Читайте также:
|
Забезпечення організму людини водою – необхідна умова його існування. Без їжі людина може обійтися протягом значно тривалішого часу, ніж без води. Вона потрібна для нормальної протікання всіх процесів у життєдіяльності: травлення, всмоктування перетравлених нутрієнтів, біосинтезу та розщеплення речовин у внутрішньому середовищі організму, видалення шлаків, кровообігу та багатьох інших процесів.
На добу людині потрібно в середньому 1750-2200 мл води: 800-1000 мл води надходить в організм у вигляді напоїв, 250-400 мл з рідкими стравами, близько 700 мл води входить до складу різних продуктів, 300 мл утворюється в організмі за рахунок окислення жирів, вуглеводів, білків.
Хімічно чистої води в організмі немає. В ній розчинено багато речовин: білки, цукор, водорозчинні вітаміни та мінеральні речовини. Найбільший вплив на обмін води мають мінеральні речовини. Їх концентрація та співвідношення визначають осмотичний тиск, розподіл води між тканинами та рідинами організму. Від цього залежить фізико-хімічний склад колоїдів, в першу чергу білків, особливо ферментів, а отже, їх функціональна активність. У підтриманні постійності усіх параметрів водно-сольової рівноваги у внутрішньому середовищі беруть участь багато фізіологічних механізмів – нейрогуморальна, травна, видільна та інші системи. З їх діяльністю пов’язане відчуття спраги, яке сигналізує в центральну нервову систему про недостачу води в організмі.
Розрізняють дійсну та хибну спрагу. Дійсна спрага обумовлена зменшенням вмісту води в крові, її згущенням. Через рецептори кровоносних судин сигнал передається в центр спраги, який розташований в гіпоталамусі, збудження якого викликає відчуття спраги. Для її вдоволення рекомендоване пиття підсоленої, підкисленої, мінеральної вод, морсу, хлібного квасу, фруктових відварів.
Хибна спрага обумовлена підсиханням слизової оболонки порожнини рота, яка виникає під час читання доповідей, лекцій; при високій зовнішній температурі; при збудженні симпатичного відділу вегетативної нервової системи; нервовому напруженні; стресових ситуаціях. При цьому стані нема потреби у введенні рідини в організм. Хибну спрагу усувають подразники секреції слини: смоктання кислих льодяників, полоскання рота водою, пиття газованої води невеликими ковтками.
У регуляції обміну води важливу роль відіграють мінеральні речовини, які входять до складу їжі, особливо калій та натрій. Надлишок споживання натрію викликає затримку води в організмі, калію – навпаки.
З їжею доставляються елементи, які утворюють кислоти та луги, що визначає потенційну кислотність або лужність їжі.
Залежно від підбору харчових продуктів харчовий раціон може бути «кислим» або «лужним». У тих випадках, коли в організмі починається зрушення кислотно-лужної рівноваги в кислий бік, рекомендують збільшувати вміст овочів та фруктів.
Питання для самопідготовки та контролю
1. Яку роль відіграють в організмі мінеральні речовини?
2. Які нутрієнти є джерелами кислих та лужних груп?
3. Яку роль виконує кальцій в організмі?
4. Яку роль відіграє фтор в організмі?
5. Яка роль магнію в організмі?
6. Яка роль калію в організмі?
7. Яке значення для організму має залізо?
8. У чому полягає основна роль йоду в організмі?
9. Яке значення води для організму?
10. Як зв’язані між собою водний та мінеральний обміни?
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |