й дедуктивну логіку, а в останній - класичну, інтуїтивну, конструктивну, модальну та ін. Усі ці теорії об'єднує прагнення до каталогізації таких способів суджень, які від правдивих суджень-посилань приводять до правдивих суджень-наслідків; каталогізація виконується, як правило, у рамках логічних вирахувань.
Наукове поняття - віддзеркалює наукові знання про предмет або явище. Для визначення наукових понять застосовуються наукові терміни - слово або група слів, у яких строго зафіксовано це наукове поняття. Сукупність наукових термінів, використовуваних в окремих галузях науки й техніки, створює термінологію галузі.
Термінологія - це мова науки, яка задає основні наукові терміни, їх значення й зв'язки між ними.
Визначити поняття - значить пояснити його за допомогою інших, наприклад, більш відомих понять, і у результаті описати таким способом частину дійсності, для опису якої воно призначене.
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |