Читайте также: |
|
Самосвідомість – це усвідомлене ставлення до самої себе: до власних потреб, здібностей, переживань, думок, мотивів поведінки.
В основі самосвідомості лежить здатність людини відокремлювати себе від оточуючого середовища. Ця здатність може проявлятися, формуватися при спілкуванні, діяльності.
Перші ознаки проявляються в 2-3 роки, дитина усвідомлює себе як суб'єкта, “Я”.
В 5-6 років дитина починає усвідомлювати свою поведінку: що я роблю добре, а що погано.
В підлітковому віці людина оцінює себе як особистість.
Уявлення про себе у психології називають образ ”Я”, він складається під впливом оцінювального ставлення з боку інших людей. У кожної людини може існувати декілька образів “Я”, наприклад, у кожної людини існує “Я-реальне” – це уявлення про себе на момент переживання. Завжди є “Я ідеальне” – це уявлення про те, яким я маю стати, щоб відповідати очікуванням соціуму (програма максимум – яким я хочу стати в майбутньому). “Я динамічне” – програма змін особистості для досягнення “я ідеального” (програма мінімум). “Я фантастичне” – це уявлення про те, яким би я міг стати, якби нічого не заважало.
Цікаве співвідношення між “я ідеальне” і “я реальним” є джерелом внутрішнього конфлікту. Ці протиріччя є джерелом розвитку особистості
Всі ці образи “я”, вся система уявлень про себе формують я концепцію.
Я концепція – це динамічна система уявлень про себе, яка включає усвідомлення інтелектуальних, фізичних уявлень про себе, своє місце в соціумі, самооцінку, на основі чого будується взаємодія з оточуючими.
Динамічна – значить рухлива, може змінюватися. Я концепція формується під впливом життєвого досвіду. Вікові межі не відіграють провідного значення. Життєвий досвід визначається не роками, а подіями. Сучасні психологи вважають, що негативного досвіду не буває.
Я концепція складається з трьох компонентів:
· Когнітивний – система уявлень про себе з точки зору розуму про свої фізичні особливості (зовнішність), інтелектуальні здібності, соціальна значущість – безоцінне ставлення.
· Емоційно-оцінювальний – відображається ставлення до себе, до своїх особистісних рис, до свої діяльності (подобається мені моя зовнішність чи ні, здібності і т. ін.), проявляється в самооцінці, самоповазі, самокритиці.
· Поведінковий – поєднуються перші два компоненти, людина намагається сформувати певну поведінку, в якій вона буде підвищувати власну соціальну значущість, здобувати симпатії.
Кожна людина з нормальною психікою так будує свою поведінку, щоб подобатись іншим.
Поведінковий компонент є одним з провідних. Необхідно, щоб тебе сприймали таким, яким ти є.
Центральним компонентом я концепції є самооцінка особистості – це оцінка особистістю власних можливостей, якостей та місця серед інших людей.
Самооцінка спирається на оцінку особистості іншими людьми. Вона впливає на стосунки з іншими людьми.
Самооцінка може бути:
Адекватна – відповідає реальному стану речей, оцінці інших людей даної особистості.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |