Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Архітектура та мистецтво Індії

Читайте также:
  1. Архітектура Київської Русі
  2. Декоративне мистецтво
  3. Декоративно-прикладне мистецтво і предметно-духовний світ людини
  4. Декоративно-ужиткове мистецтво Київської Русі
  5. Класи залізничних вагонів в Індії
  6. Менеджмент як наука і мистецтво управління
  7. Музичне мистецтво середньовіччя
  8. Політико-правові вчення Давньої Індії
  9. Розділ 3. Пам’ятки архітектури. Мистецтво

Древня архітектура Індії нероздільно існує зі скульптурою. Стіни багатьох індійських храмів прикрашали скульптури, виконані з каменю, які часто просто гігантські розміри і тим самим притягували до себе погляди людей. Чільне місце в архітектурі Індії займає рельєф, який активно використовувався майстрами при зведенні різного роду будівель, особливо релігійних.

З плином часу розвивається й індійське мистецтво. Поступово в цій державі починають зводити грандіозні споруди, які вражають складністю своєї планування. Скульптури, використовувані для прикраси споруд, виконувалися відповідно релігійним індійським приписами і в той же час вдало відображали життя населення у всіх її проявах.

Перші пам'ятники індійської архітектури з'являються імовірно в II тисячолітті до нашої ери, а може бути і раніше. У доісторичний період будуються перші міста, при створенні яких жителі Індії керувалися регулярної планувальної схемою. В цей час в будівництві використовується обпалена цегла, вулиці вимощують і вже існує міська система каналізації.

Після того як були проведені розкопки міст Мохенджо-Дар і Харрапа стало ясно, що регулярне планування індійськими будівельниками почала застосовуватися ще в першій половині III тисячоліття до нашої ери. До такого висновку вчені прийшли, порівнявши ці міста, які за плануванням дуже сильно схожі один на одного, хоч і розділені 600 км.

За кілька століть до початку Нової ери в індійську тільки розвивається культуру проникають елементи більш зрілою іранської культури. Перші архітектурні пам'ятники, присвячені Будді, були збудовані в першій половині III тисячоліття до нашої ери, для створення яких використовувалися довговічні матеріали.

Дещо раніше в будівництві застосовувалися деревні матеріали, наприклад з бамбука в Стародавній Індії будували круглі споруди, характерні архітектурі цієї держави. Дещо пізніше починає використовуватися глина і камінь. З них майстри так само вчилися зводити споруди традиційної круглої форми.

Середина II тисячоліття — середина I тисячоліття до нашої ери — час, коли активно розвивається література на санскриті і таке філософський напрямок як брахманізм. По пам'ятниках культури цього часу вчені багато змогли дізнатися про життя стародавніх індійських міст і характері їх матеріальної культури.

IV — II ст. до нашої ери — час виникнення першої імперії в Північній Індії. Ашока Мурая — правитель імперії ще в III столітті до нашої ери застосовує індійське віровчення буддизм (з'явилося в Індії в VI столітті до нашої ери), для згуртування всього індійського народу.

Існує легенда, яка розповідає про принца Сіддхартха Гаутама. Цей легендарний персонаж дуже багато часу проводив у роздумах і пошуках. Його праці були винагороджені — він пізнав істину і став «просвітленим» — Буддою.

За часів правління Ашока в Індії зводити перші стамбхі — монументальні буддійські колони, побудовані з каменю, ступи — буддійські символи, феєричні споруди і печерні храми.

До I століття нашої ери Будду зображували у вигляді символу, але в цей час все кардинально міняється: жителі Індії визнають його своїм богом і тепер зображують Будду у вигляді людини. У період з I століття до нашої ери і по III століття нашої ери на індійську культуру потужний вплив надає позднеелліністіческое мистецтво. Це призвело до того, що свого бога вони стали зображати з милосердним, м'яким і лагідним виразом обличчя. У той же час були і елементи, якими Будда відрізнявся від зображень простих смертних: кілька подовжені мочки вух, точка між бровами, звана урною, покритий волоссям виріст на голові, званий ушніша і пр. Це час так само стало початком поширення культу так званих «небесних рятівників»- бодхісатви.

IV — V ст. нашої ери. У цей період буддизм зливається з древніми місцевими релігіями, після чого самого Будду починають вважати втіленням Вішну — індуїстського божества. Мистецтво цього періоду так само переживає деякі зміни. Майстри живопису займаються створенням творів мистецтв, причому не тільки релігійній тематиці, тепер вони свою увагу зосереджують на світських мотивах і настроях. Така живопис починає проникати храми, де чудово поєднується зі скульптурою та архітектурою. Серед найбільш знаменитих пам'ятників архітектури з численними розписами, є комплекс буддійських храмів і монастирі Аджанти. У цей комплекс входить близько 30 печер, які були висічені в скелястому березі річки. Внутрішні приміщення печер оштукатурені і вже поверх штукатурки завдано численних розпису, що оповідають про різних буддійських сюжетах. Крім релігійних зображень в комплексі Аджанти можна зустріти розпису присвячені мешканцям країни, причому не тільки царям, а й людям з нижчих класових шарів. Ще можна побачити зображення, чудово передають красу природи Стародавньої Індії.

Майстри, що займають розписом, змогли досягти досконалого майстерності в зображенні людини і його тіла, навчилися малюнком передавати всю фізичну і духовну красу людини. Печерний комплекс Аджанти з його дивовижними розписами, воістину є видатною пам'яткою минулого.

VII — XIII — період індійської феодальної роздробленості, час коли відбувалася часта зміна правителів. У ці часи активно розвивається такий віровчення як індуїзм — культ сил природи.

Під час роздробленості Індійської держави великою популярністю користуються театралізовані масові уявлення з проведенням обрядів, музичним супроводом, танцями та використанням різноманітних масок.

Вважається, що подібне подання проводилося неподалік від міста Мадраса в Махабаліпураме перед рельєфом «Сходження Гангу», розмір якого становить 9х27 м. Сам рельєф присвячений доброчинної силі річці Гангу. За легендою вона протікала по небу, але людям все ж вдалося вблагати богів перемістити її на індійські землі. У центрі рельєфу знаходиться розколина (символ русла річки), яку обов'язково при проведенні святкувань змочують водою. Фігури людей, богів і тварин (левів, слонів зі слоненятами, птахів, антилоп, мавп), зображених на рельєфі звернені до його центру.

Жителі Індії по-своєму сприймали і трактували міфічні сюжети, що дозволило створювати їм споруди дивовижних масштабів вражаючих дивовижною грою світла й тіні.

На острові Елефанти розташовуються печерні храми, якими так само знаменита архітектура Індії. Якщо пройтися по ним з факелом, може скластися відчуття, що всі встановлені в них скульптури в дійсності є живими, а не зробленими з каменю.

Храм Шиви — одне із знаменитих будівель Індії. У центральному залі цього печерного храму розташовується бюст трехликого бога, висота якого складає три метри. Дивлячись на бюст відчувається міць цього бога, і цей ефект значною мірою підсилюють перетинають обличчя божества смуги кам'яної породи. Простір навколо погруддя заповнено масштабними контрастами, пластичними формами, грою світла й тіні.

При відображенні своїх міфологічних уявлень, майстри Індії не скупилися на глибину ідей, достаток форм, що дозволило їм створити шедеври мистецтва, привертають до себе увагу своєю барвистістю та багатогранністю.

Традиції печерної і скельної архітектури Індії закінчується в IX — наприкінці XII ст. В цей час головною прикрасою всіх приміщень стають скульптури. Зміни торкнулися і храмів — тепер вони представляють собою високі вежі, звані шикхара, що мають зал для проведення ритуальних танців. Весь храм ділиться на кілька ярусів, приміщення рясно прикрашаються скульптурою.

XIII століття — на територію Індії вторгаються мусульмани і приносять з собою свою релігію — іслам. Під впливом мусульманської культури, жителі індії відмовляються від своїх видів скульптури, живопису та архітектури. Незабаром починають з'являтися мавзолеї, мечеті і мінарети.

Індійські майстри досконало опанували новим мистецтвом. Найбільш знаменитим спорудою цього періоду, яке навіть назвали перлиною архітектури Індії, є Тадж-Махал — усипальниця, будівництво якої велося кілька десятків років, і було завершене в 1652 році.

Після закінчення Другої світової війни в мистецтво Індії просочуються елементи модернізму Західної Європи.

Зараз в Індії йде боротьба різних напрямів і шкіл мистецтва.




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 66 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | <== 7 ==> | 8 | 9 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав