Читайте также:
|
|
Видатною пам'яткою соціально-економічної та політичної думки Київсь-
кої Русі є "Руська правда", перша частина якої – "Правда Ярослава" з’явилася в
30-х роках 11 ст., а другу – "Правду Ярославичів" – прийнято на з'їзді Яросла-
вичів у Києві в 1072 році. В 1113р. був написаний "Устав" князя Володимира
Мономаха, що являв собою наступний етап у розвитку феодального права та
суспільно-економічної думки пануючого класу.
" Руська правда " відобразила реалії Київської Русі 11-12 ст.: 1) господарс-
тво базувалося на землеробстві та тваринництві; 2) високий рівень розвитку сіль-
ськогосподарської культури порівняно з сусідніми країнами; 3) феодальне зем-
леволодіння.
" Правда Ярослава ": 1) проголошувала недоторканність власності (як і
особи) феодалів. "Челядин" розглядається як власність хазяїна нарівні з худо-
бою та речами. Підкреслювалося виключне і спадкове право князів та бояр на
землю, яке не міг відібрати навіть великий князь; 2) юридично закріпила роз-
шарування суспільства. Основну масу населення та продуктивну силу госпо-
дарства складали селяни - холопи, смерди, закупи /закупи – розорені селяни, що
зверталися за "купою" /позичкою/ - хлібом, грошима тощо до князя. Боржник
/закуп/ мусив працювати у господарстві кредитора доти, доки не сплачував
"купу" з процентами. Виникає позаекономічний примус: кредиторові надавало-
ся право карати закупа, а у разі спроби втекти, закуп ставав довічним рабом
кредитора/.
"Правда Ярославичів": 1) містить багатий матеріал про організацію гос-
подарства князів у формі вотчини. Ряд статей присвячено охороні земельної влас-
ності, визначена відповідальність за порушення польових меж та борозних знаків. Є
свідоцтвом посилення феодальної залежності: смерди оголошувалися залежними
від князя людьми і обслуговували його вотчину разом із холопами-рабами;
2) виявляє ряд ознак досить розвинутого ринкового господарства, зокрема мі-
стить положення про охорону та порядок забезпечення майнових інтересів кре-
дитора, умови, за яких вимога про повернення позички має юридичну силу, по-
рядок стягнення боргів тощо. Позички "борги" могли надаватися в грошовій
формі під процент ("реза"). Особливо поширеними були позички в натуральній
формі - продуктами з умовою повернення їх з надбавкою. Позичковий процент
був дуже високим;
3) відображає процеси феодалізації: у зв'язку з дедалі більшим захоплєнням
землі князями та боярами і перетворенням вільного смерда на залежного вот-
чинника виникли і утвердилися відробіткова рента та рента продуктами. Обидві
ці форми існували паралельно. За панування відробіткової ренти виробник пра-
цював під прямим наглядом власника або його представника. В період, коли
переважала рента продуктами, виробник мав можливість розпоряджатися своїм
робочим часом;
4) поряд з охороною інтересів панівного класу передбачено жорстокі заходи
щодо приборкання експлуатованих, придушення протесту. Наприклад, спеціа-
льна стаття "О татьбе" (про грабіж) передбачала право вбити людину, спійману
на крадіжці.
"Устав" (ст.53): 1) дає досить точне уявлення про систему грошових оди-
ниць. Основою цієї системи була гривня, яка виявляла тенденцію стати загаль-
ним мірилом вартості і відігравала провідну роль у штрафній шкалі. Аналізують-
ся спроби карбування великими князями власної монети, спроби створення єди-
ної грошової системи країни; 2) визначає умови перетворення закупів у холопів
та навпаки. Регламентує їх відносини з феодалами. Іноді цю частину "Правди"
називають "Устав про закупи та холопів" /статті 110-119/.
Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |