Читайте также:
|
|
Органи розмноження – статеві залози: парні яєчники і парні сім”яники. В деяких представників яєчники непарні. Вони висять на брижі під нирками, з боків плавального міхура. Від статевих залоз відходять самостійні протоки – вторинні статеві шляхи (сім”єводи і яйцеводи), які відкриваються назовні статевим отвором.
Більшість риб роздільностатеві, трапляється гермафродитизм (морський окунь, морський карась). Але запліднення перехресне. У деяких обидві залози функціонують паралельно, це супроводжується хвилинним перетворенням самця в самку і назад. Цей процес називається реверсія. При відсутності партнера одинока рибка відкладає ікру, а потім поливає молоками (сперміями).
Запліднення зовнішнє, у воді (у деяких внутрішнє – сім”я вводиться в статеві шляхи самки за допомогою добре розвинутого генітального сосочка (бичок), або за допомогою геноподію – видозміненого анального плавця).
Розвиток у риб відбувається із метаморфозом. Із заплідненої ікри розвивається личинка, яка деякий час живиться за рахунок жовтка яйцеклітини. Потім живиться самостійно. Далі стає схожою на дорослу форму – мальок. Тривалість життя різна: короп – 20р., щука – 80р., лосось – 100р.
Час статевої зрілості різний у різних видів. Часто це залежить від наявності їжі, температури води: кілька каспійська, хамса – в рік, щука, сазан – в 2-4 роки, білуга, севрюга – 9-23 років, плітка (Фінляндія) – 5-6 років, плітка Пд.Західна – 3 роки. Зрілість самців наступає швидше ніж самок. У риб спостерігається статевий диморфізм – самки більші ніж самці (але у видів, у яких самці охороняють кладку, вони більші). Відрізняються також по забарвленню (самці яскравіші). В деяких глибоководних риб, коли зустрічі особин різної статі затруднено, самку все життя супроводжує карликовий самець (він паразитує на ній, прикріплений до тіла – вудильщики) – церації (самка 1м, самець 10-16 см).
Велика плодючість риб. Місяць-риба продукує 300млн.ікринок (вживає 1%), тріска – 10млн., палтус – 3,5млн., мольва – 60млн.. Серед наших прісноводних риб найбільшою плодючістю визначаються: сазан (1,5млн. ікринок), щука (100 тисяч – 1млн.), судак (до 1млн.), лящ (350тис.). Кількість продукованих сперматозоїдів значно вища.
Ікра у пелагічних риб вільно плаває у воді – дрібна з великою жировою краплею (у деяких – спеціальні утвори, що підтримують плавучість). У придонних (бентосних) – ікра демерсальна – важка і велика. Зовнішня оболонка клейка. У деяких ікра поодинока, а в інших злипається у ланцюг.
Характерна турбота про нащадків – це знижує загибель ікри і смертність молоді. Лососеві – закопують ікру в галечний грунт, оберігають гніздо. Соми – будують гнізда з рослин, риють ями і оберігають. Морський коник – самці виношують ікру і малят (1,5місяців) в сумці, що знаходиться на черевці. Колюшка – будує шаровидне гніздо з рослин, скріплює слизом, охороняє. Південноамериканський сом – самка відкладає ікру на дно і після запліднення лягає на неї, вдавлюючи ікринки в шкіру черевця, що набубнявіла; в іншого виду – самка ковтає ікру, яка розвивається в шлунку, сама вона в цей час не живиться. Макроподи – самець захоплює ротом повітря, випускає у воді і обволікає слиною, утворюється міхурець повітря; самка відкладає ікру під міхурцем.
Яйцеживородіння – ікра затримується в порожнині яєчника чи яйцевода і личинка з”являється в момент ікрометання (гамбузія, мечоносці, молінезія), морський окунь, голом”янка (ендемічний вид оз.Байкал).
Більшість видів поліциклічні – розмножуються кілька раз у житті. Деякі моноциклічні – один раз у житті, після нересту гинуть (тихоокеанські лососі, голом”янки річковий вугор, оселедець чорноспинка – дуже рідко повертаються назад в море).
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 28 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |