Читайте также:
|
Тема: Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.
Простір і час як форми присутності людини у бутті.
Мета: осмислити розмаїття моделей філософування про буття, їх висхідні принципи та практичну спрямованість, акцентувавши увагу на трансформативних стратегіях онтологічної проблематики у філософському дискурсі крізь призму просторово-часової визначеності життєдіяльності людей.
Завдання:
- Ознайомитися з розмаїттям парадигмальних стратегій філософування про буття: від класики до посткласики.
- Звернути увагу на специфіку постановки проблеми буття у класичній онтології.
- Розкрити посткласичні особливості філософської онтології, акцентувавши увагу на трансформації онтологічної проблематики у філософському дискурсі.
- Проаналізувати світоглядну значущість філософського розуміння проблеми буття у її співвіднесеності з континуальністю людської екзистенції.
- Розкрити особливості філософського аналізу парадоксів часу і простору як форм присутності людини у бутті.
- Звернути увагу студентів на значущість рефлексивного аналізу онтологічної проблематики для формування мислячої людської особистості крізь призму пошуку відповідей на проблемні питання сенсу життя, самовизначення людини, життя як «мужності бути».
План семінарського заняття:
Прочитавши запропоновані до семінару тексти-першоджерела*, дайте відповіді на наступні питання:
*Примітка: усі запропоновані тексти є в електронному вигляді.
І. Витоки онтологічної проблематики у філософському дискурсі. Становлення та специфіка класичної онтології: буття як космос; буття як телос; буття як субстанція.
1. Як осмислюється буття античними натурфілософами?
2. Дайте визначення поняття буття у концепції Парменіда. У чому, на Ваш погляд, полягає проблема тотожності мислення та буття?
3. Розкрийте специфіку теоцентричної онтологічної спрямованості у парадигмі Середньовіччя.
4. Охарактеризуйте пантеїстичну концепцію буття як субстанції у філософії Б.Спінози. Як співвідносяться між собою субстанція, атрибути і модуси?
ІІ. Трансформація онтологічної проблематики у філософському дискурсі: становлення та парадигмальні особливості посткласичної онтології.
1. Які світоглядні підстави необхідності нової постановки проблематики буття у філософському дискурсі ХХ ст.?
2. Охарактеризуйте екзистенціалізм як провідний напрям посткласичної онтології. Які його основні характеристики?
3. У чому полягає специфіка екзистенціалів «тривога», «закинутість» і «відчай»?
4. Охарактеризуйте «атеїстичний екзистенціалізм».
ІІІ. Континуальність буття: простір і час як форми присутності людини у бутті. Парадокси часу та проблема освоєння часу у філософському дискурсі.
1. Дайте визначення часу в Античній філософії (за Платоном, Аристотелем).
2. Охарактеризуйте ґенезу поняття часу від еллінізму (Плотін) до Середньовіччя (Августин). Час як «життя душі».
3. У чому специфіка розуміння проміжного характеру «протяжності» в філософії 17-18 ст.ст.? Розкрийте полемічний зріз в геометричному осягненні часу від Ньютона до Лейбніца.
4. Автономія принципу «часовості»: майбутнє як смисловий центр потоку часу (19-20 ст.ст.). Незворотність часу як його основна характеристика.
5. Розкрийте зміст сучасних концепцій розуміння часу: час як «потік змін» (психологічно-натуралістична концепція А.Бергсона) і час як «предмет дослідження наук про дух» (трансценденталістсько-історичний підхід В.Дільтея).
6. Скінченність («часовість») людського існування як передумова людської відкритості буттю. Історичність людського існування.
7. У чому сутність сучасної онтологічної проблематики «неспіввіднесеності часу з вічністю»?
8. Апорії мислення, які спіткають людину при спробі визначення буття як «присутності»: стосунок між «буттям і часом», «часом і буттям». Проблема «помисленої присутності» («дозволена присутність» як презентація відкритості присутності буття).
9. Розкрийте феномен «екзистування» у часі як усвідомлення людської скінченності. Проблема часу у 20 ст.: майбутнє як визначальний модус часу. Як у даному контексті слід розуміти проблему утопії «як спроби втечі від реальності»?
Основна література
ТЕКСТИ-ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:
1. Аристотель. Метафизика. // Мир философии. – М., 1991. – С. 184-187.
2. Парменид. О природе. // Фрагменты из призведений ранних греческих философов. Ч.І. – М.: Наука, 1989. – С.295-298.
3. Августин. Исповедь. // Мир философии. – М., 1991. – С. 193-194.
4. Спиноза Б. Этика. – М.: Харвест, Аст, 2001. – 336 с. – (для обговорення пропонується вибірковий фрагмент).
5. «ФИЛОСОФСКИЕ КОНЦЕПЦИИ БЫТИЯ» // Фромм Э. Иметь или быть. - М.: "АСТ", 2000. - (для обговорення пропонується вибірковий фрагмент).
6. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1989. – с. 319-344.
7. Гайденко П.П. Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006. - 464 с. - (для обговорення пропонується вибірковий фрагмент).
8. Хайдеггер М. «Время и бытие». // Разговор на проселочной дороге. - М., 1991. - С. 81-86.
ПРАКТИКУМ:
1. Прокоментуйте заяву «Існування передує сутності» (Ж.-П. Сартр). У чому полягає вплив такої постановки проблеми буття на формування і розвиток некласичної онтології?
2. «Буття як присутність визначається через час»; «Всьому – свій час» (М.Гайдеггер). Спробуйте, услід за мислителем, визначити буття через час. У даній проблемній спрямованості розкрийте зміст тези: «Буття як дар…, відбувається через спосіб, яким воно дане». У чому полягає, на Ваш погляд, дар розкриття буття?
3. Е.Фромм бере за епіграфи до праці «Мати чи бути» наступні тези:
- «Діяти – означає бути» (Лао Цзи).
- «Люди повинні думати не стільки про те, що вони повинні робити, стільки про те, які вони суть» (Мейстер Екгард).
- «Чим нікчемнішим є твоє буття, чим менше ти проявляєш своє життя, тим більшим буде твоє майно, тим відчуженішим буде твоє життя…» (Карл Маркс).
Здійсність спробу інтерпретації запропонованих заяв крізь призму постановки проблеми "буття" як межі покладання смислу діяльності ("бути" чи "мати"?; "бути" чи "не бути" ("здаватись")? Як, на Ваш погляд, співвідносяться світоглядні орієнтири людини на буття і володіння в сучасному суспільстві?
Додаткова література:
1. Фромм Э. ИМЕТЬ ИЛИ БЫТЬ. - М.: "АСТ", 2000.
2. Камю. А. Миф о Сизифе (Эссе об абсурде) // (Електронний ресурс): режим доступу:
http://www.nietzsche.ru/around/infuence/sizif.
3. Тиллих П. Мужество быть. – М., 1995. – С. 63-90.
Тематика самостійних творчих робіт:
1. У чому сутність сучасної онтологічної проблематики «неспіввіднесеності часу з вічністю»?
2. Як, на Ваш погляд, співвідносяться світоглядні орієнтири людини на буття і володіння в сучасному суспільстві?
3. Що означає «мужність бути» в сучасному світі?
4. Чи поділяєте Ви точку зору М.Бахтіна «Бути – значить бути для іншого і через нього для себе… Людина вся завжди на рубежі. Дивлячись вглиб себе вона дивиться в очі іншого чи очима іншого». Які суттєві характеристики людського буття відображені в міркуваннях М.Бахтіна?
5. В чому, на Вашу думку, полягає смисл людського життя? Чи згодні Ви, що смисл життя вбивається смертю?
6. У чому полягає соціокультурне значення філософської проблеми буття для формування світоглядної культури студента-лінгвіста?
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Зм.мод. . Влада та управління | | | Семінарське заняття №2 |