Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Освіта як соціальний феномен

Читайте также:
  1. Безробіття як соціальний ризик
  2. Билет 13 Феномен патристики. Философия Аврелия Августина.
  3. Билет 44. Предвозрождение как историко-культурный феномен: исторический контекст эпохи, категории культуры Проторенессанса.
  4. Билет 56. Возрождение как историко-культурный феномен: исторический контекст эпохи, категории культуры Ренессанса.
  5. В – 13. Социокультурный феномен провинции.
  6. Визначено, що на соціальний захист сільського населення впливають заходи прямого та опосередкованого впливу.
  7. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
  8. Власть как социальный феномен.
  9. Возникновение феномена ТНК
  10. Вопрос 2. Разделы возрастной психологии. Исторический анализ понятий: детства, зрелости, старости. Характеристика детства как социокультурного феномена.

Людину як індивіда, як соціально активну особистість ство­рюють, формують освіта і виховання. Що таке освіта і для чого вона потрібна людині? Це найго­ловніші і аж ніяк не риторичні питання. Адже без усвідомлен­ня сутності освіти як суспільного феномена немає і бажання вчитися, набувати знань, отримувати професію. Поняття "освіта" складне й неоднозначне. Сучасний Философский энциклопедический словарь (1998) визначає поняття "освіта" надто широко, саме за філософським підтекстом: "Освіта — духовне обличчя людини, яке створюєть­ся під впливом моральних і духовних цінностей, що є набутком його оточення, а також процес виховання, самовиховання, впливу, шліфовки, тобто процес формування обличчя людини". Загальним, але вже більш точним, є таке визначення сен­тенції освіта: "Освіта — складова культури, сукупність систе­матизованих знань, умінь, поглядів і переконань, набутих у різних навчальних закладах або шляхом самоосвіти" [17, 234]. Під освітою розуміють насамперед певний об'єкт, здобуток, надбання, якими людина в подальшому користується у житті. Освіта, за Великим тлумачним словником сучасної україн­ської мови (2001), — це "сукупність знань, здобутих у процесі навчання; підвищення рівня знань; загальний рівень знань; (рідко) писемність, грамотність". Є й більш "вузькі" визначення поняття "освіта". Наприклад: "Освіта — це процес засвоєння знань, навчання, а також су­купність знань, отриманих в результаті систематичного навчання" [36, 161]. Подібне, образно кажучи, "прагматичне" ви­значення поняття "освіта" містять і окремі видання із соці­альної філософії. Короткий енциклопедичний словник з куль­тури визначає поняття "освіта" як "цілеспрямоване поширення знань, досвіду, ціннісних орієнтацій; повідомлення інформації, відомостей; формування (прищеплення) практичних умінь і навичок" [17, 270]. Нерідко освіту, як соціальний феномен, безпосередньо пов'язують із державною політикою, державним інтересом. "Освіта, — писав М. Хальбвакс у передмові до монографії "Еволюція педагогіки у Франції", — найефективніше знаряд­дя, за допомогою якого держава формує людей за своїми упо­добаннями" [17, 164]. У такому визначенні поняття "освіта" домінує політико-прагматичний підхід, пов'язаний з держа­вою, як суб'єктом суспільного процесу. Отже, поняття "освіта" має три основних значення: надбан­ня особи; процес набуття особою певного статусу; соціальний інститут, який допомагає людині здобути знання, набути жит­тєвого досвіду. Найімовірніше, усі ці значення мають існувати і "працювати" у тісному взаємозв'язку. Загалом поняття "освіта" з погляду філософії — це "загаль­ний процес формування людини і результату цього процесу — духовного образу людини". Поняття "освіта" часто плутають із поняттям "навчання". Освіта включає, як обов'язкову складову, механізм (техноло­гію). Навчання — це цілеспрямований процес передачі знань, суспільно-історичного досвіду; організація формування знань, умінь і навичок. Будь-яка освіта має свою власну систему її набуття. Систе­ма освіти будується відповідно до соціально-політичних ус­тремлінь суспільства, його ціннісних орієнтацій та рівня роз­витку. Це означає, що не залишаються незмінними й основні функції освіти. Наприклад, найзагальнішою функцією освіти є пристосування людини (особистості) до способу життя і спо­собу дії конкретного суспільства, тобто суспільство зумовлює певні соціальні ролі, без опанування якими людина об'єктив­но не буде спроможна жити і діяти в такому суспільстві. Отже, основною метою освіти є підготовка людини до діяль­ності з відтворення як самої себе, так і умов своєї життєдіяль­ності, самого суспільства. Широко вживаним у зв'язку з цим є термін "освіта безперервна" (перманентна). Йдеться насампе­ред про те, що освіта — це цілеспрямоване отримання і засво­єння людиною знань, умінь і навичок упродовж всього її жит­тя з метою підтримки суспільно та індивідуально потрібного рівня освітньої і професійної підготовки [32, 208].

Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. світова громадськість усе більше уваги стала приділяти, крім традиційної місії осві­ти, особливо вищої — навчання та підготовка і проведення наукових досліджень — просвітницькій місії, яка почала на­бувати помітного значення. Сутність такої функції (місії) — сприяння всебічному розвитку особистості і виховання відпо­відальних та поінформованих громадян, готових віддати свої сили справі створення досконалішого суспільства майбутнього. Щоб сповна усвідомити роль і значення освіти в житті окре­мої особистості, в поступальному розвитку суспільства, слід брати до уваги, що існує об'єктивна залежність системи осві­ти від рівня розвитку виробничих сил, економічних і техніко-технологічних чинників конкретного суспільства. Загалом об'ємною метою освіти є комплексне відтворення і розвиток со­ціальної, соціально-економічної структури суспільства. Так, розглядаючи взаємодію системи освіти як соціального інститу­ту з духовним життям суспільства, соціологія освіти (як галузь соціології) вивчає закономірності функціонування і розвитку освіти як соціального інституту, що виходить на проблеми процесу соціалізації особистості, місце освіти в системі її куль­турних цінностей, соціальних орієнтацій. Соціологія освіти досліджує такі проблеми, як:

• накопичення, збереження і передача знань;

• особливості формування та становлення людини в проце­сі освіти; • вплив рівня знань на спосіб життя, форми і методи діяльності людини тощо.




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 39 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | <== 8 ==> | 9 | 10 | 11 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав