Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні джерела забруднення поверхневих і підземних вод.

Читайте также:
  1. The capital stock -основний капітал/основні виробничі фонди.
  2. Альтернативні джерела електроенергії
  3. Виділіть основні відмінності протестантизму від католицизму та православ‘я.
  4. Визначте головне коло філософ. проблем та основні напрямки їх осмислення
  5. Використання статистичних методів в сфері управління якістю. Основні інструменти контролю якості. Основні інструменти управління якістю.
  6. Відмінність заперечення від відмовки. Види заперечень: умова, сумнів, відмовка. Основні ознаки заперечень. Відмінність заперечення від відмовки. Виявлення заперечень.
  7. Вплив забруднення повітря на органом людини
  8. Глобалізація, її причини, джерела та наслідки
  9. Державне регулювання конкуренції як “шостий” чинник конкурентного середовища. Основні елементи державної політики регулювання конкуренції в Україні.
  10. Джерела виникнення хибних друзів перекладача

 

Джерела забруднення підземних вод:

 

1) місця збереження і транспортування промислової продукції і відходів в-ва;

2) місця акумуляції комунальних і побутових відходів;

3) с/г та інші угіддя, на яких застосовуються добрива, пестициди та інші хімічні речовини;

4) забруднені ділянки поверхневих водних об’єктів, що живлять підземні води;

5) забрудненні ділянки водоносного горизонту, природно чи штучно зв’язані з суміжними водоносними горизонтами;

6) ділянки інфільтрації забруднених атмосферних опадів;

7) промислові площадки підприємств, поля фільтрації, бурові скважини та інші горні виробки.

 

Виділяють: мікробіологічне і хімічне забруднення підземних вод.

 

В підземних умовах деякі бактерії і віруси зберігають життєздатність, деякі навіть до 100 діб і більше. Зони забруднень утворюється при наявності полів асенізації і фільтрації, тваринницьких дворів, через які йде пряма фільтрація забруднених вод.

 

Забруднення підземних вод хімічними речовинами може йти через забруднення поверхневих вод, що живлять підземні.

 

Забруднення ПАР може йти через поповнення запасів підземних вод із поверхневих джерел води, що містять ПАР.

 

При забрудненні або небезпеці забруднення підземних вод об’єм і спосіб спостережень за їх режимом і якістю визначається в залежності від значення і виду водокористування, а також з врахуванням можливих наслідків забруднень.

 

Причини забруднення поверхневих вод:

 

1)скидання в водойми неочищених або недостатньо очищених стічних вод промислових підприємств, комунальним і сільським господарствам;

2)залишки добрив та отрутохімікати,що змиваються талими та дощовими водами.

3) Виробництво і широке застосування ПАР, особливо в складі миючих засобів обумовлює поступлення їх з стічними водами в багато водойм в тому числі в джерела господарсько-побутового забезпечення.

 

Основна небезпека - не безповоротність використання, а забруднення природних вод промисловими стоками.

 

За фізичним станом забруднення розділяють: нерозчинні, колоїдні, розчинні.

За природою: мінеральні, органічні, бактеріальні, біологічні.

 

Мінеральні — пісок, глинисті частинки, мін. солі, розчини кислот, лугів, та ін.

 

Органічні — 1) рослини:залишки рослин (овочів, злаків, росл.масло). 2)тваринні: фізіол. виділ. тварин і людини, залишки тканин тварин та ін.

 

Бактеріальне і біологічне забруднення - побутові стічні води і стоки деяких промислов підприємств (шкіряні заводи, фабрики первина обробка шерсті, хутряні виробництва, біофабрикати, п-ства мікробіологічної промисловості)

 

Вплив на людину хімічного складу води.

 

У природній воді є мінеральні солі. Вода вважається доброю, якщо мінералізація не перевищує 1000 мг/л. Води з великим вмістом солей належать до солоних і непридатні для пиття. Дуже мала мінералізація води погіршує її смак, а позбавлену солей (дистильовану) воду взагалі вважають шкідливою — вона порушує травлення і діяльність залоз внутрішньої секреції. Гранично допустимий вміст заліза у воді — до 0,3 мг/л, міді — 1 мг/л, цинку — 5 мг/л.

 

Іноді у питній воді зустрічається багато солей хлористоводневої та сірчаної кислот (хлориди і сульфати), які надають воді солоного та гірко–солоного смаку. Вживання такої води призводить до порушення діяльності травної системи. Воду, яка містить більше ніж 500 мг/л сульфатів і 350 мг/л хлоридів, вважають шкідливою для здоров’я.

 

Із вмістом у воді солей кальцію та магнію тісно пов’язана інша її властивість — жорсткість. Припустимий рівень загальної жорсткості дорівнює 7 мг. Екв –1/л-1, при таких рівнях жорсткості вода не впливає на ліпідний обмін в умовах тривалого введення холестерину, і не може спричинювати розвиток атеросклеротичних змін артерій.

 

Список рекомендованої літератури:

 

1. Бачинський Т.О. Соціоекологія. – К.: Вища школа, 1995. – С. 148–163.

 

2. Білявський Т.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 1995. – 286 с.

 

3. Гигиена окружающей cреды /Под ред. Г.И. Сидоренко. – М., 1985.

 

4. Гродзінський Д.М. Радіобіологія: Підручник. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2001. — 448 с.

 

5. Даниленко В.С., Радионов П.В. Острые отравления растениями. – К.: Здоровье, 1986.

 

6. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини. Навчальний посібник. — Львів, Афіша, 2000. — 248 с.

 

7. Даценко І.І., Мартинюк В.З. Інтоксикація оксидом вуглецю та шляхи її послаблення. – К.: Наук. думка, 1971.

 

8. Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среди. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 141 с.

 

9. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. Посіб. – К.: знання, КОО, 2000. – С. 92–98.

 

10. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / за ред. К.М. Ситника. — К.: Вища школа, 2001. — 358 с.

 

11. Карташова Н.С., Суравегина И.Т. Город и экологические факторы (задания по естествознанию для учащихся 5–7 классов). — М., 1992. — 51 с.

 

12. Корсак К.В., Плахотник О.В. Основи екології. – К.: МАУП, 2000.– 240 с.

 

13. Микитюк О.М., Злотін О.З. та ін. людини. – Харьків: РВП “Оригінал”, 1997. – 224 с.

 

14. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В.М. Екологія людини. – Харьків: ХДПУ“ОВС”, 2000. – 207 с.

 

15. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая середа и человек. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 50–157.

 

16. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. Підручник. — К.: Здоров’я, 2001. — 504 с.

 

17. Одум Ю. Основы экологии. – М.: Мир, 1975. – 736 с.

 

18. Основы экологии и экологическая безопасность/ под ред В.В. Шкарина, И.Ф. Колпащиковой. – Нижний Новгород, 1998. – 167 с.

 

19. Реймерс Н.Ф. Экология: теория, законы, принципы, правила и гипотезы. – М.: Мир. – 1994.

 

20. Словарь–справочник / отв. Ред. К.М. Сытник. – К.: Наукова думка, 1994. – 665 с.

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 21 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Якість питної води та здоров'я людини | Санітарні вимоги до якості води | ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ МІСЦЕВИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ | Якість води та здоров’я людини |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав