Читайте также:
|
|
Тема 9. Надання невідкладної допомоги в практиці
сімейного лікаря при пожаленнях, покусах, електротравмах,
Утопленнях та дії низьких та високих температур.
Що таке утоплення? Які є види утоплення? Які є особливості первинного утоплення у прісній та солоній воді?
Утоплення – це задушення внаслідок випадкового або спрямованого занурення в рідину.
Існують таки види утоплення:
Ø Первинне або істинне (у 60-70%) – коли трапляється аспірація води в легені внаслідок періодичного занурювання та випливання (невміння плавати, перевтома). У клініці має місце ціаноз шкіри і слизових оболонок, набухання шійних та підшкірних він, виділення з рота піни.
- при первинному утопленні у пресній воды з низькою осмолярністю остання легко дифундує через альвеолярно-капілярні мембрани в капіляри легенів, кров яких має вищу осмолярність. Настає гіперволемія (гіпотонічна гіпергідратація), гемодилюція, гемоліз, зниження рівня натрія, білка в плазмі крові. Може виникати набряк легенів з кров`яністою піною.
- При первинному утопленні в морській воді (аспірація гіпертонічного розчину солі) трапляється вихід рідини з позаклітинного простору у легені. Виникає набряк легенів (з білою піною), гіповолемія (гіпертонічна дегідратація), гіпернатріємія, згущення крові.
Ø Асфіктичне або сухе (у 20-25%) – коли виникає рефлекторний лярингоспазм та асфіксія внаслідок раптового гальмування нервової системи (алкогольне сп`яніння).
Ø Вторинне або синкопальне (7-10%) – коли виникає рефлекторна зупинка дихання та серцебиття (сильный емоційний вплив – занурювання у холодну воду, переляк).
Ø Гіпервентиляційне (0,5-1%) – у нирців.
Ø Раптова смерть у воді (2-3%) – в наслідок хронічних захворювань серцево-судинної системи.
2. Привести алгоритм невідкладної допомоги на догоспітальному етапі при утопленні:
NB!
Треба починати допомогу как наймога швидче – відразу після доставання потерпілого з води. Штучне дихання з рота в ніс виконується навіть під час доставки потерпілого на човні до берега.
У т о п л е н н я
• Захист шийного відділу хребта
• Очистити верхні діхальні шляхи від мулу, слизу, блювотної маси
• Первинний огляд
• Зупинка серця
Так Ні
Непрямий масаж серця
Штучне дихання
• Відповідь пацієнта
Так Ні
• Штучна вентиляція
дихальним мішком з 02
• Інгаляція 02 • Інтубація трахеї
• В/в ізотонічний розчин Na Cl • В/в ізотонічний розчин Na Cl
• ЕКГ контроль • ЕКГ контроль
• Продовжити контроль та транспортування
• Розглянути травму спинного мозку, повітряну емболію, гіпотермію, алкогольне або медикаментозне отруєння, гіпоглікемію, судоми, гострий інфаркт міокарду, як одну з причин утоплення.
• Усі пацієнти після утоплення (незалежно від стану) повинні госпіталізуватися для подальшого обстеження і нагляду.
Що таке електротравма? Які її причини? Які зміни в організмі людини викликає електричний струм в залежності від його сили та напруги? Які є ступені тяжкості ураження електричним струмом?
Електротравма – це травма, яка зумовлена впливом на організм електричного струму великої сили і напруги.
Причини: безпосередня дія електричного струму і виникаючої при цьому високої температури, випадкові ураження блискавкою.
Сила струму 15-25 мА – викликає судомне скорочення м`язів, сила струму 25-80мА – викликає судомне скорочення дихальної мускулатури, 80-100 мА – фібриляцію шлуночків. При напрузі 220 В можливі ураження шкіри, при напрузі вище 500 В можливі різні ступені опіку – від гіперемії до коагуляції і навіть звуглення тканин, а також загибелі потерпілого від гіпоксії або фібриляції серця.
За гибиною розладів функцій життєво важливих органів електротравма буває:
І ступеня – судомне скорочення м`язів без втрати свідомості;
ІІ ступеня – судомнескорочення м`язів і втрата свідомості;
ІІІ ступеня – втрата свідомості, розлади дихання, серцевої діяльності
або їх поєднання;
ІV ступеня – клінічна смерть.
4. Привести алгоритм невідкладної допомоги на догоспітальному етапі при електротравмы:
1) Припинити дію електричного струму (від’єднати джерело струму, роз’єднати провідник і потерпілого, дотримуючись правил безпеки)
2) За відсутносі дихання і кровообігу – негайна серцево-легенева реанімація (2-3 помірні удари в ділянку серця, закритий масаж серця); Контроль ЕКГ для верифікації порушень ритму серця.
3) При переломах і вивихах – тимчасова іммобілізація ушкодженої кінцівки. Затримка кровотечі (стискуюча пов’язка, джгут). При опіках – стерильні пов’язки або загортання потерпілого у стерильне простирадло. Адекватна анальгезія – кеторол 30 мг (1мл) внутришньом’язово.
4) Інгаляція 02, інфузійна терапія: плазмопротектори, ендотеліопротектори (сорбілакт, L-лізіна есцинат), глюкокортикоїди для попередження набряку мозку. Транспортування до реанімаційного відділення.
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |