Читайте также:
|
Якість води, використовуваної населенням для господарсько-питних потреб, характеризується органолептичними властивостями, хімічним складом і відсутністю або наявністю хвороботворних мікроорганізмів
Вода, відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 2874-82 'Вода питна', повинна відповідати наступним вимогам: бути безпечної в епідемічнім відношенні, нешкідливої по хімічному складу й мати сприятливі органолептичні властивості. Цей ДЕРЖСТАНДАРТ регламентує лише якість водопровідної води й складається із двох частин. У першій частині викладені, гігієнічні вимоги до води й норми окремих її показників, у другий - контроль над якістю води. Перша частина Дст має три розділи: перший - мікробіологічні, другий - токсикологічні й третій - органолептичні показники води
Число мікроорганізмів в 1 мол води, відповідно до Держстандарту, не повинне перевищувати 100. Ця норма вперше була запропонована в 1892 м. Робертом Кохом і зберегла свою силу дотепер. Це відкриття полягало в наступному. Кох вивчав епідемію холери в Гамбурзі й звернув увагу на те, що в розташованому поруч місті Альтоне епідемії холери не було. Виявилося, очищення питної води в цьому місті така, що після неї в 1 мол води загальна кількість мікроорганізмів не перевищувала 100. Спостереження показали, що чим менше загальне число мікроорганізмів у воді, тем менше ймовірність наявності в ній і збудників захворювань
Другий показник нормує кількість кишкових паличок у воді. Так, в 1 л їх не повинне бути більш 3. Нормування якості води по кишковій паличці вважається більш досконалим, оскільки кишкова паличка може потрапити у воду з виділеннями людини, а отже, разом з нею можуть потрапити й інші збудники кишкових інфекцій, тобто кишкова паличка може сигналізувати про присутність у воді інших хвороботворних мікроорганізмів кишкової групи. Кишкова паличка є найбільш стійким збудником, а отже, якщо її у воді не виявляють, то в такій воді не буде й інших мікроорганізмів - збудників захворювань. Уперше нормування по цьому показникові (коли-індексу) було запропоновано в 1936 р. на підставі вивчення досвіду дослідження води багатьох водопроводів. На початку 50-х років цим питанням займався С. Н. Черкинский, яким і були введені припустимі величини мікробіологічних показників води - коли-титр і коли-індекс. У другому розділі Дст нормуються токсичні хімічні речовини, що характеризують нешкідливість хімічного складу води. Причому нормуються лише ті показники, які зустрічаються в природних водах або попадають у них у процесі обробки
Не нормуються показники, що свідчать про влучення у воду речовин зі стічними водами (вони нормуються 'Правилами охорони поверхневих вод від забруднення'). По хімічних речовинах, токсичес ки діючим на організм, питна вода повинна відповідати вимогам Госта.
Підвищений вміст алюмінію (вище 0,5 мг/л) впливає на смак води. Нормований бериллий - речовина, що володіє вираженою токсичною дією на органі подиху, серцево-судинну й нервову системи, печінка. Зустрічається в районах, де є родовища берилієвих руд (Аргентина, Канада, Бразилія). Токсична дія на організм людини виявляє в кількості, що перевищує 0,0002 мг/л.
Зміст у воді молібдену не повинне перевищувати 0,25 мг/л. У районах з родовищами молібденових руд концентрація молібдену у воді може становити близько 1,2 мг/л. При вживанні води з підвищеною концентрацією молібдену в організмі людини розвивається подагра, відзначається підвищення змісту сечової кислоти вкрови.
Нітрати, - солі азотної кислоти - майже завжди зустрічаються в природних водах (ґрунтових і поверхневих), у які вони надходять із дощовими водами (вони можуть утворюватися під час грози з азоту повітря, при електричних розрядах). Підземні води можуть містити велика кількість нітратів при великому змісті їх у ґрунті. Нітрати викликають водно-нітратну метгемоглоби-немию, тобто токсичний ціаноз
У воді нормуються також речовини, застосовувані на водопровідних станціях для очищення води. Так, для поліпшення процесу коагуляції застосовують синтетичне полімерне з'єднання- поліакриламід (флоккулянт). Після обробки цією речовиною у воді може виявлятися залишкову кількість поліакриламіду, яка не повинне перевищувати 2 иг/л.
У Зміст свинцю у воді не повинне перевищувати 0,03 мг/л. Свинець - отрута кумулятивної дії. Надходячи В організм разом з водою, він накопичується й викликає отруєння. Зустрічається ця речовина в природних водах тих районів, де є поклади з'єднань свинцю
Селенів - речовина, що володіє вираженою токсичною й кумулятивною дією, повільно виводиться з організму. Вода з більшим змістом селен зустрічається в Тувинській АРСР, на Південному Уралі. Норма його у воді - не більш 0,001 мг/л.
Зміст стронцію нерадіоактивного у воді не повинне перевищувати 7 мг/л. Ця речовина вимивається з порід, у яких залягають підземні води. Підвищений вміст стронцію у воді сприяє розвитку уровской хвороби, особливо при наявності недоліку кальцію ворганизме.
Фтор зустрічається майже у всіх природних водах СРСР, куди він надходить із ґрунту. Норма фтору пов'язана із кліматичною зоною. Так, для I і II кліматичних районів зміст фтору у воді не повинне перевищувати 1,5 мг/л, для III району (Україна)-не більш 1,2 і для IV району (південь країни, Середня Азія, Кавказ) - не більш 0,7 мг/л. Щоб рівень фтору у воді відповідав оптимальному, воду фторируют.
У третьому розділі Дст нормуються органолептиче-ские показники води, які повинні бути наступними: запах при температурі повітря 20 °С и при нагріванні до 60 °С - не більш 2 балів; смак і присмак при 20 °С - також не більш 2 балів; кольоровість - не більш 20, мутність - не більш 1,5 мг/л (по стандартній шкалі). За узгодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається збільшення кольоровості до 35, мутності (у паводковий період) - до 2 мг/л.
Гігієнічне значення заходу й присмаку води полягає в тому, що при їхній інтенсивності більш 2 балів обмежується во-допотребление. Штучні запах і присмак свідчать про забруднення води стічними водами, а природні - про появу у воді біологічно активних речовин, виділюваних водоростями
Гігієнічне значення кольоровості води полягає в тому, що вона служить показником ефективності знебарвлення води на водопровідних станціях, мутності - у тому, що при будь-якім помутнінні води вона вважається підозрілої в санітарнім відношенні
Деякі хімічні речовини впливають на ор-ганолептические властивості води. Вони можуть зустрічатися в складі природних вод або додаватися до води в процесі її обробки. Друга частина Дст стосується контролю якості води. Лабораторно-виробничий контроль проводиться з обліком місцевих природних умов і узгоджується з органами санітарно-епідеміологічної служби. При цьому якість води перевіряється перед вступом у розподільну мережу по мікробіологічним, хімічним і ор-ганолептическим показникам. На водопроводах з поверхневих джерел водопостачання аналіз води проводиться силами санэпидслужбы не рідше одного разу на місяць, а з підземних- протягом першого року експлуатації не рідше чотирьох раз (по сезонах року) і не рідше одного разу в рік у найбільш несприятливий період (за результатами спостереження першого року) надалі. Якщо вода при використанні підземного джерела не знезаражується,
мікробіологічний аналіз проводять не менш одного разу на місяць при чисельності населення до 20 тис. чел. і не менш двох раз на місяць - до 50 тис. чіл. Якщо ж вода знезаражується, цей аналіз проводять один раз у тиждень (населення до 20 тис. чіл.), три рази в тиждень (населення до 50 тис. чіл.) і щодня при чисельності населення більш 50 тис. чіл
При знезаражуванні води хлором або озоном не рідше одного разу в годину визначають їхню залишкову концентрацію. Зміст вільного залишкового хлору у воді повинне становити 0,3-0,5 мг/л, зв'язаного - 0,8-1,2 мг/л; концентрація залишкового озону повинна бути 0,1-0,3 мг/л (при забезпеченні часу контакту не менш 12 хв).
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |