Читайте также:
|
Тема 1. предмет і метод загальної теорії права
1. Предмет загальної теорії права
2. Методологія теорії держави і права
3. Місце і значення загальної теорії права
Рекомендована література до вивчення курсу:
1. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. Ред. проф. М. Н. Марченко
- Том 1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – 416 с.
- Том 2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – 656 с.
2. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько.- 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
3. Малько А. В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 272 с.
4. Бабаев В. К., Баранов В. М., Толстик В. А. Теория права и государства в схемах и определениях: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 2000. – 256 с.
5. Назаренко Г. В. Теория государства и права: Учебное пособие. – М.: Издательство «Ось – 89». – 176 с.
6. Алексеев С. С. Право: азбука - теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: «Статут», 1999. – 712 с.
7. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
8. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2000. – 520 с.
9. Загальна теорія держави і права / За редакцією академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
10. Проблемы теории государства и права. Учебное пособие. – М.: ПРОСПЕКТ, 1999.– 504 с.
11. История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост. и общ. ред. проф., д-р истор. наук Г.Г. Демиденко. – Харьков: Факт, 1999. – 1080 с.
12. Исаков В.Б. Юридические факты в российском праве. Учебное пособие. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 1998. – 48 с.
13. Шундиков В. К. Механизм правового регулирования. Учебное пособие / Под ред. д-ра юрид. наук, проф. А.В. Малько. - Саратов: СГАП, 2001. – 104 с.
Предмет загальної теорії права
Кожна наука має свій предмет вивчення. Вона являє собою частину загального (глобального) об'єкта дослідження науки.
Об'єктом загальної теорії права є два суспільних феномени — держава і право.
Але держава і право одночасно і об'єкти вивчення інших суспільно-політичних наук: політології, історії держави і права, історії політичних і правових вчень, філософії права і соціології права.
Але вони вивчають державу і право під своїм специфічним кутом зору, тобто мають свій особливий предмет вивчення.
На відміну від них загальна теорія держави і права вивчає державу і право у властивому тільки їй - політико-правовому (юридичному) аспекті і в меншій мірі аналізує філософські, політико-логічні, соціологічні та інші аспекти держави і права.
Традиційно правознавці включають у предмет теорії держави і права найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, а також систему основних понять юриспруденції.
При цьому одні вчені пропонують обмежитися вивченням:
закономірностей виникнення функціонування і розвитку держави як механізму державної влади;
а права - як системи правових норм (Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права. — Київ, 1971, С.27 і наст.).
Інші включають у предметну сферу правопізнання філософське осмислення правової дійсності, специфічні закономірності функціонування правових явищ і найбільш загальні уяви про систему правових наук (Бабаев В.К. Предмет і метод теорії права // Обшая теория права. - Н.Новгород, 1993. - С. 34-35). При такому підході до права, як окремого феномену, що є предметом вивчення теорії держави і права, втрачається відмінність:
- філософії права, у рамках якої право осмислюється природа права та його відмінність від закону;
- теорії права, предметом якої виступає позитивне право - від енциклопедії права, предметну сферу якої утворюють відомості про юридичні науки та юридичні категорії.
У зв'язку з цим виправданою є думка, що теорія права як юридична догматика, основну увага повинна приділяти техніко-юридичній стороні права, оскільки вона спрямована на підготовку юристів-практиків.
У науковій літературі чітко прослідковуються дві тенденції:
перша - прагнення у рамках загальної теорії права об’єднати проблеми філософії права, соціології права і спеціально-юридичної теорії (С.С.Алексєєв, В.У Лазарєв);
друга - розмежувати теорію держави і теорію права в зв'язку з тим, що державознавство і правознавство мають різні об'єкти дослідження (Р.З.Лівшиц, А.Б.Венгеров і інші).
Обидві тенденції - відображення теоретичних пошуків, які засвідчують, що зміст предмета науки багато в чому залежить від парадигми наукового мислення, яка відображає не тільки об'єктивні обставини, але й суб'єктивні уподобання авторів.
Ці погляди на предмет загальної теорії держави і права мають як сильні, так і слабкі сторони:
широкий підхід до проблеми сприяє інтеграції знань про державу і право, але при цьому веде до певного змішування різних за суттю правових наук;
диференційований - створює можливість поглибити пізнавальні процеси і виділити нові напрямки правопізнання.
Разом з тим недостатнє врахування взаємодії держави і права, однобічний техніко-юридичний підхід до права здатний збіднити правопізнання, привести до подрібнення теорії і цим - до послаблення узагальнюючої ролі органічно єдиної правової науки - загальної теорії права і держави.
Саме тому багато вчених справедливо відзначають, що теорія держави (державознавство) і теорія права (правознавство) - відносно самостійнї галузі єдиної юридичної науки і навчальної дисципліни, відомої під назвою " Загальна теорія держави і права ". Саме вона дає найбільш повну уяву про органічно неподільні державно-правові явища і процеси, їх взаємозв'язки, функціонування і розвиток та про спеціально-юридичне пізнання правових властивостей держави і позитивного права.
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Новые и новейшие теории международного разделения труда и международной торговли | | | Методологія теорії держави і права |