Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зародження і розвиток вищої школи в Україні

Читайте также:
  1. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи.
  2. Взаємозв’язок з освітніми системами інших країн, відповідність вищої освіти України світовому рівню.
  3. Вибори в Україні
  4. Визначте причини проведення політики українізації в УРСР в 1920-ті – на початку 1930-х років та проаналізуйте її основні наслідки.
  5. Вимоги щодо новобудов викладені в розділі 8.4 Правил пожежної безпеки в Україні, (наказом МНС України від 19.10.04р. №126).
  6. Виникнення і розвиток школи наукового управління.
  7. Виникнення козацтва та його розвиток.
  8. Виникнення та розвиток держави Арабський Халіфат та світової релігії ісламу.
  9. Виникнення, становлення та розвиток філософії
  10. Вихователь дошкільного закладу та вчитель початкової школи як суб’єкти педагогічної діяльності.

В Україні першою школою вищого рівня вважають Острозьку академію (греко-слов’яно-латинську колегію), засновано близько у 1576 році в м. Острозі князем К. Острозьким. В академії викладали слов’янську, грецьку, латинську мови і така звані “вільні науки”: граматику, арифметику, риторику, логіку та ін. Велика увага приділялась вивченню музики і хорового співу, що знайшло відбиток в “острозькому наспіві”, широко відомому в Україні і Білорусі. При школі діяли друкарня і науково-літературний гурток. Якщо брати до уваги такі показники як мета навчального закладу, його устрій, склад викладачів та їх причетність до науково-дослідної роботи, коло дисциплін і рівень їх викладання, рівень освіти і оцінка роботи закладу громадськістю, то Острозьку академію можна вважати вищою школою, першою у східних слов’ян.

Першим ректором Острозької академії був український і білоруський письменник, педагог, культурно-освітній діяч Герасим Смотрицький, який разом з іншими вченими здійснив переклад Біблії. Його син Мелетій Смотрицький – автор знаменитої граматики старослов’янської мови “Граматика словенська”. Острозька академія мала велике значення для поширення освіти серед населення і виникнення братських шкіл у Львові, Києві, Луцьку, Вільнюсі, Бресті. Після смерті князя Острозького (1608 р.) розпочався занепад Академії. У 1636 р. під тиском польсько-католицьких сил Острозька академія перестала існувати (відроджена у 1994 р.).

1632 р. в Києві шляхом об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл було створено Києво-Могилянську колегію – вищий навчальний заклад, який за змістом і обсягом навчальних програм відповідав вимогам європейської вищої школи. Об’єднана школа отримала свою назву на честь свого протектора-митрополита Петра Могили (Петру Мовіле). Петро Могила (1597 – 1647) – син молдавського господаря, навчався у Сорбонні, у Парижі разом з французьким філософом Рене Декартом. Згодом П. Могила порвав зі світським життям і постригся у ченці Києво-Печерської Лаври. Всі кошти і знання Петро Могила віддав справі розвитку науки і освіти в Україні. Улюблене дітище київського митрополита стає відомим вищим навчальним закладам.

У 1701 р. колегія одержала титул та права академії і отримала назву Київська академіяодин із найвпливовіших освітніх і культурних осередків в Україні і Європі. Академія вважалась елітним вищим навчальним закладом, який функт. На початку XVIII ст. у Київській академії навчались понад дві тисячі студентів – представників різних народів і різних станів.

Курс навчання в академії тривав 12 років. Студенти отримували філологічну підготовку, вивчали старослов’янську, українську літературну, грецьку, латинську, польську мови, оволодівали поетичним і риторичним мистецтвом, класичною грецькою, римською і частково середньовічною літературою, історією, географією, філософією, богослов’ям. Пізніше в академії розпочали студіювати російську, німецьку, французьку мови, математику, фізику, астрономію, архітектуру. В останні роки існування академії були створені класи домашньої та сільської економіки і медицини. Значне місце посідала художня і музична освіта, риторична підготовка. Київська академія була видатним осередком культури, освіти і науки, де щороку навчалося від 500 до 2000 студентів без вікових обмежень. Для незаможних при академію існувала бурса. В академії навчалися Петро Гулак-Артемовський, Дмитро Бортнянський, Дмитро Туптало, Григорій Сковорода та інші видатні особистості, серед яких відомі вчені, письменники, композитори, державні і релігійні діячі, шість гетьманів України: Іван Виговський, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Самойлович, Юрій Хмельницький Петро Конашевич-Сагайдачний.

На зорі започаткування Російської академії наук з 20 академіків – 13 були українцями, випускниками Києво-Могилянської академії. Саме кияни стояли у витоків вищої освіти Росії. Так, з ініціативи вихованця Київської академії Симеона Полоцького 1687 р. в Москві було відкрито Елліно-грецьку академію. Вона виконувала функції підготовки державних і релігійних діячів. У 1701 р. школу було перейменовано на Слов’яно-латинську, а потім на Слов’яно-греко-латинську академію. І тільки у 1755 р. було започатковано Московський університет. Багато вихованців Києво-Могилянської академії працювали в Російській академії наук, Московському і Петербурзькому у-тах, займали високі державні посади на теренах Росії.

Історичні факти свідчать про значний науковий та освітній потенціал академії, яка у 1 пол. XVIII ст. переживала значне піднесення. Так, Київська академії заснувала колегії в Гощі, Вінниці, Кременці, Чернігові (1700), Харкові (1727) і Переяславі (1738 р., у 1862 р. переведена до Полтави), і постійно допомагала новоствореним освітнім осередкам.

Однак у 1817 р. академію було ліквідовано, і замість неї створено Київську духовну семінарії, перейменовану у 1819 р. в духовну академію, яка припинила своє існування в 1918 р. Київська академії відроджена в 1992 р. як у-т “Києво-Моилянська академія” (УКМА). 19 травня 1994 р. Указом президента України УКМА було надано нового статусу – Національний університет “Києво-Моилянська академія”.

Визначне місце у розвитку освіти, науки і культури на українських землях посідали університети. Одним з найстаріших наукових і культурних осередків України є Львівський університет, якому 20 січня 1661 року польським королем було надано “статус академії і титул університету” із правом викладання всіх тогочасних університетських дисциплін і присвоєння учених ступенів. Як зазначає Т. І. Туркот, Львівський у-т було започатковано цісарським декретом від 21 жовтня 1784 р. І хоча існують такі протиріччя, більшість дослідників зупиняється на даті – 1661 р. Львівський у-т пройшов складний шлях розвитку і боротьби проти полонізації і онімечення в умовах Речі Посполитої (до 1772 р.), Австрійської і Австро-угорської монархій (до 1918 р.), польської держави (до 1939 р.). В університеті викладали видатні історики Іван Крип’якевич, Степан Томашевський, Михайло Грушевський. Вихованець Львівського у-ту І. Могильницький підготував першу в Галичині граматику української мови.

У 1787 – 1808 рр. при у-ті функціонував Руський інститут, у якому окремі навчальні предмети богослов’я та філософія викладалися українською мовою. Інститут мав за мету підготовку освічених священиків з числа молодих людей, які не володіли латиною. В 1918 – 1939 рр. польський у-т мав 4 факультети. За ініціативи українського студентства було створено таємний український університет. З 1939 р. Львівський у-т став одним з провідних наукових центрів України з викладанням українською мовою.

У XIX ст. завдяки боротьбі прогресивної громадськості і відповідно соціально-економічним потребам відбувався подальший розвиток української вищої школи. Центрами наукової думки, підготовки вчених, учителів, лікарів, юристів стали Харківський (1805), Київський (1834), Новоросійський (1865, м. Одеса) університети, Ніжинський історико-філологічний інститут (1875) та інші навчальні заклади.

Фахівців для промисловості та сільського господарства готували Харківський ветеринарний інститут (1851), Харківський технологічний у-т (1885), Київський політехнічний інститут (1898), Львівський політехнічний інститут (1844), Академія ветеринарної медицини у Львові (1897), Єкатиринославське вище гірниче училище (1899) та ін.

Усього в Україні до 1917 р. діяло 27 вищих навчальних закладів, у яких навчалося понад 35000 студентів. Напередодні війни 1941 р. в Україні функціонувала університетська система, до складу якої входило шість класичних університетів – Київський, Харківський, Львівський, Одеський, Дніпропетровський, Чернівецький, а після закінчення війни та приєднання Закарпаття до України до університетської системи ввійшов Ужгородський державний університет – перший вищий навчальний заклад на Закарпатті.

У 50-ті рр. минулого століття головними центрами вищої освіти в Україні залишилися Київ, Харків, Одеса і Львів. 1958 р. у цих містах концентрувалося 70 вищи навчальних закладів із 140, а них навчалося 59 % від загальної чисельності студентів. У Харкові було 24 ВНЗ, у Києві – 18, в Одесі – 16, у Львові – 12 вищих навчальних закладів.

 




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | <== 45 ==> | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав