Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 5. Наука і техніка в античному світі

Читайте также:
  1. III. Для философии необходима наука, определяющая возможность, принципы и объем всех априорных знаний
  2. III. Наука управления
  3. SITES – друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій в освіті
  4. XIV. Светские наука, культура, образование
  5. XXII Наука не йде до бука
  6. А педагогика – наука о развитии жизненного опыта человека (обучающегося). Это и есть ее предмет!
  7. А) медицина относится к наукам эмпирическим
  8. Адміністративно-процесуальне право як наука та навчальна дисципліна.
  9. Американский профессор Невилл Смелзер утверждал, что социология - это наука об обществе. Социология - socium (общество) logos(наука).
  10. Античная наука

До VII століття до н. е.. Греція була периферією близькосхідної цивілізації. Греки вчилися у Сходу: вони запозичили у фінікійців алфавіт і конструкцію кораблів, у єгиптян - мистецтво скульптури і почала математичних знань. Знаменитий філософ Піфагор довго жив у Єгипті, намагаючись познайомитися з жерцями і проникнути в їх таємниці; він привіз з Єгипту теорему Піфагора і магію чисел. Наслідуючи жерцям, Піфагор заснував таємне товариство філософів; його послідовники вірили в переселення душ і стверджували, що Земля - ​​це куля.

Греція була малородючої країною, її населення не могло прогодуватися землеробством; багато займалися рибальством, інші їхали в пошуках кращої долі в далекі країни, засновували колонії на берегах Середземного моря. Винаходом, яке зробило Грецію багатою країною, стало створення трієри - нового типу бойового корабля. Перша трієра була побудована близько 630 року до н. е.. коринфским майстром Аміноклом; це був корабель з трьома рядами весел і екіпажем в 170 веслярів і 20-30 воїнів. Довжина трієри становила 40-50 метрів при ширині 5-7 метрів, водотоннажність - близько 230 тонн. Велика швидкість і маневреність дозволяли трієрі ефективно використовувати свою головну зброю - таран, який пробивав днище кораблів противника.

Трієра була фундаментальним відкриттям; вона дозволила грекам завоювати панування на Середземному морі і опанувати всієї морської торгівлею. Фінікійці, які до цього були першими купцями Середземномор'я, намагалися протистояти грекам, але їх флот був розгромлений грецькими трієрами в битві при Саламіні. Всі морські шляхи тепер проходили через Пірей і Коринф, величезні прибутки від посередницької торгівлі забезпечили процвітання грецьких міст. Прибутки від торгівлі вкладалися в ремесло; насамперед у виробництво кераміки; керамічні судини були універсальної тарою того часу - зерно, вино, масло і багато інших продуктів зберігалися в амфорах.

Афіни стали головним ремісничим центром Середземномор'я, проте у грецьких підприємців не вистачало робочої сили - тоді вони стали купувати рабів. Рабів купували у варварів, що жили по берегах Чорного моря, везли до Афін і навчали ремеслу; вони працювали у великих ремісничих майстерень, ергастіріях. Таким чином, створення трієри породило грецьку торгівлю і грецьке рабовласництво. Грецьке суспільство було буржуазним суспільством купців і підприємців; обставина, що ці підприємці використовували рабську працю, не змінює суті справи: плантатори американських південних штатів теж використовували рабів. Основною рисою буржуазного суспільства є зіткнення приватних інтересів, яке призводило до нескінченних судових процесів.

У грецьких судах кожен повинен був захищати себе сам; на цих процесах позивачі та відповідачі вправлялися в ораторському мистецтві; незабаром цьому мистецтву стали вчити в приватних школах, в яких викладали мудреці - «софісти». Визнаним главою софістів був Протагор; він стверджував, що «людина є міра всіх речей» і що істина - це те, що здається більшості (тобто більшості суддів). Учень Протагора Перікл став першим політиком, яке освоїло ораторське мистецтво; завдяки цьому мистецтву він 30 років правив Афінами.

Від софістів і Протагора пішла вся грецька філософія; в значній мірі вона зводилася до умоглядних міркувань, які сьогодні назвали б ненауковими. Тим не менш, в міркуваннях філософів зустрічалися і раціональні думки. Сократ першим поставив питання про об'єктивність знання; він піддавав сумніву звичні істини і вірування і стверджував, що «я знаю тільки те, що нічого не знаю». Анаксагор пішов ще далі - він заперечував існування богів і намагався створити свою картину світу, він стверджував, що тіла складаються з найдрібніших частинок. Послідовник Анаксагора Демокріт назвав ці частинки атомами і спробував застосувати нескінченно малі величини в математичних обчисленнях; він отримав формулу для об'єму конуса. Однак афіняни були обурені спробами заперечувати існування богів, Протагор і Анаксагор були вигнані з Афін, а Сократ за вироком суду був змушений випити чашу з отрутою.

Учнем Сократа був знаменитий філософ Платон (427-347). Платон вірив в існування душі і в переселення душ після смерті. Для історії науки важливі не філософські шукання Платона, а те, що він був засновником соціології, науки про суспільство і державу. Платон запропонував проект ідеальної держави, яким управляє каста філософів зразок єгипетських жерців (треба сказати, що Платон бував у Єгипті). Опорою філософів є воїни, «варти», схожі на спартанців, вони живуть однією громадою і мають все спільне - у тому числі спільних дружин.

Платон стверджував, що його ідеальна держава існувало в Атлантиді, країні розташованої десь на Заході, на затонулому згодом материку. Звичайно, це була «наукова фантастика» тих часів. Більш важливо, що Платон і його учень Діон намагалися створити ідеальне держави в Сіракузах, на Сицилії; цей політичний експеримент привів до громадянської війни і розорення Сіракуз.

Соціологічні дослідження Платона продовжував Аристотель; він написав знаменитий трактат «Політика», цей трактат містив порівняльний аналіз суспільного ладу більшості відомих тоді держав.

Аристотель висунув ряд положень, прийнятих сучасною соціологією; він стверджував, зокрема, що провідним фактором суспільного розвитку є зростання населення; що перенаселення породжує голод, повстання, громадянські війни і встановлення «тиранії». Мета «тиранів» - встановлення «справедливості» і рівномірний переділ землі. Аристотель відомий як засновник біології; він описував і систематизував різні види тварин - так само як він описував і систематизував держави; таких дослідників пізніше стали називати «систематиками».

Аристотель був учителем Олександра Македонського, знаменитого завойовника напівмиру. Македонські завоювання були викликані новим винаходом у військовій сфері - створенням македонської фаланги. Воїни Олександра мали списи 6- метрової довжини і що стояли ззаду клали свої списи на плечі передніх. Дії у складі фаланги вимагали великої злагодженості, і батько Олександра, Філіп, витратив багато часу на навчання своїх солдатів. Македонська фаланга була фундаментальним відкриттям, це відкриття викликало хвилю македонських завоювань і поява нового культурного кола, який історики називають елліністичним світом.

Олександр виявляв інтерес до наук і допоміг Арістотелем створити перший вищий навчальний заклад, «Лікей»; він взяв із собою в похід племінника Арістотеля Каллісфена. Каллісфен і його помічники описували природу завойованих країн, вимірювали широту місцевості, посилали Арістотелем опудала дивовижних тварин і зібрані ними гербарії. Після смерті Олександра роль покровителя наук взяв на себе його друг і полководець Птолемей. При розділі імперії Олександра Птолемею дістався Єгипет, і він заснував в Олександрії за зразком лікея новий науковий центр, Мусей. Будинки Мусея розташовувалися серед прекрасного парку, там були аудиторії для студентів, будинки викладачів. Обсерваторія, ботанічний сад, і чудова бібліотека - в ній налічувалося 700 тисяч рукописів. Викладачі Мусея отримували царське жалування; серед них були не тільки філософи і механіки, а й поети, і східні мудреці, які перекладали на грецьку мову єгипетські та вавилонські трактати. Єгипетський жрець Манефон був автором трактату «Єгипетські старожитності», а вавілонський жрець Бероес написав «Вавілонські стародавності»; 72 єврейських мудреця перевели на грецьку мову Біблію.

Мусей був першим науковим центром, щедро фінансованим державою та її діяльність показала, що якщо є гроші - то буде і наука. По суті, день народження Мусея і був днем ​​народження античної науки. Главою Мусея, «бібліотекарем», був географ Ератосфен, який зумів, вимірюючи широту в різних пунктах, обчислити довжину меридіана; таким чином, було остаточно доведено, що Земля - ​​це куля. Евклід створив геометрію - ту, яку зараз проходять у школах. Він поклав в основу науки суворі докази; коли Птолемей попросив у нього обійтися без доказів, Евклід відповів: «Для царів немає особливих шляхів в математиці». Учень Евкліда Аполлоній Пергський продовжив праці свого вчителя і описав властивості еліпса, параболи і гіперболи. У Мусейоні активно обговорювалася гіпотеза Аристарха Самоський про те, що Земля обертається по колу навколо Сонця - однак виявилося, що вона суперечить спостереженням (справа в тому, що Земля рухається не по колу, а по еліпсу). У результаті вчені Мусейона на чолі з Клавдієм Птолемеєм (II ст. Н.е) створили теорію епіциклів. Відповідно до цієї теорії Земля знаходиться в центрі Всесвіту, навколо розташовуються прозорі сфери, осяжний одна іншу; разом з цими сферами по складних епіциклам рухаються Сонце і планети. За останньою сферою нерухомих зірок Птолемей помістив «житло блаженних». Праця Птолемея «Велике математична побудова астрономії в 13 книгах» («Magiste syntaxis») був головним керівництвом з астрономії аж до Нового часу. Птолемей створив наукову географію і дав координати 8 тисяч різних географічних пунктів - це «Керівництво з географії» використовувалося європейцями до часів Колумба.

Створення Мусея збіглося за часом з новим переворотом у військовій справі, винаходом військових машин, балісти і катапульти. Поява балісти змінило тактику морських битв; якщо раніше головною зброєю трієри був таран, то тепер стали будувати величезні кораблі з вежами, на які встановлювали балісти. Ці кораблі називалися пентери, за кожним веслом на них сиділо по 5 і більше веслярів, а загальне число веслярів досягало тисячі осіб. Саме баліста дозволила царя Птолемею завоювати панування на морях; Олександрія зайняла місце Афін і стала головним торговим центром Середземномор'я. З Олександрії по каналу можна було потрапити в Червоне море, і кораблі олександрійських греків плавали навіть до берегів Індії. Символом торгового могутності Олександрії став 130- метровий Фаросский маяк - одне з чудес світу, побудоване Сострат Кнідським за наказом Птолемея II.

"Цар Птолемей присвячує богам- рятівникам на благо мореплавцям ", - свідчив напис на гіпсовій плиті біля підніжжя маяка - але з часом гіпс відвалився і з-під нього здалася інша напис, вирізана на мармурі: " Сострат з Кніда присвячує богам- рятівникам на благо мореплавцям ".

Створення балісти знаменувало народження інженерної науки, «механіки». Першим великим механіком був знаменитий будівельник військових машин Архімед, який прожив більшу частину життя в Олександрії. Архімед мовою математики описав використання клина, блоку, лебідки, гвинта і важеля. Разом з корабельним майстром Архіем Архімед побудував для сиракузського царя Гієрона «сіракузянке» - величезний корабель - палац з чудовими залами і басейнами. Корабель приводили в рух дві тисячі веслярів, а на вежах стояли балісти, які кидали в супротивника трехпудовие камені. Тисячі робітників впряглись в канати, щоб спустити корабель на воду - але не змогли зрушити його з місця; тоді Архімед зробив лебідку, за допомогою якої цар зрушив корабель в поодинці. Архімеду приписується відкриття законів гідростатики і винахід «архимедова гвинта» - водопідіймального пристрої, яке використовувалося для зрошення полів. З інших олександрійських інженерів здобули популярність Ктесібій, винахідник водяних годин і пожежного насоса, і Герон, який створив Аеропи - прообраз парової турбіни. В Олександрії був винайдений так само перегінний куб, який пізніше стали використовувати для отримання спирту.

У III столітті до н. е.. починається епоха римських завоювань. Піднесення Рима було пов'язано з новим військовим винаходом, створенням легіону. Нова зброя римлян породило нову хвилю завоювань і поява нового культурного кола, який історики називають pax Romana, «Римський світ». Завоювавши Грецію і Єгипет, римляни перейняли як грецьку культуру, так наукові досягнення Мусея.

Головним технічним досягненням римлян було створення цементу та бетону. Римляни навчилися використовувати опалубку і будувати бетонні споруди; в якості наповнювача використовували щебінь. У II ст. н. е.. у Римі був побудований Пантеон, «Храм всіх богів» з литим бетонним куполом діаметром 43 метри - пізніше ця споруда стала зразком для архітекторів Нового часу. Римляни використовували цемент і бетон при будівництві доріг і мостів; римські дороги викликали захоплення у істориків наступних епох. Міст через Дунай, збудований архітектором Аполлодором, був одним з чудес того часу - він мав на довжину більше кілометра. Вершиною римського будівельного мистецтва став храм Святої Софії в Константинополі, побудований Анфімієм із Трал; цей храм мав купол діаметром в 33 метри, встановлений на пілонах 23- метрової висоти.

Самим знаменитим ученим і інженером римського часу був Марк Вітрувій, що жив I столітті до н.е. На прохання імператора Августа Вітрувій написав «Десять книг про архітектуру» - грунтовну працю, що розповідав про будівельний ремеслі і про різних машинах; в цій праці міститься перший опис водяного млина. У XV столітті праця Вітрувія став посібником для архітекторів Нового часу.

Вітрувій у своїй роботі використовував праці вчених з Олександрійського Мусі, який функціонував до кінця IV століття. В останні століття існування Мусея в ньому працювали такі знамениті вчені як Папп і Діофант. У 391 році Мусей був зруйнований під час релігійного погрому - християни звинувачували вчених у поклонінні язичницьким богам.

Роль християнства у розвитку науки можна зрозуміти, тільки розібравшись в суті цієї ідеології. Як відомо, засновник соціал -демократичної партії Німеччини Карл Каутський вважав Ісуса творцем соціалістичної ідеології. «Піди, все, що маєш, і вбогим роздай, - сказав Ісус багатієві. - Легше верблюдові пройти крізь Ігол вуха, ніж багатому ввійти в Царство Боже». «Всі віруючі були разом і продавали маєток і всяку власність і всім їх ділили, як кому», - йдеться в діяннях апостолів. Згодом християни визнали приватну власність, але істинно віруючі ченці і тепер живуть комунами. Християнство було соціалістичною ідеологією; завдяки цьому воно стало релігією народу і здобуло перемогу.

Однак разом з тим християнство претендувало на роль монопольної ідеології, він боролося з іншими релігіями і з іншими богами, переслідуючи всяке інакомислення. Ніхто не мав права засумніватися в тому, що написано в Біблії - а в Біблії було написано, що Земля лежить посеред Океану і накрита як шатром, сім'ю куполами неба, що в центрі світу знаходиться Єрусалим, а на Сході, за Індією, розташований рай і там беруть початок чотири священні річки: Тигр, Євфрат, Інд і Ганг. Це була давня картина світу, запозичена колись з Вавилону, і вона ніяк не поєднувалася з античною наукою. Зрештою, батьки церкви, погодилися прийняти систему Клавдія Птолемея, потихеньку визнали, що наша планета - куля, і перенесли рай за сьому птолемеєвську сферу, в «житло блаженних». Проте надалі, коли церква утвердилася, вона вже не могла піти на поступки Копернику і Галілею.

Церква придушувала вільнодумство вчених, але причиною загибелі античної науки була не всевладдя церкви. У III столітті н. е.. далеко на Сході з'явилася нова зброя, яке принесло загибель античної цивілізації.




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Основи інформатики в психологічних дослідженнях | Арифметико-логическое устройство (АЛУ). | Элементы микропроцессорной памяти | Тема 2 . Неолітична революція | Тема 3. освоєння скотарства |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав