Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ

«Філософія науки»

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Навчально-методичний комплекс розробила: Харченко Ю.В.

Кіровоград - 2011

УДК
ББК

Навчально-методичний комплекс курсу. КДПУ. 2011. - с.

Розробники: канд.. філософ. н, доцент Харченко Ю.В.

Рецензенти:

Затверджено методичною радою (КДПУ, факультету історії та права)

Протокол № ___від _______________________2011р.

ББК
© КДПУ, 2011

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Філософія науки»

1. Опис навчальної дисципліни

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни «Філософія науки» є виявлення специфіки інтелектуальної діяльності в умовах нового типу суспільства (інформаційного), що формується.

Завдання:

§ Показати, що наука – одна з найдавніших сфер діяльності в історії людства, що вона виступає в сучасних умовах не лише особливою практикою, а і найвищою сферою інтелектуальної творчості;

§ Сприяти розумінню того, що наука є значущою як в побутовому житті, так і в усіх інших соціальних сферах, що вона сприяє вдосконаленню техніки і технологій;

§ Спонукати студентів до ґрунтовного аналізу, до вироблення наукової рефлексії;

§ Довести, що застосування наукових методів та знань може допомогти кожній людині стати професіоналом у будь-якій сфері діяльності;

§ Виховати свідоме ставлення до інформації, виробити науковий підхід до її відбору з огляду на те, що в сучасних глобалізаційних умовах основними домінантами суспільного буття стають: містифікація фактів, масовість, стереотипність мислення, інформаційне насилля, інфляція слова тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

· понятійно-категоріальний апарат філософії науки;

· предмет, метод, функції філософії науки;

· особливості та ключові аспекти гносеології та епістемології, методології, логіки;

вміти:

· грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

· поставити й аналізувати наукову проблему, застосовувати методи наукового пізнання, розрізняти основні методологічні принципи й підходи.

3. Програма навчальної дисципліни

Вступ.

Вивчення курсу «Філософія науки» є важливим чинником інтелектуального та духовного розвитку студентства, формуванням у студентів здатності до адекватного розуміння та розв’язання теоретичних, методологічних, світоглядних проблем сучасної науки.

Запропонована програма створена таким чином, щоб надати студентам цілісний виклад основних проблем філософії науки на рівні об’єктивного, ідеологічно незаангажованого сучасного бачення проблем сучасної науки. Водночас програмою передбачено ознайомити студентів із наявною різноманітністю сучасних наукових та філософських концепцій, щоб розкрити поліфонізм і плюралізм наукового та філософського мислення, надати можливість їх альтернативного сприйняття. Курс покликаний синтезувати набуті знання з фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття з метою створення підґрунтя методологічного та гуманітарного компонентів магістерського рівня підготовки спеціалістів.

РОЗДІЛ І

Наука як об'єкт філософського дослідження.

Тема 1. Витоки й становлення філософії науки.

Наука як соціальний та історичний феномен. Передумови становлення науки. Донаукові форми знання. Місце науки в системі духовної культури. Основні функції науки. Цілі та пріоритети науки. Позитивні та негативні фактори розвитку науки. Вплив науки на спосіб життєдіяльності сучасної людини.

Принципи класифікації наук. Внутрішні фактори еволюції науки: ідеали, норми, цінності. Глобальні регулятиви наукової діяльності: наукова картина світу, стиль мислення, науково-технічна політика суспільства. Рух науки: школи, напрями, концепції, дослідницькі програми. Наукознавство як наука про науку: проблеми, методи, напрями досліджень. Наука й філософія. Історія й філософія науки як етапи її самопізнання.

Визнання соціально-економічної культурно-історичної детермінованості еволюції науки. Детермінованість історії науки когнітивними факторами. Парадокс існування взаємозв'язку практичної та пізнавальної діяльності поряд із поширенням процесів випередження теорією практики.

Проблема неоднозначності світоглядних інтерпретацій новітніх досягнень науки. Мотиваційний зміст інноваційного процесу в науці. Моральні та правові регулятиви розвитку науки.

Тема 2. Філософія науки та історія філософії.

Особливості виникнення та формування науково-теоретичного мислення. Філософські засади наукової проблематики. Математичні надбання піфагорійської школи. Проблема нескінченності в постановці елеатів. Наукові програми Демокріта, Платона, Аристотеля.

Філософсько-теологічний контекст розвитку наукового мислення в середні віки. Герменевтичний характер природознавства. Гуманістична спрямованість наукового пізнання у Відродженні. Проблема нескінченності у філософії Відродження (Кузанський, Копернік, Бруно). Природа як математичний універсум. Філософські засади нової математики. Відділення фізики від метафізики: Г.Галілей. Світоглядні засади наукової революції XVI - XVII ст.

Формування поняття науки Нового часу. Становлення класичного ідеалу наукової раціональності. Емпіризм та раціоналізм як його варіанти. Проблема методу в філософії Нового часу. Індуктивний метод Ф.Бекона. Метафізичне обґрунтування наукового дослідження Декартом. Картезіанська концепція науки. Ідея створення загальної універсальної науки (Г. Лейбніц). Філософське обґрунтування атомізму XVII ст. Філософські засади наукової програми І.Ньютона.

Трансцендентальний спосіб обґрунтування І.Кантом можливості теоретичного природознавства. Обґрунтування філософії як науки: Г.Гегель. Марксистська концепція науки. Позитивістська програма перетворення філософії. Неопозитивістський аналіз науки. Феноменологічна філософія науки Е.Гусерля як спроба подолання кризи європейських наук. Концепція історико-гуманітарного знання в герменевтичній філософії Г.Гддамера. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання. Аналіз історії розвитку наукового знання в епістемологічному неораціоналізмі М.Фуко.

Обмеження наукової раціональності в контексті розвитку філософії XX ст. Ірраціоналізм як альтернатива раціоналізму в філософії й культурі. Свобода наукової творчості і моральні регулятиви розвитку наукового пізнання. Герменевтична онтологія М.Хайдеггера. Герменевтика символів П. Рікера.

РОЗДІЛ ІІ

Філософія науки як універсальна методологія.

Тема 1. Основні методологічні напрямки.

Поняття наукового відкриття в індуктивізмі. Проблема обґрунтування істинності "фактуальних" положень. Принципи редукції, верифікації, демаркації.

Проблема індуктивного впорядкування фактів. Розробка проблем методології (О.Конт), логіки (Дж.С.Мілль, Г.Спенсер).

Принципи емпіріокритицизму Р.Авенаріуса: учення про принципову координацію, принцип найменшої витрати сил. Принцип економії мислення й теорія елементів досвіду Е.Маха.

Прагматизм: доктрина Ч.С.Пірса концепція В.Джеймса; інструменталізм Дж.Дьюі. Поняття "корисність істини".

Розвиток математики й логіки на поч. XX ст. та їх зв'язок з філософією науки. "Логіко-філософський трактат" Л.Вітгенштейна. Логічний атомізм Б.Рассела. Логічний емпіризм Віденського кола.

Критика можливостей гносеології Р.Карнапом. Програма аналізу мови науки. Синтаксичний і семантичний аналіз структури наукового знання. "Філософія аналізу" Е.Мура. Аналітична філософія Куайна. Філософія лінгвістичного аналізу.

Засади конвенціоналізму в доктрині А.Пуанкаре (питання про природу математичного знання та проблема інтуїції). Співвідношення фактів і узагальнень. Проблема об'єктивності істини. Криза фізики й проблема відносності істини.

Фальсифікаціоністська теорія К.Поппера. Принцип фальсифікації.

Методологія дослідницьких програм І.Лакатоса.

РОЗДІЛ ІІІ.

Філософія науки та методологія парадигмальних наук

Тема 1. Філософія науки та методологія фізики: взаэмовплив і суперечності.

Класичний, некласичний та постнекласичний етапи в розвитку фізики, стилі наукового мислення й картини світу.

Концепція множинності світів та її філософські засади. Єдність багатоманітності у світі. Світ та Універсум. Світ, що самоорганізується як ціле і на різних рівнях його структурної організації.

Проблеми простору і часу в історії філософії й фізики. Суб'єктивне і об'єктивне абсолютне і відносне як характеристики простору і часу у філософських засадах різних фізичних картин світу. Проблема незворотності часу в класичній, некласичній та сучасній фізиці. Проблема скінченності та нескінченності простору й часу в контексті космологічних уявлень класичних механістичних (Галілей, Ньютон Лаплас, Больцман) некласичних релятивістських (Ейнштейн, Мінковський, Фрідман) і постнекласичних (Вайнберг, Лінде) уявлень.

Типи цілісності систем що самоорганізуються. Філософські проблеми квантової теорії. Дискусія Н.Бора й А.Ейнштейна. Парадокс А.Ейнштейна, Подольського, Розена.

Проблеми причинності і детермінізм у класичній, некласичній та постнекласичній фізиці. Нелінійна термодинаміка та розв'язання проблеми теплової смерті Всесвіту.

4. Структура навчальної дисципліни

5. Теми семінарських занять