Читайте также:
|
|
Генотип батька | Генотип матері | |||||
1У | ||||||
АА | АО | ВВ | ВО | АВ | ||
1 ОО | ОО-1 | АО-11 | АО-11 ОО-1 | ВО-111 | ВО-111 ОО-1 | АО-11 ВО-111 |
11 АА | АО-11 | АА-11 | АА-11 АО-11 | АВ-1У | АВ-1У АО-11 | АА-11 АВ-1У |
АО | АО-11 ОО-1 | АА-11 АО-11 | АА-11 АО-11 ОО-11 | АВ-1У ВО-111 | АВ-1У АО-11 ВО-111 ОО-1 | АА-11 АВ-1У АО-11 ВО-11 |
111 ВВ | ВО-111 ОО-1 | АВ-1У АО-11 | АВ-1У АО-11 ВО-111 ОО-1 | ВВ-111 ВО-111 | ВВ-111 ВО-111 ОО-1 | АВ-1У ВО-111 АО-11 ВВ-111 |
ВО | ВО-111 ОО-1 | АВ-1У АО-11 | АВ-1У АО-11 ВО-111 ОО-1 | ВВ-111 ВО-111 | ВВ-111 ВО-111 ОО-11 | АВ-1У ВО-111 АО-11 ВВ-111 |
1У АВ | АО-11 ВО-111 | АА-11 АВ-1У | АА-11 АВ-1У АО-11 ВО-111 | АВ-1У ВВ-111 | АВ-1У ВВ-111 АО-11 ВО-111 | АА-11 ВВ-111 АВ-1У |
Від групи крові в якійсь мірі залежить стан здоров'я і характер людини. Так, люди з першою групою крові рідше хворіють і довше живуть, ніж люди з другою групою крові. Існує певна залежність між груповою приналежністю і темпераментом людини, її психічним станом, розумовою і фізичною працездатністю.
У різних народностей процентне співвідношення людей з різними групами крові різне. Більш 40% людей, які проживають в Центральній Європі, мають першу групу крові, приблизно 40% -другу, 10% — третю і 6 % — четверту групу крові Серед українців, росіян і білорусів першу груп крові мають 33%, другу — 36%, третю — 23%, четверту — 8% людей. Біля 90% жителів Північно Америки мають 1 групу крові, 20% населення Центральної Азії мають II групу крові.
Однією з найскладніших систем груп кров людини є система резус. Вона включає в себе більше 20 ізоантигенів і наявна в еритроцитах 85% людей (резус-позитивні люди), 15% людей її не мають (резус-негативні люди).
На відміну від системи АБО, антитіла якої в крові людини з'являються вже після перших місяців її життя, резусні аглютиніни з'являються тільки при повторному переливанні резус-несумісної крові
Резус позитивний ген (Rh+) є домінантним, атому не дає проявлятись резус негативному (Rh-) гену, який є рецесивним. Таким чином при резус-негативній крові генотип може бути лише (Rh- Rh-). У осіб з резус-позитивною кров'ю може бути два сполучення генів — або обидва резус позитивні (Rh+Rh+), одержані від обох батьків, або ж позитивний і негативний (Rh+ Rh-). Проте негативний ген (Rh-), як рецесивний завжди пригнічується домінантним позитивним (Rh+), і не про являє себе, хоч і існує. За умови, коли батьки мають резус-негативну кров, то у дитини може бути лише Rh- кров, оскільки ні в батька, ні у матері немає жодного Rh+ гена. У людей з резус-позитивною кров'ю може існувати резус-негативний рецесивний ген, який в присутності резус-позитивного себе не проявляє. Якщо ж кожний з батьків передасть дитині по одному «резус-негативному» гену, то кров у дитини буде резус-негативна. Проте згідно з законами генетики, ймовірність такого варіанта дуже невелика. Резусну несумісність слід враховувати при вагітності, коли резус-позитивний плід розвивається в організмі резус-негативної матері. При порушенні цілісності генітальних бар'єрів еритроцити плода попадають в організм резус-негативної матері, де викликають утворення резусних антитіл. Імунізація проходить повільно, а тому перша дитина може народитися здоровою. При повторній вагітності концентрація (титр) антитіл може досягти високого рівня. Резус-негативні аглютиніни (неповні антитіла), на відміну від альфа- і бета-аглютинінів, дуже малі і здатні проходити через плацентарний бар'єр, призводячи до руйнування еритроцитів плода, тому дитина народжується хворою на гемолітичну жовтуху. Лише повним замінним переливанням крові можна врятувати таку дитину від смерті.
Для попередження резус-конфлікту жінка, яка має резус-негативну кров, за умови, що кров чоловіка резус-позитивна, повинна зберегти стільки вагітностей підряд, скільки заплановано мати дітей. Штучне припинення вагітності Збільшує ймовірність виникнення резус-конфлікту при наступній вагітності.
Донорство. Донор — це людина, яка добровільно дає свою кров для приготування лікарських препаратів (альбумін, фібриноген, глобуліни направленої дії тощо).
Біля 50% заготовленої крові необхідно, хірургічним і акушерсько-гінекологічним клінікам і відділенням лікарень. Використання донорської крові дозволяє значно продовжити життя важко хворим з апластичними анеміями (з неякісним малокрів'ям). Часто використовують гемотрансфузії при лікуванні виразок шлунка і кишок. Для забезпечення річної потреби лікарень необхідно мати біля 0,8 л донорської крові на 1 лікарняне ліжко. Одержання крові у донорів і її консервування проводять на станціях переливання крові. На основі попереднього медичного обстеження спеціалісти визначають придатність донорської крові для переливання (зокрема, відсутність заразних захворювань); роблять висновок про дозу крові, яку можна взяти з даної людини. У донорів, які вперше здають кров, дозволяється, взяти не більше 200-250 мл крові. У тих, хто здає кров вдруге (і більше разів) — до 450 мл. Такі крововтрати відновлюються організмом протягом місяця і не відбиваються на здоров'ї донора.
Донором в нашій країні даються певні пільги — додатковий день відпустки за кожну дачу крові, спеціальне харчування (обід) в день взяття крові і грошова компенсація. Активні донори нагороджуються нагрудним знаком «Почесний донор», іншими орденами і медалями.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |