Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Змістовий модуль 2. ФІЛОСОФСЬКА ОНТОЛОГІЯ, ГНОСЕОЛОГІЯ ТА АНТРОПОЛОГІЯ. ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Читайте также:
  1. II, III, IV МОДУЛЬ
  2. Quot;Особистість - людина як носій свідомості" (К. К. Платонов)1
  3. Архитектура ПК (принцип модульности, магистральный принцип обмена информацией, состав персонального компьютера)
  4. Б) людина
  5. Б) Філософська антропологія
  6. Виды рейтингового контроля при модульном обучении
  7. Вопрос № 1. Модульно-рейтинговая система оценки по физической культуре.
  8. Всебічний розвиток особистості - мета виховання у сучасному суспільстві.
  9. Г) виконання підсумкових письмових модульних (контрольних) завдань
  10. ГНОСЕОЛОГІЯ

Філософська онтологія: проблема буття. Феноменологія. Філософія розвитку. Категорія буття, її зміст і специфіка. Основні форми буття. Уявлення про субстанцію. Філософське розуміння матерії. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху, їх специфіка і взаємозв’язок. Простір і час як атрибути і форми буття матерії. Свідомість – властивість високоорганізованої матерії, вища форма відображення дійсності. Генезис свідомості, матеріальні передумови її виникнення. Природа відображення, Розвиток форм відображення, відображення в неживій і живій природі. Специфіка біологічної форми відображення. Соціальна обумовленість свідомості, її залежність від суспільних відносин. Роль праці, спілкування і мови в формуванні і розвитку свідомості. Структура свідомості: почуття, знання, емоції, воля. Концепція «життєвого світу» Е. Гуссерля. Свідомість і самосвідомість. Місце інтуїції в структурі свідомості. Свідомість і форми психічної діяльності – мислення, пам’ять, мова. Активний характер свідомості і її творчі функції. Діалектика розвитку людини і суспільства.

Філософія пізнання (епістемологія). Характеристика знання й пізнання. Проблема пізнання в контексті історії філософської думки. Теорія пізнання (гносеологія) як розділ філософії. Суб’єкт й об’єкт пізнання. Почуттєве пізнання: специфіка й основні форми. Раціональне пізнання: специфіка й основні форми. Інтуїтивне пізнання: специфіка. Ірраціональне в пізнавальній діяльності. Загальні рівні пізнання. Система методів пізнання. Істина як філософська проблема: основні філософські теорії істини, її властивості й критерії. Проблема пізнаванності буття як гносеологічний аспект основного питання філософії (гносеологічний оптимізм та гносеологічний скептицизм). Співвідношення знання та віри.

Філософія науки. Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього. Специфіка наукового пізнання. Наука як соціальний інститут. Форми і методи наукового пізнання.Поняття культури та її сутнісні начала. Проблема кризи сучасної культури. Роль науки в сучасному інформаційному суспільстві. Визначення цінностей. Класифікація цінностей. Система духовних цінностей, їх роль у житті людини і суспільства. Функції цінностей. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства.

Соціальна філософія: людина й історичний процес. Філософська концепція людини як методологічна основа наук про людину і її місце в системі філософського знання. Філософські дискусії про природу, сутність, призначення людини. Співвідношення біологічного і соціального в людині. Характеристика понять: людина, індивід, індивідуальність, особистість. Самоцінність і смисл людського життя. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Особистість і суспільство. Свобода і відповідальність особистості. Взаємовідношення особистості і суспільства. Місце людини у Всесвіті. Зміст людського буття та його основні версії в історії філософії. Творчість як категорія буття людини і культура як антропологічний феномен. Лінійна філософія історії. Нелінійна філософія історії.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Модуль № 1. Філософська пропедевтика та історія філософії.

Тема 1. Філософія, коло її проблем та соціальне призначення

 

Семінарське заняття час – 2 години

 

Семінарське заняття проводиться методом обговорення основних питань семінарського заняття, проведенням письмової роботи для перевірки засвоєння основних понять і категорій теми, а також тестових завдань по темі. Крім цього, у ході семінарського заняття будуть заслухані та обговорені реферати із теми та розглянуті питання, що були рекомендовані для самостійного опрацювання, а також буде проведено анкетування студентів для з’ясування світоглядних позицій певної частини із них.

Питання для обговорення

1. Поняття світогляду, його структура та історичні типи.

2. Специфіка філософського світогляду. Еволюція основного питання філософії. Структура філософії.

3. Основні функції філософії та ії значення для практичної діяльності людини.

 

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: світогляд, функції світогляду, раціоналістичний та ірраціоналістичний світогляд, типи світогляду, міфологія, релігія, основне питання філософії, матеріалізм, ідеалізм, онтологія, гносеологія, філософська антропологія, аксіологія, етика, естетика, монізм, дуалізм, агностицизм, об’єктивне, суб’єктивне.

 

Теми рефератів

1. Світоглядна природа філософського знання

2. Софійний та епістемічний способи філософського осмислення

3. Міфологія і філософія як форми знання: єдність і відмінність.

4. Віра і знання: проблеми розмежування.

5. Філософія як смислотворче ядро культури

6. Філософія в системі культури

7. Філософія і наука

8. Філософія і політика

9. Філософія як спосіб життя

10. Філософія як методологія наукового пізнання.

11. Суспільне та індивідуальне буття

12. Буття людини та його основні параметри

13. Людське буття та його основні параметри

14. Філософія і світогляд

15. Історичні типи світогляду (характеристика основних типів)

16. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

 

Питання для самостійної роботи та самоконтролю

1. Свого часу І.Кант сформулював три запитання, що на його думку, мають принципове значення для філософії: що я можу знати? Що я повинен робити? На шо я можу сподіватися?

Що, на ваш погляд, відображають ці три запитання?

Яке четверте запитання сформулював І.Кант, звівши попередні три запитання до одного (інтегрованого)?

2. Що є характерним для міфологічного світогляду?

3. В чому полягає принципова відмінність релігії від міфології?

4. В чому полягає принципова відмінність філософського світогляду від міфологічного та релігійного типу світогляду?

5. Що таке „основне питання філософії” в його історично традиційному варіанті? Як це питання розглядає сучасна філософія?

6. Чи можна визначити філософію як науку? Обґрунтуйте свою точку зору.

7. Яке місце посідає філософія в системі культури?

 




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | <== 2 ==> | 3 | 4 | 5 | 6 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав