Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Синдромологічна класифікаціяпсихічних розладів

1. Непсихотичні граничні психічні розлади:

а) астенічні синдроми;

б) неврозоподібні та невротичні;

в) психопатоподібні та психопатичні;

г) психофізичний інфантилізм.

2. Психотичні синдроми:

а) з потьмаренням свідомості (деліріозний, онейроїдний, аментивний);

б) з частковим порушенням свідомості (галюцинаторний, параноїдний тощо).

3. Дефектно-органічні синдроми:

а) психоорганічний;

б) корсаківський (амнестичний);

в) лакунарна і тотальна деменція.

Непсихотичні психічні розлади характеризуються численними скаргами на погане самопочуття, швидкою зміною настрою, емоційною нестійкістю з приводу різноманітних дрібниць, підвищеною образливістю і конфліктністю з неадекватними вчинками, але водночас із збереженням реакції на критику, правильної оцінки ситуації, здатності контролю за своєю поведінкою.

Психоз, психотична реакція або психотичний стан (божевілля) – це тяжкий розлад психіки, при якому наявні окремо чи в поєднанні порушення свідомості (порушення орієнтування у власній особі та в навколишньому), галюцинації, маячня, неадекватність емоцій і поведінки з відсутністю критики. Хворі з такими розладами є небезпечними для себе та навколишніх, тому потребують особливого нагляду і лікування.

Дефектно-органічні синдроми характеризуються погіршенням переважно пам’яті, кмітливості (розуму) та критики різного ступенявиявлення. Страждають і інші психічні процеси, але при цьому відсутні так звані продуктивні симптоми (галюцинації, маячні ідеї) і порушення свідомості.

 

7. Розлади відчуттів розподіляють на патологічні послаблення (гіпестезії та анестезії), посилення (гіперестезії) та збочення (сенестопатії).

Гіперестезія — це загострення сприйняття звичайних зов­нішніх подразників. За такого стану нормальне денне світло засліплює, звуки оглушують, запахи дратують, а найменший дотик до тіла стає нестерпним. Гіперестезія органів відчуття спостерігається при астенії, неврозах, органічних ураженнях головного мозку, початкових проявах гострого психозу.

Гіпостезія виявляється зниженням чутливості до подразни­ків. При цьому навколишнє оточення втрачає для хворого чіт­кість і визначеність. Звуки стають глухими, невиразними, кольори тьмяними, неясними, предмети втрачають форму і яскравість, стають малорухомими. Гіпестезія характерна для неврозів, реактивних психозів, органічних уражень мозку.

Анестезія полягає у повній втраті чутливості до подразни­ків і клінічно виявляється сліпотою, приглухуватістю, втратою нюху, смаку, чутливості шкіри. Часто виникає при істеричному неврозі (і має функціональний характер), а також ураженнях центральної та периферичної нервової системи (органічного походження).

За складністю розрізняють елементарні (прос­ті), комплексні (складні) галюцинації, за органами відчуттів - зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні, вісцеральні; стосов­но особистості хворого - нейтральні, коментуючі, імператив­ні, антагоністичні; заповнотою розвитку - справжні й псевдогалюцинації.

3. Психосенсорні розлади (макропсії, мікропсії, метаморфопсії, аутометоморфопсії, дерелізація, деперсоналізація).

Сенестопатії це різноманітні неприємні відчуття у різних ділянках тіла, але частіше з боку внутрішніх органів, що не мають (за результатами обстеження) анатомо-фізіологічної основи. Виникають за механізмом підсилення і спотворення інтероцептивних відчуттів, які не усвідомлюються у нормальному стані.

 

8. Патологія сприйняття проявляється психосенсорними розладами, ілюзіями, галюцинаціями, психічним автоматизмом, ауто-аллопсихічним дезорієнтуванням і подвійним орієнтуванням.

Психосеносрні розлади – це одночасне порушення відчуттів, сприйняття та уявлень. До них відносять: дисморфопсії (спотворення розмірів предметів), метаморфопсії, аутоморфопсії, симптоми дереалізації і деперсоналізації. Метаморфопсії - спотво­рення величини чи форми предметів та простору. Всі предме­ти здаються хворому зменшеними (мікропсія), збільшеними (макропсія), видовженими, розширеними, скрученими (дисмегалопсія). Спотворене сприйняття величини предметів звичайно супроводжується сприйняттям зміни простору, що здається вко­роченим, коли всі предмети наближені, або ж нескінченно ви­довженим (поропсія). Предмети, що оточують хворого, можуть у його уяві неприродно переміщуватися (психічна алестезія).Метаморфопсія часто супроводжується аутометаморфопсією - відчуттям спотворення форми та величини власного тіла. Виникає хворобливе відчуття збільшення чи зменшення розмі­рів та маси власного тіла, спотворення чи зміщення його окре­мих частин (порушення "схеми тіла"). Інколи розлади "схеми тіла" виникають у формі уявлень про подвоєння чи зникнення.

Психосенсорні розлади найчастіше зустрічаються при органічних ураженнях головного мозку.

Ілюзії – спотворені сприйняття реально існуючих предметів і явищ, при яких розуміння образів того, що сприймається, не відповідає дійсності і має інший зміст. Розрізняють фізичні, фізіологічні та психічні ілюзії. Фізичні виникають у всіх людей. Вони пояс­нюються законами фізики. Наприклад, на межі двох сере­довищ із різною оптичною густиною промінь світла залом­люється. Внаслідок цього ложка, занурена в склянку з чаєм, здається кривою. Фізіологічні ілюзії пов'язані з фізіологією наших аналізаторів. Так, уміло підмальовані очі сприймаються якбільші. Психічні ілюзії виникають тоді, коли бачення об'єкта злива­єтьсяз хворобливим уявленням. Окрім поділу за аналізатора­ми (зорові, слухові,нюхові, смакові, тактильні та загального відчуття — положення у просторі),психічні ілюзії ділять на афективні, вербальні, парайдолічні. Афективні ілюзіїви­никають у хворих в стані страху,.напруження, тривоги. Тоді кущ нанеосвітленій частині вулиці сприймається як злочи­нець, що причаївся і чекає насвою жертву. У вуличному шумі хворий чує голоси людей, які начебто погрожують.Вербаль­ні ілюзії полягають у спотвореному сприйнятті смислу ре­альної розмови,коли в нейтральних судженнях і зауваженнях хворий вбачає звинувачення, погрози.Парейдолічні ілюзії найчастіше виникають у разі зниження психічної активності,їхній зміст є фантастичним, образним. Замість тріщин та плям на стініввижаються дивовижні рослини, тварини, казкові ге­рої, архітектурні ансамблі,панорами.

Галюцинації – це уявне сприйняття, без реально існуючого об'єкта. За механізмом виникнення вони є хворобливо зміненими і мимовільними уявленнями, що стають домінуючими у свідомості.

Галюцинації, в свою чергу, ділять на зорові, слухові, нюхо­ві, смакові, тактильні, загального відчуття та комплексні (ви­никають у кількох аналізаторах)

Аутоскопічні галюцинації — це такі, коли хворий бачить поруч із собою власного двійника.

Гіпнагогічні галюцинації виникають підчас засинання.

Гіпнопомпічні галюцинації спостерігаються під час пробу­дження.

Галюцинації за типом порушень Шарля Боне — це галюцинаторні відчуття, щовиникають в уражених аналізаторах. Слі­пий при цьому "бачить", глухий— "чує" і т. ін.

Екстракампінні галюцинації — це такі порушення, коли об­развиникає за межами поля зору. Наприклад, бачення Духа за спиною, який"переміщується", коли хворий повертається.

Діагностичне значення галюцинацій:

Ø зорових (інтоксикаційні, інфекційні, травматичні, істеричні та епілептичні психози);

Ø слухових (шизофренія, інфекційні та травматичні психози);

Ø тактильних (інтоксикаційні та соматогенні психози);

Ø нюхових (шизофренія і сифілітичні психози).




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 45 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | <== 12 ==> | 13 | 14 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав