Читайте также:
|
Об'єднання країни в 1870 р. позитивно позначилося на розвитку економіки. На початку XX ст. Італія була економічно розвиненою країною. Спостерігалася монополізація книжкової справи: великі фірми витісняли дрібні і середні. Особливо багато універсальних і спеціалізованих видавництв виникло після Першої світової війни. Поступальний розвиток економіки був перерваний приходом до влади фашистів в 1922 р. і введенням надзвичайного цензурного законодавства.
У 1940 р. Італія вступила у війну на стороні Німеччини, проте в результаті зазнала поразки на східному фронті і втратила свої володіння в Африці. Італія капітулювала в 1943 р., але війська вермахту окуповували значну частину території країни. У 1945 р. Італія була звільнена і проголошена республікою.
До кінця 1930-х рр. в Італії було зареєстровано 620 друкарських фірм, з них 355 - великих. 120 з них розташовувалося в Ломбардії, 157 - в Римі, 33 - в П'ємонті, 26 - в Тоскані, 7 – на Сицилії, 6 - у Венеції.
Так, видавництво "Valecci Editore", засноване в 1908 р., було об'єднанням молодих тосканських письменників, сильно вплинувши, на італійську літературу.
"Raffaello Bertieri" видавало книги з друкарського мистецтва, серед яких журнал "Il Rinascimento Graphico".
"Istituto Giovanni Treccani", засноване в 1925 р., займалося переважно випуском енциклопедичних видань.
"Liberia della stato" публікувало офіційні видання.
На першу половину XX ст. підпадає початок видавничої діяльності італійських комуністів.
У 1924 р. в Мілані вийшов у світ перший номер органу комуністичної партії Італії - газети "L'Unità". Там же булозасновано однойменне видавництво, орієнтоване на выпуск марксистської літератури.
Післявоєнне відновлення країни завершувалося до кінця 1940-х рр. Для другої половини XX ст. в Італії характерна часта зміна урядів. У економіці спостерігається швидке зростання ролі великих корпорацій. Проте разом з цим є і зростання корупції, що у результаті привело до зміни виборчого законодавства в 1993 р.
Італія є країною з дуже високим рівнем розвитку поліграфічної промисловості. Тут розташований ряд великих фірм з міцним визнанням на міжнародному ринку.
Так, видавництво "Arti Grafiche Amilcare Pizzi" випускає видання дуже високої якості, має багато міжнародних замовлень із США, Росії, Англії і так далі. Одна з особливостей цього видавництва - випуск великої кількості дитячих видань з ефектом запаху.
Для італійської поліграфічної промисловості характерна концентрація і монополізація. Найбільшим видавництвом країни являється концерн ФІАТ: він контролює провідні газети(наприклад, "La Stampa", "Corriere della Sera") і ряд видавництв.
Якщо в 1980-х рр. в країні налічувалися близько 2 тис. видавничих фірм, в яких працювало близько 30 тис. співробітників, то до 1990-го р. число фірм збільшилося майже до 3 тис. Половина з них - книжкові видавництва, інші - газетні, нотні і т.д.
Великих видавництв з числом співробітників більше 500 чоловік налічується не більше 10. При цьому є велике число дрібних.
Книгодрукуючі підприємства концентруються в двох основних районах країни: на півночі і в центрі.
На півночі розташовано 53% видавництв(у їх числі - найбільші), в центрі - 35%, тоді як на півдні - лише 12%. Це відповідає традиційному розподілу промислових підприємств по території країни: для Італії характерний промислово розвинена північ і аграрний південь. При цьому 3% видавництв контролюють близько 70% книжкового ринку країни.
Головним видавничим центром є Мілан, де розташовано 393 видавництва. У Римі їх 230, в Туріні - 140, у Флоренції і Неаполі - по 77, у Болоньї - 63, Генуї - 43, Падуї - 32, Палермо - 28, Венеції - 23. Багато з нині існуючих авторитетних видавництв створені в першій половині XX ст. проте більше 40% - в 1970-1978 рр. Це обумовлено загальним культурним підйомом 1970-х рр., зростанням кількості учнів у країні і рядом інших чинників.
Найбільше видавництво Італії - об'єднання "Mondadori"засноване в Мілані в 1907 р. Тематика книг, що випускаються тут універсальна; окрім книг, випускаються також візуальні матеріали і мікрофільми.
Великими видавництвами є також: - "Instituto Geographico de Agostini", засноване в 1901 г в Римі; це четверта за об'ємом обороту видавнича фірма країни. Це було перше приватне підприємство в Італії, що випускало географічні карти і атласи.
У країні діють і комуністичні видавництва: "La Pietra" і "Editori Riuniti", засноване в 1953 р.; останнє публікує книги сучасних філософів, праці по історії, публіцистику, а також художню і популярну літературу.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 54 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |