Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Глобалізація, її причини, джерела та наслідки

Інтернаціоналізація світової економіки

Інтернаціоналізація — це вихід будь-якої економічної діяльності за географічні державні кордони або ж об'єднання зусиль декількох суб'єктів світової економіки чи політики навколо загальних для них завдань, цілей та видів діяль­ності.

Інтернаціоналізація здійснюється у двох напрямах — у межах країни (ендогенна) і за межами країни (зовнішньо орієнтована). Розвиток у межах країни (імпортна інтер­націоналізація) означає, що процес відбувається у межах країни шляхом розширеного використання іноземних товарів, капіталу, послуг, технології, інформації у сфері внутрішнього споживання й виробництва певної країни. Розвиток за межами країни (експортна інтернаціоналі­зація) характеризується переважною орієнтацією країни на світовий ринок і глобальну зовнішню експансію її фірм у торгівлі, інвестиціях та угодах.

Інтернаціоналізація світової економіки є універсальною за суб'єктами і масштабами дії. її головне функціональне призначення — формування міжнаціональних форм вироб­ництва та забезпечення стійких міжнародних зв'язків у світовому господарстві. Разом із зростанням взаємозалеж­ності держав не менш важливим є такий її наслідок, як просторова й інституціональна інтеграція товарних і ресурс­них ринків.

Глобалізація, її причини, джерела та наслідки

Як зазначали науковці на початку 80-х років XX ст., інтернаціоналізація світової економіки набула якісно но­вих ознак і піднялася на наступний, більш високий ступінь розвитку — перейшла у стадію глобалізації, змістом якої є формування та подальший розвиток єдиної цілісної сис­теми світового суспільного виробництва на базі нових ін-формаційно-комп' ютерних технологій.

Джерелами глобалізації є:

- науково-технологічний прогрес та інформаційна революція,

- поширення форм економічної лібералізації, що привело до обмеження політики протекціонізму, зробило світову торгівлю більш вільною та сприяло інтенсифікації руху чинників виробництва

- феномен транснаціоналізації, у межах якого певна частка виробництва, споживання, експорту, імпорту й до­ходу країни залежить від рішень міжнародних підприєм­ницьких структур.

- визнання певної глобальної ідеології та досягнення консенсусу щодо ринку й політики системи вільної тор­гівлі. Система цінностей та настанов, творцем і активним пропагандистом якої історично виступав Захід, одержала значне поширення й визнання в сучасному світі. Зближен­ня поглядів і підходів, характерне для сучасного людства, так чи інакше виявляється в суспільній практиці.

- формування міжнародних "однорідних" засобів масової культури, мистецтва, інформації, зокрема ак­тивізація пошуків загальних засобів спілкування (поши­рення англійської мови).