Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.

Читайте также:
  1. Алгоритм взятия крови из вены на гемокультуру (стерильность) и чувствительность к антибиотикам.
  2. Аналізу впливу структури персоналу на ефективність діяльності підприємства
  3. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
  4. Архітектура Київської Русі
  5. Архітектура Київської Русі. Собор святої Софії.
  6. Бюджетні обмеження. Вплив зміни доходу або ціни товару на бюджетні обмежені обмеження. Нелінійні бюджетні обмеження.
  7. В какие годы было крещение Руси?Как повлияла христианизация на культуру
  8. Взгляды на культуру Ф. Ницше
  9. Види виробництв та їх вплив на екосистему
  10. Види впливу, що можуть мати місце при проведенні слідчо-процесуальних дій.

Лекція 3. Культура Київської Русі.

У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.

Спочатку князь Володимир здійснив спробу модернізації язичництва, спробу пристосувати його до потреб централізованої держави з метою об’єднання племен навколо Києва, призначивши головним богом Перуна. Язичницькі боги на чолі з Перуном повинні були викликати у людей не тільки повагу, але і страх, символізувати волю правителя, обов'язковість його наказів, невідворотність покарання. Для цього на Старокиївській горі було створено пантеон, де боги мали урочистий і грізний вигляд. Більш того, за переказами, Володимир відродив забутий і не вельми популярний звичай людських жертвоприношень, щоб надати новому культу трагічно пишного характеру.

Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком.

Тоді Володимир у 988 р. прийняв хрещення за православним обрядом і запровадив на Русі християнство. Прийняття християнства мало велике значення. Це дало поштовх розвиткові ремесел, особливо в архітектурі. Також це сприяло розвиткові кам’яного зодчества, іконопису, мозаїки, фрески; Русь ознайомилася з античними традиціями. Було запроваджено слов’янську писемність (кирилицю). Почалося літописання, поширилися книги. Міжнародне становище Київської Русі через прийняття християнства зміцнилося, також укріпилася князівська влада.

Проте у реальному житті нова релігія утверджувалася не лише через заперечення старої, а й шляхом її пристосування до традиційного язичницького світогляду. Не випадково християнство запозичило багато елементів старої релігії. Слов’янським богам дали нові імена. Річний цикл язичницьких свят також використало християнство. Цей вимушений з боку православної церкви компроміс був зумовлений її намаганням послабити протидію широких народних мас утвердженню нової віри.

Таке явище в науці було назване православно-язичницьмим синкретизом (у перекладі з гр. – поєднання) або двовір’ям. Двовір'я як форма компромісного існування протилежних світоглядних концепцій з'явилося вже в перші десятиліття після християнізації. Отже, весь понятійний апарат був використаний і перенесений до християнства з старої віри, оскільки і наука, й філософія, і мистецтво все ще залишалися язичницькими.

Запровадження християнства на Русі не слід розглядати як одноактну дію. Це був тривалий і складний процес, який розпочався задовго до князювання Володимира і тривав після нього. Існує декілька варіантів тлумачення здійснення релігійної реформи:

1) богословський: князя Володимира вело Боже провидіння;

2) примітивність “не конкурентноздатних” язичницьких звичаїв та обрядів і естетичної привабливості православної літургії.

3) невідповідність старих язичницьких поглядів інтересам панівної верстви.

 




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Вопрос №1. Индивидуальное предпринимательство. | Мета і завдання практики | Вимоги до змісту звіту виробничої практики | Оформлення звіту із виробничої практики | Захист звіту виробничої практики | Розвиток літератури. | Архітектура і образотворче мистецтво Русі. | Музичне мистецтво давньоруської доби поділялося на три групи: музика народна, княжих салонів і церковна. | Культура Галицько-Волинського князівства. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав