Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Запропонувати теоретичні підходи до ролі людини в інформаційному суспільстві

Читайте также:
  1. Max Factor історія людини і бренду
  2. Ауреліо Печчеї в книзі «Людські якості», аналізуючи сучасну екологічну кризу, пише, що це не криза природи, а криза відношення людини до природи. Чи поділяєте ви цю точку зору?
  3. Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження
  4. Буття людини як буття можливості
  5. Буття людини як співбуття. Суспільний характер людського буття
  6. Буття людини як центральна проблема філософії М. Ґайдеггера "Буття і час".
  7. Буття світу і буття людини
  8. Віддзеркалення поняття “саморегуляція соціального процесу” в теоретичній спадщині
  9. Вплив забруднення повітря на органом людини
  10. Вплив якості води на організм людини

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

З дисципліни «Соціальна інформатика»

«Особистість в інформаційному суспільстві»

Виконала Мостова Юлія Олександрівна

I. Завдання:

1. Ознайомитись з теоретичними матеріалами теми «Особистість в інформаційному суспільстві».

2. Запропонуйте теоретичні підходи до ролі людини в інформаційному суспільстві.

3. Дайте визначення поняття «інформаційна безпека особистості».

4. Розкрийте проблему духовності в інформаційному суспільстві.

5. Визначте перелік технологій інформаційно-психологічного впливу на особистість.

6. На основі теоретичного матеріалу розробіть табличку „Інформаційні права і свободи людини як основа інформаційної безпеки.

ІІ. Хід виконання роботи:

Ми ознайомились з теоретичними матеріалами по темі «Особистість в інформаційному суспільстві».

Запропонувати теоретичні підходи до ролі людини в інформаційному суспільстві

1. Суб’єктивістський підхід (особистісний ) Основним джерелом сучасного прогресу виступає вже не взаємодія людини і природи, а внутрішній розвиток особистості, можливість її самовдосконалення, продукування знань, здатних змінити не тільки навколишній світ, але, що набагато більш важливо, оточуючих людей. Зневага до цієї стороні сьогоднішньої трансформації і захоплення однієї тільки об'єктивістської її стороною здатне завести в глухий кут будь-якого дослідника. Не маючи адекватного уявлення про природу змін, що відбуваються, неможливо скільки-небудь достовірно прогнозувати хід подій.

Суб'єктом сучасного розвитку стає вже не соціум як такий, не спільність людей, спаяних однопорядковими інтересами, а сукупність особистостей, кожна з яких неповторна не тільки у своїх діях і вчинках, але і в їх мотивах. Економічні закони приходять у суперечність із змінами у внутрішній структурі людської діяльності, системою її мотивів і передумов. Людина зіштовхнулася з проблемою збереження цілісного «Я» в мінливому, мозаїчному світі, позаяк такі модуси, як гнучкість, мобільність, вміння пристосовуватися до перманентно змінних обставин є основою соціальних вимірів особи у інформаційному світі (Лазарович Н). Ф. Уебстер підкреслюють індивідуалізований характер людської діяльності: «зміни, що відбулися в мережевому суспільстві, означають: людині слід звикати до гнучкості і в тому, що вона робить сьогодні, і в тому, що вона збирається робити в майбутньому, якщо вона хоче вижити в «системній рухливості» інформаційного капіталізму… Якщо ви не в мережі, ви не можете повноцінно брати участь в житті мережевого суспільства»

2. Філософський підхід

Людям властиві стреси й афекти, раціональні та ірраціональні механізми діяльності. Тому на питання, який же чоловік - мудрий він або дурний, розумний або нерозумний, добрий він чи злий, філософ може дати лише одну відповідь: людина різноманітна. Але при цьому радикально відрізняється від усіх інших істот на Землі, а можливо, і всього Всесвіту. Від усього живого людина відрізняється розумом, технологічністю діяльності, прагненням до творчості і свободи. Це чотири великих фундаментальних ознаки людини. Тварини не володіють знаннями, не виробляють їх і тому не здатні бути вільними, оскільки свобода передбачає прийняття і реалізацію рішень зі знанням справи. Вони виробляють і передають інформацію, але далеко не будь-яка інформація розумна. Тварини перетворюють світ, але це перетворення не спирається на техніку і технологію і не носить творчого характеру. Фундаментальні особливості людини підносять її над світом тварин, але це ще не означає, що вона завжди використовує свої переваги на благо самої себе і роду людського в цілому. Нова інформаційна технологія вперше відкриває перспективу для колосального посилення цих фундаментальних особливостей людини, для їх застосування в небачених раніше масштабах. Але які будуть наслідки її впровадження і застосування, залежить від соціальних, культурних і цивілізаційних структур та механізмів, від ідеалів та ідеологій, від соціальних моделей майбутнього і утопій, міфів, цінностей і політичних установок, пристрастей, амбіцій, етнічних традицій і забобонів, у владі яких знаходиться сучасна людина. Ця нова, вища інформаційна технологія може, як і всі попередні технології,служити добру і злу. Людина повинна зробити особливий, зверхдетермінуучий вибір, заснований на чіткому розумінні страхітливої сили пов'язаних з нею негативних наслідків, а також конструктивних, позитивних можливостей. Людина своєю діяльністю перетворює світ, самого себе, суспільство. (Чорнобильська Г.В.) Сучасна філософія поставила питання людини і культури дуже близько.Так як проблеми людини і культури дуже тісно пов'язані в повсякденному житті, у всіх сферах людської діяльності, перш за все в такій важливій і необхідній сфері діяльності людини як сфера цінностей. От чому сучасне суспільство приділяє велику увагу вивченню етики, естетики, права і держави, релігії і науки, антропології,етнографії, психології, педагогіки, літератури і мистецтва.

Людина як інформаційна система Аналіз людини як інформаційної системи приводить до висновку, що перебіг фенотипової та генотипової інформації створює енергоінформаційне поле особистості як форми існування її сутнісних сил. Умовою здійснення інформаційного обміну на рівні особистості стає розвиток здібностей суб'єкта, які обумовлюють можливість сприйняття, селекції, обробки, зберігання та продукування інформації, для реалізації чого формуються в процесі інформаційного обміну відповідні функціональні органи. Серед атрибутивних якостей людини, що обумовлюють перехід суспільства до інформаційної фази розвитку, особливого значення набувають сутнісні сили, що впливають на процеси здійснення інформаційного обміну, виявляючись як здібності особистості: здібність до впорядкованого світосприйняття, здібність до спонтанного породження семантичних фільтрів, здібність до встановлення відносин між смислами, здібність до динамічної рівноваги смислової парадигми особистості із семантикою соціального світу, здібність до продукування інформації як способу переведення семантики із суб'єктивованої форми існування в об'єктивовану. Розвиток сутнісних сил людини, пов'язаних із здійсненням інформаційного обміну, та предметно-орієнтована діяльність людини, спрямована на задоволення духовних потреб особистості, визначають загальний напрямок суспільного розвитку на сучасному етапі історичного процесу як шлях до інформаційної цивілізації, яка являє собою такий тип зв'язку між людиною та суспільством, при якому пріоритетними цінностями стають інтелект і духовний розвиток людини, а визначаючими факторами суспільного розвитку – інформація та знання. При цьому соціальний метаболізм, що відбувається у межах соціального організму, набуває переважно інформаційного змісту (Рунець В.О.).

4. Людина – продукт технічної епохи

Найпоширенішою є традиція трактування інформаційного суспільства й людини з позицій технічного детермінізму. Теоретики цього напряму розглядають інформаційне суспільство виключно як техногенне з його пріоритетом інформаційних технологій, котрі є визначальними чинниками соціальних трансформацій. Д. Нейсбіт справедливо зазначав, що «комп’ютерні технології стали для інформаційної епохи тим самим, чим була механізація для промислової революції». Е. Тоффлер стверджує, що «комп’ютерні технології та інформаційні - символи нового суспільства, що приходять на зміну заводам – символам індустріального суспільства Дослідники помітили, що наростаюча сила потоку інформаційного обміну між людьми породила новий тип людської культури, в якій все підпорядковано необхідності класифікації, уніфікації для найбільшої компресії та підвищення ефективності при передачі від людини до людини чи то особисто, чи то через засоби масової інформації. Як результат, змінюється і характер людини, вона стає більш самоорганізованою та утилітарною.

Ø Х. Скопімовський вбачає у такому процесі негативний аспект, оскільки єдиний вихід - лише через наркотики і екскурси до східної філософії. На сучасному етапі виникає філософія техніки, котра стає основною протидією культурі, тиснучи на неї інструменталізацією. Культурний рух зараз ще глибше підриває раціональне мислення та легітимацію діяльності людей. Він поставив під питання як цінності платників, високий життєвий рівень, так і переваги споживання, праці та бережливості. Він відкрито кинув виклик відстроченому винагородженню, само організованості.

Ø К. Ясперс був першим, хто підняв проблему нової естетики в технізованому світі. Він писав, що техніка не тільки наближує нас до пізнання, а відкриває перед нами новий світ та нові можливості існування в ньому. Радикальні зміни у сфері виробництва неминуче призведуть до великих соціальних змін. Ще при житті нашого покоління фабрики та установи наполовину спорожніють та перетворяться у складські приміщення.

Ø Футуристи вважають, що розвиток мережі інформації дозволить значно розширити практику надомної праці. Це дозволить зменшити забруднення оточуючого середовища та знизити витрати на її відновлення. В напрямку створення електронного котеджу діють і соціальні фактори. Чим більше скорочується робочий день, тим більше часу для робітника для саморозвитку. Проте постане проблема безробіття у випадку з неможливістю частини населення адаптуватися до нових робочих умов у сфері високих технологій.

Ø Д. Белл наголошує на певній спадкоємності соціокультурних відносин між індустріальним та інформаційним суспільством, що й зумовлює трактування людини та її діяльності, наголошуючи, однак, що у особи постіндустріального світу «горизонти розширюються і з'являються нові бажання і смаки». Спосіб життя людини набуває змін: у доіндустріальному суспільстві це «взаємодія з природою, коли використовується м'язова сила (сільськогосподарська праця) …В індустріальну епоху, в технічному і раціоналізованому суспільстві, в якому домінує машина, життя людини стає своєрідною взаємодією з перетвореною природою…В постіндустріальному суспільстві – діяльність заснована на послугах... і є взаємодією між людьми…Головну роль при цьому відіграє інформація».

Ø Ф. Уебстер: «Взаємодія між людьми» і є тією взаємодією, для якої базовим ресурсом постає інформація»; інформація – це «сукупність субординованих фактів або суджень, що являють собою аргументоване твердження або експериментальний результат, здатний бути переданим іншим людям з використанням засобів зв'язку у систематичній формі».

Ø Е. Тоффлер у роботі «Третя хвиля» розглядає «особистість майбутнього», котра глибоко вкорінена в динаміку соціокультурних перетворень: «Третя хвиля є продуктом драматичних змін рис, нав’язаних суспільством, – не нова людина, а новий соціальний характер». Це означає, що відповідно до різноманітності, поліваріативності, багатоцентровості інформаційної соціальної системи особистість теж являтиме собою розмаїтість рольових моделей і життєвих стилів. Поява «конфігуративного» чи «модулятивного Я» – це необхідність в умовах інформаційного суспільства. «Модульна людина» – це людина,и яка здатна змінювати типи діяльності, може потенційно вписуватись у будь-які сфери соціальної системи: організації, угруповання, співтовариства, а також легко їх полишати, змінювативласні переконання: «Третя хвиля змінює природу ідентичності… Перехід до гетерогеннішого,диференційованішого суспільства передбачає те, що індивід все менше зв’язаний контекстом свогонародження і володіє великим вибором у самовизначенні. «Третя хвилянайбільше винагороджує за пізнавальні здібності та освіту, а також людей, які здатні до швидкогопристосування, до змін… Вона винагороджуватиме людей допитливих, цікавих, здатних впливати на події, володіти собою в умовах хаосу та незрозумілості. Затребувані люди, що мають не вузькоспеціалізовані знання, а досвід у різних сферах і здатність екстраполювати ідеї з однієї сфери у іншу.Винагороджуватиметься індивідуальність та підприємливість».

Ø П. Дракер всі зміни, що пов’язані з інформаційно-технічним прогресом, визначає не просто як соціальні, а як фундаментальні зміни «у людському становищі». На думку вченого, «домінуючою соціальною групою будуть «працівники знань», вміння котрих ґрунтуватимуться на оперуванні теоретичними (рідше – теоретико-практичними) знаннями та освітою: «Освіченим буде вважатися той, хто буде здатний вчитися і продовжуватиме вчитися, особливо шляхом формальної освіти, впродовж всього життя... У «суспільстві знання» можливості лідерства будуть відкриті для всіх..Навчання стане індивідуальним, особистісним інструментом – доступним кожному в будь-якому віці, - безліч знань і умінь можна буде набути за допомогою нових навчальних технологій». «Мобільність і в тому, де людина живе, і в тому, чим вона займається, і в тому, до яких співтовариств вона приєднується» - атрибутивна характеристика «суспільства знання». Тому добровільні об’єднання – організації є «артефактом і творенням людини, соціальною технологією, …адже у «суспільстві знання» віддачу дає не окрема людина. Людина – це, радше, витратний центр, ніж центр віддачі. Справжню віддачу дає тільки організація, спільнота (поява «людини організації», «людини спільноти»).

5. Комунікативний підхід Концепції, що наголошують на ролі міжособистісного спілкування.

Ø Г. М. Маклюен - автор однієї з найфундаментальніших концепцій інформаційного суспільства, що пов’язує зміну історико-культурних епох з розвитком конкретних засобів комунікації. Процес людського розвитку зумовлений трьома основними етапами, що охоплюють первісну, письмово-друкарську та технологічну стадії цивілізаційного поступу. Сучасна цивілізація «глобального села» («global village»), за словами Г. М. Маклюена, намагається відродити природне аудіовізуальне, багаторівневе сприйняття світу і колективність, але на новій електронній основі – через радіотелевізійні та мережеві засоби масової комунікації. Автор переконаний, що у наш час кожен із новітніх засобів комунікації дає поштовх до нового «розширення» людських можливостей, змінюючи як соціокультурний простір загалом, так і усвідомлення особи в його межах зокрема: «В нашу електричну епоху наявний рух у бік технологічного розширення свідомості. «Технологічне розширення» людини за допомогою електронних комунікаційних засобів та технологій Маклюен порівнює зі своєрідним «продовженням» центральної нервової системи особи. Відповідно, формується «всесвітня нервова система», котра «розширює» людину настільки, що зумовлює появу єдиного планетарного організму – «global village». Так, новітні технічні засоби формують нові суспільні запити й потреби, вони видозмінюють не тільки спосіб життєдіяльності людини та її повсякденні звички, а й моделі мислення та ціннісні орієнтації особи.

Ø М. Кастельс: «електронні співтовариства», створені за допомогою Інтернету є вагомою підставою консолідації та інтеграції людей: «Нова комунікаційна система радикально трансформує простір і час, фундаментальні виміри людського життя. Місця позбавляються свого культурного, історичного, географічного значення та реінтегруються у функціональні мережі або в образні колажі, викликаючи до життя простір в в людині «нового типу». потоків,котрі змінюють простір місцьПотреба в людині «нового типу» – з’являються запити самопрограмування, уміння перенавчатися й пристосовуватися до умов, які постійно змінюються, здатність знаходити собі місце нових проектах спираючись на особисті мережеві контакти. Капіталу вженедостатньо для утримування важелів влади. Особливої ваги набуває компендіум власних якостей: уміння вирішувати проблеми, здатність працювати в команді, адаптивність, уміння вчитися впродовж життя, спілкуватись тощо.

Ø Ж.М. Феррі зазначає: «Загальна риса всіх видівдіяльності криється в тому, що вони пов’язані зі спілкуванням, за своєю суттю не можуть бути механізовані й торкаються людської особистості: діяльність взаємодопомоги, підтримки,виховання, культурної чи спортивної розваги, дозвілля і які у своїй найзагальнішій формі сприяють,забезпечують ущільнюють соціальну інтеграцію».

Ø А. Етціоні: «Люди можуть отримуватибільше «психологічного доходу» від діяльності, не пов’язаної із матеріальним виробництвом, такоїяк культура, суспільне життя, міжособистісне спілкування та споглядання».

Ø Й. Масуда запропонувавекологічну парадигму розвитку інформаційного суспільства – «Комп’ютопії», що ґрунтується на ідеї симбіозу людини та природи на основі принципу синергізму. Він стверджує, що на ґрунті біокомп’ютерної технології виникає нова культура, що зумовить появу нового генотипу людини – «Homo intelligens»: «Новалюдина з’явиться як новий вид, котрий матиме високий рівень інтелектуальної інформації та знань (доступні завдяки комп’ютерові), завдяки новим засобам комунікації сформує вільні громадські інформаційні мережі». Перетворення суспільства на екологічну систему: «Якщо розвиток технології та науки надає людині сили, співмірні з силами природи, то звідси випливає необхідність діяти в гармонії з природою при створенні синергетичного світу». Так, у концепціях «інформаційного суспільства» порушують питання про нові моделі розвитку як суспільства загалом, так і людини зокрема, беручи за основу спробу гармонійного поєднання особи й інформаційно-технічного середовища

Дати визначення поняттю «інформаційна безпека особистості». Інформаційна безпека особистості — це 1) — одне з головних завдань сучасної держави, що полягає у гарантуванні інформаційної безпеки особистості, яка характеризується захищеністю її психіки і свідомості від небезпечних інформаційних впливів: маніпулювання, дезінформування, спонукання до самогубства, образ тощо (Гуцу С.Ф.); 2) — стан захищеності особистості, різноманітних соціальних груп та об’єднань людей від впливів, здатних проти їхньої волі та бажання змінювати психічні стани і психологічні характеристики людини, модифікувати її поведінку та обмежувати свободу вибору (Сащук Г.М.); 2) — сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері (Ковальчук В.Н.); 4) — це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, що виявляється в умінні виявляти й ідентифікувати загрози інформаційного впливу й умінні компенсувати негативні ефекти інформаційного впливу (Малих Т.А).. Інформаційна безпека особистості розглядається в двох аспектах:-як стан особистості, у якому їй шляхом впливу на її інформаційну сферу не може бути нанесені істотний збиток або шкода; - як властивість особистості, що характеризує її нездатність заподіювати іншим особистостям, суспільним групам і державі істотної шкоди або збитку шляхом впливу на них через їхню інформаційну сферу (Юсупов Р.М., Заболотський В.П.). Інформаційно-психологічна безпека особистості (у вузькому розумінні) – це стан захищеності психіки людини від негативного впливу, який здійснюється шляхом упровадження деструктивної інформації у свідомість і (або) у підсвідомість людини, що приводить до неадекватного сприйняття нею дійсності (Жарков Я.). Інформаційно-психологічна безпека особистості(в широкому розумінні) це: а) по-перше, належний рівень теоретичної і практичної підготовки особистості, при якому досягається захищеність та реалізація її життєво важливих інтересів і гармонійний розвиток незалежно від наявності інформаційних загроз; б) по-друге, здатність держави створити можливості для гармонійного розвитку й задоволення потреб особистості в інформації, незалежно від наявності інформаційних загроз; в) по-третє, гарантування, розвиток і використання інформаційного середовища в інтересах особистості; г) по-четверте, захищеність від різного роду інформаційних небезпек (Толубко В.Б.).




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 16 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Порядок выполнения работы | Завдання 1 | На основі теоретичного матеріалу розробити табличку «Інформаційні права і свободи людини як основа інформаційної безпеки». | ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 | ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 | ВИМІРЮВАННЯ ФАЗОВОГО ЗСУВУ | Хід роботи | Розроблення моделі в Simulink | Умова роботи | Схема електрична принципова |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав