Читайте также:
|
|
В існуючій мережі природно-заповідних територій України найбільше значення для збереження екологічної рівноваги мають заказники, які займають площу близько 600 тис. га — половину всієї площі природно-заповідних територій [7].
Серед територій та об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області також переважають заказники – 70% (ландшафтні, гідрологічні, лісові, ботанічні, загально зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, загально геологічні).
Наші дослідження проводилися на природно-заповідних територіях Харківського, Чугуївського районів в заказниках «Рязанова балка», "Кочетоцький", "Кочетоцька лісова дача" відповідно.
СЛАЙД 2:
Ботанічний заказник місцевого значення “Рязанова балка” розташований біля с. Рогань, оточений урбанізованими територіями, сільськогосподарськими угіддями, лісосмугами є типовим представником ландшафту, де збереглися фітоценози, які характерні для Харківського геоботанічного округу (більше 170 найменувань рослин). Свій охоронний статус заказник отримав в 1984 році, площа його складає 10 га.
СЛАЙД 3:
В 1991 році був створений ландшафтний заказник «Кочетоцька лісова дача» в Кочетоцькому лісництві, площа якого становить 2160,3 га. Це рідкісний природний комплекс, який сформувався на водорозділенні річок Тетлежка та Бабка, що впадають в річку Сіверський Донець. Насадження представлені липовими дібровами природного та штучного походження віком 60-170 років.
В 1992 році створено ентомологічний заказник «Кочетоцький» площею 50 га, розташований в районі смт. Кочеток. В долині річки Сіверський Донець — заповідані ділянки заплавних луків, лісів, водно-болотної рослинності, а також схили правого берега з фрагментами степової рослинності, різноманітний тваринний світ.
СЛАЙД 4: Мета роботи – встановлення рівня антропогенної нагрузки на ґрунт заказників «Рязанова балка», «Кочетоцька лісова дача», «Кочетоцький».
СЛАЙД 5: Об’єкт дослідження ‑ ґрунт (чорнозем схиловий важкосуглинковий на лесовидному делювії) (заказник «Рязанова балка»);
‑ ґрунт (дерновий піщаний ґрунт на давньому алювіальному піску) (заказник «Кочетоцький»);
‑ ґрунт (сірий лісовий) (заказник «Кочетоцька лісова дача»).
Предмет дослідження – вміст важких металів у ґрунтах.
Завдання:
‑ Визначити вміст рухомих форм важких металів та алюмінію у ґрунті в умовах територій природно-заповідного фонду;
‑ надати оцінку їх екологічної якості;
Методика дослідження. Відбір ґрунтових зразків виконували згідно з ДСТУ 4287:2004. Площа пробної ділянки становила 50 м2. Глибина відбору ґрунтових зразків склала 0-20 см.
Аналітичні роботи проведені в хімічно-аналітичній лабораторії екологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна. В ґрунтових зразках визначено рухомі форми ВМ (Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Zn) в буферній амонійно-ацетатній витяжці (рН 4,8) методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії [ДСТУ 4770.1:2007- ДСТУ 4770.9:2007].
Оцінку екологічної якості ґрунтів визначено за ступенем забруднення ґрунтів ВМ щодо перевищення ГДК, а також за показником полі елементного забруднення, а саме за сумарним показником забруднення ZCJ.
СЛАЙД 6:
За результатами проведених досліджень визначено, що вміст хімічних елементів (Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Zn, Al) в ґрунті заказників «Рязанова балка» та «Кочетоцька лісова дача» не перевищував ГДК (табл. 1).
В грунті заказника "Кочетоцький" перевищення ГДК спостерігалося в шаріґрунту 0-10 см для хрому в 1,4 рази (див. табл. 1).
Таблиця 1. – Вміст ВМ та алюмінію в ґрунтах заказників, 2011 р.,мг/кг
Заказник | Шар грунту, см | Fe | Mn | Zn | Cu | Ni | Pb | Al | Co | Cr | Cd |
Рязанова балка | 0 ‑20 | 9,3 | 21,0 | 8,4 | 2,21 | 1,16 | 0,48 | 2,9 | 0,71 | 0,26 | 0,10 |
Кочетоцький | 0 ‑ 10 | 5,0 | 37,6 | 10,6 | 1,0 | 1,2 | 2,38 | 3,2 | 1,06 | 8,45 | 0,08 |
Кочетоцький | 10 ‑ 20 | 3,9 | 19,6 | 2,4 | 0,88 | 1,26 | 2,31 | 3,16 | 0,96 | 2,46 | 0,14 |
Кочетоцька лісова дача | 0 ‑10 | 3,72 | 3,26 | 4,98 | 2,57 | 1,42 | 0,74 | 3,1 | 1,38 | 1,69 | 0,14 |
Кочетоцька лісова дача | 10 ‑ 20 | 3,6 | 3,0 | 4,12 | 2,46 | 1,28 | 0,62 | 3,12 | 1,34 | 1,6 | 0,12 |
ГДК | ‑ | - | 23,0 | 3,0 | 4,0 | 6,0 | - | 5,0 | 6,0 | 0,7 | |
Фон | ‑ | 0,5 | 0,5 | 3,2 | 0,5 | 0,1 | 0,1 |
СЛАЙД 7:
Відношення концентрації елементу до його фоновому вмісту визначається коефіцієнтом концентрації елемента:
КСІ = СІ/СФ,
де, СІ – концентрація елементу в ландшафтному компоненті, що досліджується;
СФ – його природний фон.
Ґрунти прийнято вважати забрудненими важкими металами, якщо вміст токсичного елемента перевищує фонове в 2-3 рази.
СЛАЙД 8:
Наші дослідження виявили поліелементне забруднення ґрунту заказника «Рязанова балка» цинком, міддю, залізом, хромом (таблиця 2).
Таблиця 2. – Коефіцієнти концентрацій металів для ґрунтів заказників
Заказник | Fe | Mn | Zn | Cu | Ni | Pb | Al | Co | Cr | Cd | ZCJ |
Рязанова балка | 4,6 | 0,5 | 8,4 | 4,4 | 1,1 | 0,9 | 0,9 | 0,1 | 2,6 | 17,1 | |
Кочетоцький | 2,5 | 0,9 | 10,6 | 2,0 | 1,2 | 4,8 | 1,0 | 2,1 | 84,5 | 0,8 | 101,7 |
Кочетоцький | 1,9 | 0,5 | 2,4 | 1,8 | 1,3 | 4,6 | 1,0 | 1,9 | 24,6 | 1,4 | 32,9 |
Кочетоцька лісова дача | 1,86 | 0,07 | 4,98 | 5,14 | 1,42 | 1,48 | 0,9 | 2,76 | 16,9 | 1,4 | 28,9 |
Кочетоцька лісова дача | 1,8 | 0,06 | 4,12 | 4,92 | 1,28 | 1,24 | 0,9 | 2,68 | 1,2 | 26,2 |
Коефіцієнт концентрації Zn складає 8,4. Коефіцієнти концентрації Fe та Cu мають декілька менші значення: 4,6 та 4,4 відповідно, коефіцієнти концентрації Cr ‑ 2,6.
Таким чином, інтенсивність забруднення Cr<Cu<Fe<Zn.
Забруднення ґрунту саме на цинк можливо пояснити тим, що в процесі техногенного розсіювання цей елемент створює найбільш поширені зони забруднення, які залежно від міцності джерела викидів можуть досягати 25 км.
СЛАЙД 9:
Якісний склад полютантів показав, що домінуючими джерелами забруднення є промислові викиди міста й ґрунти знаходяться під антропогенним тиском, рівень якого можливо оцінити за допомогою сумарного показника забруднення ґрунтуZCJ.
Сумарний показник забруднення природного компоненту ZCJрозраховується за формулою:
ZCJ= ∑ КСІ– (n – 1)
де, КСІ‑коефіцієнт концентрації ВМ;
j – компонент ландшафту (в наших дослідженнях це ґрунт);
n – загальна кількість врахованих хімічних елементів (підсумовується значення КСІ>1).
СЛАЙД 8 (НАЗАД):
Розрахунок сумарного показника забруднення (Zcj= 17,1) виявив, що ґрунт досліджуваного об’єкту має декілька вищий за помірний рівень забруднення.
Поліелементне забруднення ґрунту заказника «Кочетоцький» виявилося за цинком, свинцем, хромом (див. табл. 2). Такі високі значення коефіцієнтів концентрації Cr – 84, 5 для шару ґрунту 0 – 10 см та 24, 6 для шару 10 ‑20 см можна пояснити наступним.Одним з головних антропогенних джерел викидів цього метала являються підприємства, які спалюють бурий і кам'яне вугілля.
У ґрунтах техногенних ландшафтів забруднення солями хрому зберігається до горизонту понад 100 см. Максимальною утримуючою здатністю як в суглинку, так і в піску володіє горизонт 10 см. З горизонту 50 см до горизонту 100 см відбувається різке зниження змісту хрому.
Спалювання кам'яного вугілля також є одним з основних антропогенних джерел свинцю, що поступає в атмосферне повітря в вигляді оксиду.
Отже, таке локальне перевищення вмісту рухомого хрому та свинцю в ґрунті заповідника має техногенний характер.
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Классификация прав и свобод человека | | | слайд Использование метода проектов в формировании творческих способностей детей старшего дошкольного возраста |