Читайте также:
|
Нервова система має ряд примітивних ознак: головний мозок невеликий, півкулі не розвинені. Основна маса переднього мозку складається із смугастого тіла. Від переднього мозку відходять нюхові долі з нюховими нервами. У проміжному мозку знаходяться залози внутрішньої секреції – епіфіз і гіпофіз. Середній мозок розвинений порівняно добре, на його поверхні виступають два зорові горби, з якими зв”язані зорові нерви. Розвиток мозочку залежить від ступеню рухливості риб. У передньому відділі мозку розташований центр нюху, у середньому – зору, у довгастому – слуху і дотику, у мозочку - координації рухів. Від головного мозку відходять 10 пар черепно-мозкових нервів, від спинного – велика кількість спинномозкових.
Органи чуттів пристосовані до сприймання подразнень у водному середовищі. В орієнтації і спілкуванні риб важливу роль відіграє хімічне чуття (нюх, смак).
Орган нюху має вигляд парних мішків, вистелених чутливим епітелієм, що закінчується сліпо; назовні відкривається ніздрями. За допомогою нюху – розшукують їжу, розпізнають особин свого та інших видів, що в свою чергу дає змогу триматися зграї, знаходити шлях під час нерестових міграцій.
Орган смаку (смакові бруньки) розташовані у роті, а також на різних частинах тіла (на голові, вусиках, плавцях, хвості). Розрізняють солодке, кисле, гірке, солоне.
Орган зору – очі, розташовуються з боків голови, рухомих повік немає. Кришталик круглий, рогівка плоска, гострота зору невелика (кілька метрів). Кришталик не змінює форми і майже не торкається плоскої рогівки. Тому риби короткозорі. Зір переважно монокулярний.
Органи дотику – розкидані по всьому тілі, численні на губах, вусиках, променях плавців.
Органи слуху і рівноваги – лише внутрішнє вухо, або перетинчастий лабіринт, що міститься у слуховій капсулі. Складається із верхнього овального мішечка з трьома взаємно перпендикулярними напівколовими каналами та нижнього мішечка, які заповнені ендолімфою. Власне органом слуху є нижній мішечок. Напівколовий канал – орган рівноваги, у їхній ендолімфі містяться дрібні камінці - отоліти, які тиснуть на чутливий епітелій при зміні положення тіла. Риби сприймають звуки від 16 до 12тис. Гц.
Доведено, що риби відтворюють різноманітні звуки: камбала ціноглосус (Китай) – дзвін, як гра на арфі; морські півники – свистять, гавкають, гудуть, кудкудахтають; сцієни (чув Гомер) – спів, що лягло в основу співу сирен; горболеві риби – скриплять, каркають, стогнуть. Значення звуку: орієнтування, відлякування ворогів, сигнал небезпеки, за самкою. Джерелом звуку є плавальний міхур (як резонатор), тертя зубів, щелеп, хребців, зябрових кришок.
Бічна лінія – орган для сприймання руху і тиску води. Канал бічної лінії, інервується блукаючим нервом, проходить у шкірі вздовж середньої лінії тіла, а на голові галузиться. Отворами у лусці канал з”єднується із зовнішнім середовищем. Бічна лінія сприймає також інфразвукові коливання. Тому за їх допомогою риби відчувають наближення або віддалення здобичі, хижака, не наштовхуються на підводні предмети.
Плавальний міхур – гідростатичний апарат, який є виростом глотки. Заповнюється газами завдяки заковтуванню рибою атмосферного повітря. Плавального міхура немає у багатьох придонних риб. Вони підтримують свою плавучість за рахунок значних мускульних зусиль.
Риби здатні реагувати на зміни магнітних і електричних полів – рецептори електромагнітного чуття розміщені на голові.
Серед костистих риб є види, що мають спеціальні електричні органи, які представлені ділянками посмугованої мускулатури (елетричний вугор – 2м довжиною, поширений у Пд.Америці, 20-50 амп/сек. – сильний заряд. Функція: для захисту, нападу, орієнтації; електричний сом – поширений у Зх.Африці – суцільний драглистий шар під шкірою.).
У риб із ряду дзьоборилоголових у водах тропічної Африки – електричні органи на хвості – допомагає визначати наявність об”єкту в каламутній воді.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 38 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |