Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Морські ґрунти

Будь-який матеріал, що складає поверхню океанічного дна, прийня­то називати морським ґрунтом. Більша частина поверхні дна океанів і морів покрита шаром пухкого матеріалу, який ще називають морсь­кими чи донними відкладами. Інколи на морському дні оголюються корінні породи - скелі чи щільні глини. Морські відклади, які знахо­дяться в зоні дії хвиль, часто називають морськими наносами.

Процес утворення відкладів на морському дні досить складний. Опинившись у межах морського басейну, різноманітні продукти руй­нування суші під виливом динаміки моря, морських організмів та ін­ших факторів починають довгий шлях міграції, поки після зміни сво­їх розмірів, складу і властивостей не осядуть на морське дно і не увійдуть до складу поверхневого шару ґрунту.

Залежно від матеріалу, з якого утворюються донні відклади, вони поділяються на теригенні та органогенні чи біогенні. До теригенних відкладів належать продукти розмиву суші - завислі та донні наноси, які виносяться річками, а також продукти руйнування берегів. Ці відкла­ди займають найближчі до суші простори дна - приблизно одну четве­рту всієї площі дна океану. Органогенні відклади формуються з реш­ток відмерлих планктонних організмів (скелети тварин, черепашки).

Теригенні наноси під дією гідродинамічних процесів сортуються за крупністю. Поблизу берега відкладаються найбільші фракції (валуни, галька, гравій, пісок). Дрібніші фракції, такі як мул (алеврит), глина (пелит), пісок, течіями виносяться на більші глибини. Основна маса теригенних відкладів у Світовому океані представлена мулами. На дні океану формуються мули особливого хімічного складу та кольору. У високих широтах зустрічається голубий мул, у Тихому та Індійському океанах - синій, біля берегів Південної Америки - червоний, в інших районах океану - сірий, білий, коричневий. Тому часто і назву мулу дають за його кольором.

Серед органогенних відкладів на дні океану найбільше поширені вапнякові і кремнієві відклади. Перші представлені двома різновида­ми: глобигериновими і птероподовими мулами, другі - діатомовими мулами, характерними для помірних і полярних широт, а також; ра­діолярієвими, характерними для екваторіальних широт.

До складу морських ґрунтів входять також у невеликих кількостях еолові (приносяться вітрами з суші), пірокластичні (вулканогенні), хе­могенні (різні конкреції) та космогенні матеріали.

Вулканогенні відклади пов'язані з надходженням в океан лави, попе­лу, вулканічного пилу з вулканів як на дні океану, так і на суші.

Хемогенні відклади на дні океану - це результат біохімічних проце­сів на дні та в придонних водах океану. Значний інтерес становлять залізомарганцеві і фосфоритні конкреції. Ведуться дослідження з ро­зробки технології добування таких конкрецій.

У прибережних пісках деяких частин Світового океану можуть фо­рмуватись розсипи цінних мінералів. В обмежених прибережних мор­ських акваторіях з посушливим кліматом інколи випадають в осад глауберова та кухонна солі.

Космогенні відклади на дні океану представлені в основному космі­чним пилом, "магнітними кульками", метеоритами.

Щорічно Світовий океан поповнюється 16 млрд т осадів, які при­носяться річками: 2 млрд т - за рахунок еолових процесів, 2 млрд т -за рахунок вулканогенних процесів, 1 млрд т - за рахунок абразії бе­регів. Космічний матеріал становить лише 10 млн т на рік. Усього ж (з урахуванням біогенного та хемогенного стоку річок) у донні відклади Світового океану щорічно надходить понад 25 млрд т різних осадів.

Швидкість осадоутворення в океанах дуже мала: в середньому вона вимірюється міліметрами за 1000 років. Швидкість накопичення оса­дів у морях на один-два порядки вище, ніж в океанах.

Відомості про морські ґрунти мають велике значення для багатьох галузей економіки - мореплавства, будівництва портів, рибної, хімі­чної, нафтодобувної промисловості. Дослідження морських ґрунтів дозволяє отримувати додаткові дані про особливості гідрологічного режиму океанів і морів. Наприклад, якщо на морському дні спосте­рігаються значні скупчення валунів, гальки і гравію, то це свідчить про великі придонні швидкості руху води. Навпаки, мулисті ґрунти, як правило, накопичуються в місцях з дуже повільним рухом водних мас. Збагачення ґрунтів карбонатом кальцію, з якого багато морсь­ких організмів будує свої черепашки, може бути прикметою теплих вод. Поява в ґрунтах великої кількості залишків організмів, які міс­тять силіцій, характерна для більш холодних вод. Детальне і всебічне вивчення морських ґрунтів є предметом спеціальної науки - геології океану, а в рамках біології океану вони вивчаються як біотоп (місце, де мешкають донні організми).