Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП

У вступі вказується тема, мета роботи. Обсяг пояснювальної записки (кількість сторінок, малюнків, таблиць, джерел) і короткий опис виконаної роботи.

Також в цьому розділі треба надати повну назву підприємства, адресу його розміщення. Описати місто чи інший населений пункт таким чином, щоб можна було визначити коригуючі коефіцієнти згідно до VІІІ розділу «Податкового кодексу»(Додаток Б).

1 Характеристика впливу підприємства на навколишнє середовище

В цьому розділі у вигляді таблиць повинні бути наведені обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та обсяги фактичного використання різних видів палива пересувними джерела, скидів та розміщення відходів. Дані повинні бути наведені з обсягами дозволів на викиди, скиди та розміщення відходів.

2 Еколого-економічний аналіз ситуації на підприємстві

При виконанні розрахунків курсової роботи використовуються положення Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища [5]

2.1 Порядок розрахунку платежів за забруднення навколишнього середовища

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (П_вс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою

П_вс =Σ М_і·Н_пі, грн. (2.1)

де М_i - фактичний обсяг викиду i-тої забруднюючої речовини в тонах (т);

Н_пi - ставки податку в поточному році за тону i-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (П_вп), обчислюються податковими агентами самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку за формулою

П_вп =Σ М_лі·Н_пі, грн. (2.2)

де М_i - кількість фактично реалізованого палива i-того виду в тонах (т);

Н_пi - ставки податку в поточному році за тону i-того виду палива у гривнях з копійками.

Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (П_с), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою

П_с=Σ(М_лі · Н_пі · К_ос),грн. (2.3)

де М_лi - обсяг скиду i-тої забруднюючої речовини в тонах (т);

Н_пi - ставки податку в поточному році за тону i-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками;

К_ос - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (П_рв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою

П_рв =Σ(Н_пі · М_лі · К_т · К_о),грн. (2.4)

де Н_пi - ставки податку в поточному році за тону i-того виду відходів у гривнях з копійками;

М_лi - обсяг відходів i-того виду в тонах (т);

К_т - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у пункті 246.5 статті 246 податкового Кодексу;

К_о - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Розрахунки заносять до таблиці 2.1

2.2 Заходи, що впроваджуються на підприємстві, для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище

В цьому розділі треба без технологічних подробиць описати, які природоохоронні заходи можуть бути запропоновані для:

- Зниження до нормативних значень викидів тих забруднюючих речовин, для яких спостерігається наднормативні викиди від стаціонарних джерел;

- Зниження до нормативних значень скидів тих забруднюючих речовин, для яких спостерігається наднормативні скиди у стічних водах;

- Зниження до нормативних значень обсягів розміщення тих забруднюючих речовин чи класів відходів, для яких спостерігається наднормативні обсяги розміщення.

Після запропонованих заходів проводиться розрахунок плати за забруднення навколишнього середовища повторно. Сума плати за забруднення навколишнього середовища після впровадження природоохоронних заходів зменшиться на суму плати за наднормативні викиди, скиди та розміщення відходів.

2.3 Розрахунки еколого-економічного ефекту від зменшення забруднення навколишнього середовища

Після розрахунку суми платежів за забруднення НС за фактичними даними, аналізуємо, яким чином можна отримати еколого-економічний ефект за допомогою впровадження природоохоронних заходів, та розраховуємо його розмір. Розмір еколого-економічного ефекту визначається як різниця між сумами збору за забруднення НС до природоохоронних заходів і після них.

3 Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Розміри відшкодування збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховуються згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.[7]

3.1 Порядок розрахунків розмірів відшкодування екологічних збитків від забруднення навколишнього середовища

Розрахунок наднормативних величин викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.Розрахунки наднормативних викидів (М_і) у тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними й дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою

М_і=0,0036 (V_i C_і – M_іj) T, (3.1)

де V_i - об’ємні витрати газопилового потоку на виході із джерела, м³/с;

C_і – середня концентрація і-ої забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), /м³, розрахована як середня арифметична;

M_іj – потужність дозволеною викиду і-ої забруднюючої речовини по даному j-му джерелу, г/с, установлена дозволом на викид;

T – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Час роботи джерела в режимі понаднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з обліком фактично відпрацьованого часу.

Якщо за даними вимірів, зафіксованих у журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу й речовині, то час роботи джерела в режимі наднормативного викиду приймається за часом – з моменту введення нормативу в дію по даному джерелу й речовині до дня контрольної перевірки, але не більш як за один астрономічний рік.

У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим у журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлене перевищення встановленого нормативу по даному джерелу й речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлене, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду ведеться з моменту виявлення порушення. У цьому випадку приписом до акту перевірки встановлюється строк усунення порушення, після закінчення якого, за заявкою підприємства, проводиться контрольна перевірка його фактичного усунення й, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел у режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємств.

У випадку відсутності на підприємстві зафіксованих у первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або як що результати вимірів анульовані, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередні місяці до дня даної перевірки.

При невиконанні у встановлений термін заходів щодо досягнення нормативів гранично припустимих викидів розрахунки наднормативних викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, підтвердженої результатами інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу, з урахуванням строку, що пройшов після планового його закінчення.

Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, на які не має дозволу на викиди, ведуться на підставі потужності фактичного викиду, підтвердженої інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентована Інструкцією з відбору проб з газопилових потоків, затвердженої Мінекобезпеки України.

Середня арифметична з певних разових концентрацій серії проб при номінальному навантаженні технологічного встаткування є базовою для розрахунку наднормативних викидів по формулі (3.1).

Розрахунки потужності наднормативних викидів у результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на підставі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів і ін.. Перед розрахунком розмірів відшкодування збитку необхідно запропонувати природоохоронні заходи для зниження негативного впливу підприємства на навколишнє середовище.

Розрахунок розмірів відшкодування збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться на підставі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних величин викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитку в одиницях національної валюти визначається за формулою

З = М_ij 1,1П А_і К_т К_з, (3.2)

де З – розмір компенсації збитку, одиниць національної валюти, грн.;

М_ij – маса і-ої забруднюючої речовини, що викинуте в атмосферне повітря наднормативно, тон;

1,1П – базова ставка компенсації збитку в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тону умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної грн/тону;

А_і – безрозмірний показник відносної небезпеки і-ої забруднюючої речовини. Визначається за формулою

А_і= , (3.3)

де ГДК_і – середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-ої забруднюючої речовини, мг/м³;

К_т – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К_з – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Визначається за формулою

К_з = , (3.4)

де q – середньорічна концентрація і-ої забруднюючої речовини по даним прямих вимірів на стаціонарних інструментальних постах за попередній рік, мг/м³;

ГДК_ор – середньодобова гранично припустима концентрація і-ої забруднюючої речовини, мг/м³.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даного забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-ою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта К_з приймається рівним одиниці.

3.2 Розрахунки економічних збитків від забруднення атмосферного повітря підприємством

Розрахунки економічних збитків від забруднення атмосферного повітря здійснюються кожним студентом індивідуально згідно з завданням.

ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКІВ РОЗМІРІВ КОМПЕНСАЦІЇ ЗБИТКУ ЗА НАДНОРМАТИВНІ ВИКИДИ

При перевищенні дозволених викидів, виявленому інструментальними вимірами й даними первинної облікової документації підприємства

На хімічному підприємстві м. Києва при контрольній перевірці 28 січня 1994 р. зафіксована середня концентрація викиду сірковуглецю 96,004 мг/куб.м при об'ємних витратах 191,7 куб.м/с, що становить 18,404 г/с.

Тимчасово погоджений викид сірковуглецю по джерелу №18 на 1993-1994р.г., установлений дозволом, становить:

М_і =13,304 г/с.

За даними журналу первинної облікової документації за формою ПІД-1 підприємства 22 листопада 1993 р. Також зафіксоване перевищення встановленого нормативного викиду по досліджуємому джерелу й речовині.

По факту виявленого порушення було видане приписання про його усунення в строк до 7 лютого 1994 р. У зазначений строк порушення було усунуто. За цей період джерело №18 працював цілодобово.

Таким чином, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду приймається із часу останнього зафіксованого порушення і являє собою

24 год. · 77 діб. = 1848 година.

Потужність викиду сірковуглецю, що здійснювався перевищенням тимчасово погоджених нормативі розраховується по формулі (5.1) і являє собою:

М=0,0036 (191,7 · 0,096 – 13,304) 1848=33,9 т

Розмір компенсації збитку розраховується по формулі (5.2) і являє собою: З = 33,9· 1,1 · 60000 · 200 · 2,25 · 1,2= 1208196000 крб. =1208,2 млн. грн.

При перевищенні викиду й відсутності інструментального контролю.

При перевірці Маріупольського радіаторного заводу відділом аналітичного контролю Горекоінспекцією Мінприроди України 10 лютого 1994року по джерелу №28 (трубозакатка радіаторів для автомобілів) було зафіксовано, що об'ємні витрати газоповітряної суміші становлять 11,45 куб.м/с із середньою концентрацією свинцю із серії відібраних проб 0,00112 г/куб.м. Потужність викиду свинцю, таким чином, склала 0,01282 г/с. Потужність викиду по джерелу становить 0,00224 г/с. Підприємство інструментального контролю джерел викидів не веде. Таким чином, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду приймається 3 місяці, що становить 480 годин (при однозмінній роботі й п'ятиденному робочому тижні).

Викид свинцю, здійсненого з перевищенням дозволених величин, розраховується по формулі (5.1) і становить

М=0,0036 (11,45· 0,00112 – 0,00224) 480= 0,0183 т

Розмір компенсації збитку розраховується по формулі (5.2) і становить:

З = 0,0183 · 60000 · 1,1 ·3333,33 · 1,9375 = 7795743 грн. = 7,8 млн. грн.

Підприємству видається припис про усунення порушення в конкретний строк, і підрахунок збитку проводиться за фактичний час усунення порушення.

Після розрахунку розміру відшкодування збитку необхідно зробити висновок про еколого-економічні збитки.