|
Читайте также: |
На початку XIX ст. російська книжкова торгівля ще не могла успішно конкурувати з книгопродавцями з-за кордону. Саме у розглянутий період книжкова крамниця починає перетворюватися на книгарню. Як зразок можна назвати книжковий магазин А.Ф. Смирдіна.
Розвивалася торгівля специфічними виданнями для народу. Її продовжували вести дрібні торговці - офени, що були найбільш ефективною і розгалуженою торговельною мережею в країні.
Існувала і спеціальна галузь книжкової торгівлі - продаж старовинних книг і стародавніх рукописів. У Петербурзі перші букіністичні лавки з'явилися наприкінці XVIII ст., а до середини XIX ст. їх число зросло до 20.
У провінції ще на початку ХIХ ст. книжкова торгівля була розвинена слабо. Часто книгами торгували лише на ярмарках.
Починаючи з 70-х рр. XIX ст. книжкова торгівля стає вигідним капіталістичним підприємством.
До кінця ХIХ ст. значно зросла провінційна книжкова торгівля. У багатьох містах з'явилися великі, добре обладнані книжкові магазини. Так, в Томську в 1873 р. був відкритий книжковий магазин П.І. Макушина.
Велику роль у розвитку книжкової торгівлі в провінції зіграли земські склади.
У 1883 р. було організовано Російське суспільство книгопродавців і видавців.
Значні зміни відбулися в сільській книжкової торгівлі до кінця XIX ст. Остаточно зник промисел офенею. Більш помітну роль стала грати споживча кооперація.
ХХ століття
У 1904 р. в Москві був організований книжковий склад МОСПО (Московський союз споживчих товариств). Особливими шляхами поширювалася нелегальна література.
Серйозно погіршила ситуацію в книготоргівлі війна. На початку XX ст. було створено Товариство книгопродавців. У 1901 був прийнятий його статут і відбулися перші збори. Однак ці об'єднання не вели узгоджених дій, тривала жорстка конкурентна боротьба за розділ книжкового ринку.
Поступово почалося усвідомлення необхідності регламентації книжкового ринку. Цю необхідність особливо усвідомлював петербурзький видавець і книгар Н.Г. Мартинов.
У 1909 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд видавців та книгопродавців, Другий – у 1912. На порядку денному в основному були правові та економічні питання.
Книжкова торгівля за радянської влади. Із приходом влади більшовиків почала складатися радянська система книгорозповсюдження. Вона пройшла в своєму розвитку ряд етапів: націоналізацію і безкоштовне розповсюдження, нову економічну політику і допуск приватника в книжкову торгівлю, централізовану систему книгорозповсюдження.
У 1922 р. почалося планомірне створення державної мережі книжкових магазинів. Почалася виїзна торгівля книгами. Книжкові магазини практикували книгоношество. У самих магазинах організовувався прийом попередніх замовлень, створення «гуртків друзів книги» і пр. Почали проводитися книжкові базари.
До 1928 оформився інтенсивний процес витіснення приватника з книжкової торгівлі, створення державної системи планової книжкової торгівлі. З 1920-х рр. країна почала брати участь у міжнародному книгообмін.
У період Великої Вітчизняної війни книготорговий апарат був централізований ще більше. У післявоєнний період книжкова торгівля швидко розвивалася.
У 1958 р. було створено всесоюзне об'єднання Союзкнига, в обов'язки якого входили оптові поставки книг всім книготорговельним системам країни. Для торгівлі за кордоном була створена окрема організація Книгоекспорт.
Для книжкового ринку 1970 -х рр. характерний розвиток незадоволеного попиту при постійному зростанні тиражів.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 33 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |