Читайте также:
|
Будова:
Капілярний клубочок
Ниркове тільце (мальпігієво тільце) що складається з капсули Шумлянського-Боумена.
Проксимальний звивистий канадець (1 порядку)
Низхідна частина петлі Генле (товстий низхідний сегмент петлі)
Висхідна частина петлі Генлі (тонкий висхідний сегмент петлі)
Дистальний звивистий канадець (канадець 2 порядку)
Збірна трубка
Кількість нефронів в кожній нирці становить 1-1,5 млн.
73. Нирки рясно кровопостачаються. Кров поступає від черевної аорти по нирковій артерії і збирається в ниркову вену, яка впадає в нижню порожнисту вену. Кожний нефрон оточений численними кровоспинними капілярами(подвійна капілярна сіть). До капілярного клубочка кров притікає по проносній артеріолі (з системи ниркової артерії), яка розпадається на капіляри (перша мережа капілярів). Потім капіляри клубочків збираються у виносні клубочкові артеріоли, які приблизно в 2 рази менше по діаметру, ніж приносні, що призводять до підвищення кров’яного тиску усередині клубочка. Виносні артеріоли в нефронах розгалужуються на капіляри, які утворюють густі мережі навкруги ниркових канальців(друга мережа), що забезпечує додаткову поверхню для реабсорбції і лише потім переходять у венули, які формують ниркову вену.Наявність вторинної навколоканалцевої мережі капілярів є особливістю кровопостачання нефронів нирок. Через нирки за добу проходить 1700-1800 л. крові.
74. Сечоутворення є сукупністю 3-х процесів:1)клубочкової фільтрація. У клубочках нефрона відбувається початковий етап сечоутворення – клубочкова фільтрація, ультрафільтрація безбілкової рідини з плазми крові в капсулу ниркового клубочка, у результаті чого утворюється первинна сеча. 2)Канальцевої реабсорбції – процес зворотного всмоктування речовин, що профільтрувалися, і води з просвіту канальців у кров капілярів нирок.3)Канальцевої секреції. Клітини деяких відділів канальця переносять з позаклітинної рідини в просвіт нефрона низку органічних і неорганічних речовин або виділяють у просвіт канальця і капіляри речовини, синтезовані в клітинах канальця.
75. В капілярах клубочка норкового тільця відбувається фільтрація плазми крові.Фільтрація плазми з капілярів клубочка в порожнину капсули обумовлена: 1)гідростатичного тиску крові в капілярах клубочка.2) онкотичного тиску плазми крові.3) гідростатичного тиску рідини в порожнині капсули Шулянського. Чим вище тиску крові в клубочку, тим інтенсивніше фільтрація. Тиск в капілярах клубочка створюється різницею в діаметрі приносної і виносної артеріол.Онкотичний тиск плазми утримуючи рідину в кровоносних судинах перешкоджає фільтрації. результаті фільтрації крові утворюється первинна сечя.
В ультрафільтраті міститься речовини, які необхідні організму для підтримки гомеостзу
76.Канальцева реабсорбція -це процес всмоктування клітинами канальців і перенесення в міжклітинну рідину, і капіляри нефрона необхідних організму речовини.В проксимальному звивистому канальні ре абсорбується 80% речовини: вся глюкоза, всі вітаміни,гормони, амінокислоти. Близько 85% NaCl I H2O, а також близько 50% сечовини,які поступають в капілярах канальців і повертається в загальну систему кровообігу. Для процесу реабсорбції істотне значення має поняття при поріг виведення. Поріг виведення- це концентрація речовини в крові, при якій воно може бути ре абсорбовано повністю. Практично всі біологічно важливі для організму речовини мають поріг виведення. Наприклад, виділення з сечею глюкози наступає тоді,коли її концентрація в крові перевищує 10 ммоль. Існують також не порогові речовини, які виділяються при будь-якій концентрації їх в плазмі і первинній сечі. Механізм зворотного всмоктування включає: перенесення речовини з фільтрату в клітині канальця, звідки вони доставляються транспортними системами мембран в міжклітинний простір. З міжклітинних просторів дифундують у високо проникні навколо канальцеві капіляри і виводяться з нефрону.
77. У виділеннях продуктів обміну і чужорідних речовин має значення їх секреція з крові в просвіт канальця проти концентраційного й електрохімічного градієнта. Цей механізм виділення речовини дозволяє швидко екскретирувати деякі органічні кислоти і основи, а також деякі іони. Секреція органічних кислот і неорганічних основ відбувається в проксимальному сегментінефрона й обумовлена функціонуванням спеціальних систем транспорту. Секреція аміаку. Принцип неіонної дифузії лежить в основі виведення аміаку. Джерелом NH3 є обмін амінокислот і головним чином глютаміну в клітинах епітелію канальців. Аміак має високу розчинність у жирах і легко проникає через мембрану у фільтрат. Але в сечі протікає реакція зв’язування аміаку з H завдяки чому аміак знаходится в рівноважному стані з амонієм. Активна секреція органічних кислот і основ. У проксимальних канальцях є три типи транспортних систем, які активно декретують різні речовини. Однак з них секретує органічні кислоти, а друга- секретує відносно сильні органічні основи, а третя- етилдіамінтетраацетат. Функціонують вони незалежно одна від одних.
78. Катаболі́зм.
Обмін речовин (метаболізм) -сукупність хімічних і фізичних перетворень речовин і енергії, що забезпечує життєдіяльность організму. Енегрія, яка виділяється в процессі метаболізму, необхідна для здіснення роботи, роста, розвитку та забезпечення струкури і функції клітинних елементів
Катаболі́зм-процес метаболічного розпаду, розкладання на простіші речовини, що зазвичай протікає з вивільненням енергії у вигляді тепла і у вигляді АТФ. Прикладами катаболізму є перетворення етанолу через стадії ацетальдегіду (етаналя) і оцтової кислоти (етанової кислоти) в вуглекислий газ і воду.Катаболізм є протилежністю анаболізму — процесу синтезу або ресинтезу нових, складніших, сполук з простіших, що протікає з витратою енергії АТФ або інших джерел.
79. Основний обмін- це кількість енергії, потрібна людині для підтримання життєво важливих функцій у стані спокою. Тобто величину основного обміну складають енергетичні витрати пов’язані з підтримання необхідного для життя клітин рівня окислювальних процесів,з діяльністю постійно працюючих органів і систем і підтримання мінімального рівня м’язового тонусу. Найбільшим є внесок у величину основного обміну скелетних м’язів, печінки і органів травлення. Основний обмін залежить від вищої нервової діяльності, віку, статі, величини поверхні тіла, харчування,кліматичних умов,температури тіла. Основний обмін визначають методами прямої та непрямої калометрії, а також за допомогою таблиць. Метод прямої каломерії – ґрунтується на визначенні енергетичних витрат людини за певний час у спеціальній калометричній камері. Цей підхід найбільш точний, але дорогий. Метод непрямої калометрії найбільш поширений –визначення енерговитрат за газообміном. При цьому аналізується газовий склад вдихуваного, так і видихуваного повітря.
80. Білки - високомолекулярні сполуки,що побудовані з амінокислот. Білки виконують численні функції в організмі:1) Структурна функція: білки є головною складовою частиною всіх клітин.2) Каталітична-здатність прискорювати біохімічні реакції в організмі..3)Захисна-утворення імунних тіл під час потрапляння до організму чужорідного білка.4) Транспортна-перенесення багатьох речовин. Постачання клітин киснем і видалення вуглекислого газу з організму здійснюється білковою частиною гемоглобіну.5) Регуляторна- пдтримка біологічних констант в організмі, забезпечується впливами різних гормонів білкової природи.6) Енергетична- забезпечує енергією всіх життєво важливих процесів в організм. Білки містять різні амінокислоти в різних співвидношеннях. Азот поступає до організму тільки білковою їжею, в інших харчових розчинах він не міститься.Азотистий баланс- це співвідношення між кількістю азоту, що надійшло в організм людини з їжею і його рівнем у виділеннях. Розрізняють азотну рівновагу, позитивний і негативний азотистий баланс. Азотиста рівновага- кількість виведення азоту дорівнює кількості введеного в організм.Позитивний азотний баланс – стан, при якому кількість виділеного з організму азота менше ніж вміст його в їжі. Азотистий дефіцит- стан, коли кількість виділенного з організму азоту більшість азоту, що надійшов. Негативний азотний баланс спостерігається при білковому голодуванні, порушенні регуляції білкового обміну.
81. Регулюється білковий обмін центральною нервовою системою і гуморальними речовинами. У гіпоталамічної області проміжного мозку знаходяться спеціальні центри, що регулюють білковий обмін. На білковий обмін впливає і кора великих півкуль. Із залоз внутрішньої секреції в регуляції беруть участь щитовидна залоза, надниркові залози, гіпофіз.При гіперфункції щитовидної залози підвищується обмін білків, м'язи втрачають азотисте речовина - креатин, який переходить в сечу. При цьому може наступити негативний баланс азоту.Гіпофункція супроводжується явищами зворотного порядку, сповільнюється обмін речовин, зупиняється ріст і розвиток організму.Під впливом гормонів корковою частини надниркових залоз (дезоксікортікостероіди, альдостерон) в печінці та нирках посилюється дезамінування, при цьому велику кількість азоту виділяється з сечею.Глюкокортикоїди - прискорюють розпад білків та амінокислот, в результаті чого посилюється виділення азоту з організму. Недолік цих гормонів викликає зворотний процес. Гормон росту стимулює синтез білків у м'язах і печінці. Він стежить за економним витрачанням білків за рахунок розпаду жиру.Велика роль у регуляції білкового обміну належить печінці і ниркам.У печінці відбувається не тільки синтез білка, а й знезараження продуктів їх гниття. У нирках відбувається дезамінування продуктів азотистого обміну.
82. Біо.роль вуглеводів визначається їх енерг.функцією.Енерг.ціінність 1г-4,0 ккал.Вуглеводи є безпосереднім джерелом енергії для всіх клітин організму,виконують пластичну і опорну функції.Добова потреба вуглеводів-400-500 г..Основна частина їх окислюється в тканинах до води і вугле-го газу.25-28% харчової глюкози перетворюється на жир,а 2-5% її синтез.в глікоген.Складні вуглеводи не можуть проникати через слиз.оболонку кишечнику в кров і лімфу,тому єдиною формою вуглеводів,яка може всмокт.є моноцукри,яку всмокт.у тонкому кишечнику,переносяться в печінку і лімфу.В печінці з глюкози синтез.глікоген,він може розщепл.до глюкози.В печінці можливо утв.вуглеводів з продуктів іх розпаду(піровіноградної або молоч.кис-ти),а також з продуктів їх розпаду жирів і білків(кетокислот).У вугл.обміні організму велике значення має м*язова тканина.М*язи під час їх діяльності викор.з крові значні кількості глюкози.В м*язах так само як в печінці синтез.глікоген.Розщепл.глікогену є одним з джерел енергії для м*яз. скорочення.
83.До жирів відносяться неоднорідні в хім..відношенні речовини,які ділять на прості ліпіди,складні ліпіди та стероїди.Осн.маса ліпідів в організмі людини-це найтральні жири,що є джерелом енергії.Нейтральний жир є обов*язковою складовою частиною цитоплазми,ядра,біомембрани та виконує пластичну функцію.Жир оберігає організм від посиленої віддачі тепла й захищає органи від травматичних пошкоджень.Добова потреба 70-80 г.Нейтральні жири в енерг.відношенні можуть бути замінені вуглеводами.Надмірне вживання вуглеводів може призвести до відкладання жиру в організмі.
84. Всі хім..та фіз.-хім.процеси в організмі здійснюються у вод.серед-щі.Вода в організмі виконує наступні функції:1)служить разчинником продуктів харчування і обміну речовин.2)переносить розчинені реч-ни.3)послаблює тертя між поверхнями тіла людини.3)бере участь в регуляції температури тіла.
Загальний вміст води в орг..50-60%від його маси.Вода поступає в орг..через травний тракт.Деяка частина води утв.в організмі в процесі обміну речовин.Разом з водою в організм потрапляють і мінеральні речовини(солі).Важливою функ.єлектролітів є участь у ферментативних реакціях.Іони,.необхідні для активації ферментів,пов*язаних з перенесенням і вивільненням енергії.Електроліти беруть участь в регуляціі кисл-луж.балансу,ств,осмот.тиску.
85. Теплообмінні процеси регулюються центрами терморегуляції і кори головного мозку.Тепло чи холод людина сприймає нервовими закінченнями - терморецепторами, що розташовані у шкірі які подають сигнали у центри терморегуляції, що призводить до збільшення або зменшення теплоутворення й тепловитрат організмом. Здатність організму зберігати рівновагу при перепадах температур навколишнього середовища має відповідну межу, яка визначає стан теплового балансу. Тепловий баланс - це кількісне співвідношення виробленої людиною теплоти завдяки хімічної терморегуляції і загубленої теплоти внаслідок фізичної терморегуляції.Залежно від умов виробничого і навколишнього середовища тепловий баланс організму може бути:позитивним (призводить до перегрівання організму);від’ємний (призводить до переохолодження організму);нульовий, якщо надходження і втрата тепла збалансовані і воно не накопичується.
86. Підтримка постійної температури називається терморегуляцією. Організми, що здатні підтримувати постійну температуру свого тіла називаються гомойотермними. Отже, ми люди саме такі. І можемо вести активний спосіб життя прим різних температурах зовнішнього середовища. 4-камерне серце забезпечує повний поділ венозної та артеріальної крові, що дозволяє підвищити рівень обміну речовин і постачати організм достатньою кількістю енергії для підтримки постійної температури.
Здатність організмів підтримувати температуру тіла на сталому рівні забезпечується двома взаємопов’язанами процесами – теплопродукцією та тепловіддачею. Теплопродукція – це тепло, що утворюється у процесі життєдіяльності. Тепловіддача – це сукупність процесів віддачі організмом виробленого ним тепла у зовнішнє середовище. Якщо теплопродукція = тепловіддача, то температура залишається постійною Таке явище називається ізотермією. У процесах теплопродукції, крім м’язів, значну роль відіграють печінка та нирки. Таким чином, при охолодженні тіла теплопродукція зростає у м’язах і печінці.
Як відбувається тепловіддача:- за допомогою інфрачервоного випромінювання з поверхні тіла (60%);- організм віддає тепло при контакті з предметами, температура яких нижча від температури тіла (3%);- віддачу тепла забезпечує конвекція – явище перенесення тепла в рідних (15%);- шляхом випаровування води з поверхні шкіри, слизових оболонок та дихання (20%).
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 49 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |