|
Художній світ Ф. Кафки і засоби його зображення. Франц Кафка (1883—-1924) у своїх творах створив особливий художній світ — абсурдний, жахливий, незрозумілий. Все, що відбувається в ньому, не має логічного пояснення, але дає змогу відчути порушення духовних зв’язків, руйнацію моралі, поширення суспільного хаосу у світі. Новела “Перевтілення" (1914) — яскравий приклад метафоричного світобачення митця. В основі твору епізод дивовижного перевтілення комівояжера Грегора Замзи у страхітливу комаху. Одного ранку, прокинувшись, він побачив, що обернувся на багатоніжку. Поступово герой втрачає людські якості, здатність розмовляти, дедалі більше перетворюючись на жахливу потвору, яка лякає його рідних — батька, матір, сестру. їм важко утримувати його, і врешті-решт Замза-комаха помирає, звільняючи сім’ю від турбот.
На перший погляд, новела має фантастичний характер, але насправді — це своєрідна метафора світу і духовних процесів, які намагався відтворити письменник у такий незвичайний спосіб. Головне у новелі — не сам процес перевтілення, а те, як до цього ставляться люди. Найперше вражає те, що Грегор Замза, відчувши фізичні зміни, не дивується і навіть не лякається. Його хвилює лише те, що він не зможе вчасно вийти на роботу. Рідні спочатку стурбовані його станом, але швидко забувають про те, що то їхній син і брат, який утримував їх упродовж довгих років, і намагаються відмежуватися від нього. Повірений із фірми, де працював Грегор, теж схвильований лише тим, що “втраченому” працівнику треба швидко знайти заміну.
Замза важко переживає своє фізичне перевтілення, але ще важче йому усвідомити, що рідні не співчувають йому. Він завжди піклувався про них, найняв для батьків пристойне помешкання, мріяв зібрати грошей для навчання сестри в консерватори. Йому здавалося, що в його домі панують мир, затишок, згода, сімейна підтримка. Але цей реальний світ виявився химерним. Фантастичне перевтілення Замзи виявляє справжню цінність усіх стосунків. Батько поклав собі за мету найсуворіше ставитися до нього, він б’є його, заганяє до кімнати і замикає на ключ. Сестра Грета спочатку ставилася до Замзи-комахи як до тяжкохворого, але потім він перетворився на ув’язненого, а вона стала жорстоким наглядачем, отримуючи від цього дивне задоволення. Мати, яка раніше так любила сина, тепер рідко заходить до нього, вона боїться бачити його і не в змозі захистити від батька.
Гіпертрофоване “я” героя з особливою емоційністю сприймає все навколо. Замза-комаха спершу сподівався, що хтось поцікавиться, як він їсть, чи зручно йому, але потім він покірно бере на себе роль в’язня, намагаючись не завдавати зайвого клопоту родині. У цьому плані потворна комаха виявляється людянішою за людей. Велике значення у творі має зображення художнього простору. Кімната Замзи перетворилася на його в’язницю, зрештою на “порожню коробку”, а потім на звалище непотрібних речей і місце смерті. Рухатися людина-комаха могла лише по замкненому колу, а незабаром не стало можливості й рухатися. За вікном — “сіре небо зливалося з сірою землею”. І ніхто не міг звільнити Замзу з його в’язниці, якщо навіть сім’я відмовилася йому допомогти.
Таким чином, Кафка у своїй новелі показав, що реальний світ, який здається людям цілком нормальним, насправді жорстокий і жахливий. У ньому нікому немає ніякого діла до “маленької людини”. Вона замкнена в колі своїх проблем, і лише смерть може звільнити її з духовної в’язниці. В абсурдному світі немає нічого певного, постійного. Руйнуються родинні стосунки, а люди — “поспіль негідники, між ними немає жодної вірної, відданої людини”. У реальному світі, на думку письменника, зміщені всі моральні, соціальні і навіть часові орієнтири. Символічно, що першим враженням Грегора-комахи було відчуття неправильного ходу годинника, який мав подзвонити і не подзвонив, — це знак алогічного розвитку життя, яке почало рухати ся в зворотному напрямку. Для новели характерне злиття сну і дійсності. Марення Грегора Замзи об’єднують уявне і реальне, свідоме й підсвідоме. І як не можна пояснити сон, так не можна пояснити й ті абсурдні закони, які змальовує Кафка. На думку письменника, світ не має ніяких пояснень, він утратив мету й логіку духовної еволюції. Такий світ приречений на загибель, бо в ньому гине людина.
Концепція людини в новелі “Перевтілення”. Образ Грегора Замзи-комахи — це метафора нездоланного відчуження людини. Нещастя, яке трапилося з героем, одразу відсунуло його за межу людського світу. Він поранив рот, коли повертав ключ, зламав лапку, відкриваючи двері, але ніхто не помітив його страждань. А далі гірше — яблуко, яке жбурнув у нього батько, так і залишилося в спині, бо ніхто не наважився витягти його. Коли Грегор перестав їсти, ніхто не звернув на це уваги. Навіть смерть героя першою помітила не родина, а служниця, яка прийшла прибирати, вона ж і викинула кудись мертве тіло.
Проблема відчуження виникла не після перевтілення - це вже наслідок. Згідно з авторською концепцією, людське існування взагалі позбавлене духовних зв’язків. У сім’ї Грегора Замзи кожний був зайнятий своїми справами. Єдине, що їх поєднувало, — це розмови про гроші. У зовнішньому світі людина так само відчужена, як і в колі родини. У фірмі, де працював Замза, він виконував роль гвинтика великого механізму. У нього не було друзів, знайомства із жінками мали випадковий характер. Зрештою він опинився сам-один у світі — беззахисний і безпритульний.
Характерно, що проблему відчуження, яка стала для героя трагедією і призвела до смерті, переживає не тільки Грегор Замза. Його родина теж ступила на фатальний шлях. Грета ще не усвідомлює, що вона так само самотня в цьому світі. Ніхто не розумів її захоплення музикою, крім брата, навіть в образі комахи він відчуває прекрасне. Але вона, не цінуючи його розуміння, позбавляє себе шансу бути сприйнятою коли-небудь оточенням. Коли Замза-комаха помер, члени родини зітхнули з полегшенням. Для них, начебто, закінчилося жахливе життя і почалося нове. Але батько, звертаючись до дружини й доньки, чомусь просить не кидати його напризволяще. Мабуть, він — той, хто покинув свого сина, — теж відчув загрозу бути покинутим.
Символічно, що після смерті Грегора автор називає членів родини вже не “батько”, “мати”, “сестра”, а “пан”, “пані”, “дочка”. Цим він підкреслює невиправний розпад сімейних і духовних стосунків. Жахливого перевтілення зазнав не тільки Грегор Замза, а передусім усе суспільство.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Чому новела називається “Перевтілення”?
2. Доведіть, що це не фантастичний, а метафоричний твір.
3. Яким постає світ у зображенні Ф. Кафки?
4. З’ясуйте роль натуралістичних деталей у тексті.
5. Визначте особливості художнього простору в новелі “Перевтілення”.
6. Як розкривається проблема відчуження?
7. У чому автор вбачає трагедію світу й людини?
Франц Кафка (1883-1924)
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 234 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |