Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Антикапіталістичні теорії першої половини XIX cm.

Читайте также:
  1. Асоціативна, біхевіристична гештальтпсихологічна теорії навчання
  2. Все вирощене насіння батьківських форм повністю обробляється в системі першої ланки і відпускається потім насінницьким господарствам для посіву на ділянках гібридизації.
  3. Другої половини ХІХ - і всього 20 століття.
  4. ІІ. Проблеми теорії держави і права
  5. Корисність в економічній теорії та проблема її виміру
  6. Методи теорії просторової економіки
  7. Навчання на основі теорії поетапного формування розумових дій
  8. Надання першої допомоги при поразці електричним струмом
  9. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Бурхливий розвиток капіталістич­них відносин негативно позначився на концепціях ідеологів і політиків дрібних та середніх виробників. Се­ред них найбільш відомі економічний романтизм Ш. Сісмонді (1773-1842) та анархізм П. Пру-дона (1809-1865).

Так, Ш. Сісмонді, ігноруючи зміни в житті суспільства, на­магався увінчати дрібне виробництво, зберегти принцип рів­ності за нових умов. Цього можна досягти лише в разі реформування капіталізму таким чином, аби "регулювання" виходило з інтересів дрібних власників. Він критикував сус­пільні процеси, що засвідчували намагання капіталістів отри­мувати найбільші прибутки шляхом застосування машин, унаслідок чого погіршувалося життя людей.

Розорення дрібних виробників викликало негативне став­лення Сісмонді до машинної індустрії, яка, на його думку, сприяє зростанню надлишкового населення. Тим-то він і ви­сунув концепцію абстрактної держави, де були б створені умови для "нормального й природного" розвитку дрібних власників. Подібне суспільство зацікавлене насамперед у то­му, щоб "праця регулювалася попитом", "усі товари мали збут", щоб "не постраждав жоден виробник". У такому сус­пільстві приватний виробник не керується "загальним попи­том", а зіставляє" своє виробництво з кількістю належних йому капіталів". Отже, держава повинна стримувати сліпі на­магання, які суперечать як державним інтересам, так і утвер­дженню гуманності.

Анархістські ідеї П. Прудона також зумовлені капіталістич­ними перетвореннями. Критикуючи нові відносини, він вва­жав, що саме справедливість має стати основним принципом суспільного розвитку внаслідок реформування суспільства, в якому всі його члени стали б дрібними виробниками. А поро­джені великою промисловістю умови виробництва є, на його думку, "випадковим хворобливим наростом". Натомість пот­рібний такий господарський режим, що складався б з окре­мих формально незалежних виробників товарів, придатних для безпосереднього вжитку та обміну на ринках. При цьому кожному з них повертається повна вартість продукту його праці у вигляді іншого товару.

П. Прудон критикував утопічні соціалістичні вчення про асоціативний спосіб життєдіяльності. Зокрема, він вважав, що асоціація за своєю природою не тільки безплідна, а й шкідлива, оскільки сковує свободу трудящих. Вона означає солідар­ність, кругову поруку, мішанину прав та обов'язків щодо тре­тіх осіб; верховним законом тут є "однакова платня за працю", тому прибутки й користь одержують тільки ледарі й ослаблені її члени, а отже, асоціація — "солідарність недба­лих і нездатних".

П. Прудон висунув свій план "соціальної ліквідації" — замі­ни держави договірними відносинами між індивідами, громада­ми й групами виробників, які співпрацюють в еквівалентному обміні. Йому належить також план поділу централізованої дер­жави на дрібні автономні області.

Оцінюючи цей своєрідний напрям політичної думки, Г. В. Пле­ханов підкреслював, що соціалісти-утопісти тієї епохи міцно три­малися антропологічних поглядів французьких матеріалістів. Так само, як і матеріалісти, вони вважають людину виплодом навко­лишнього середовища й так само, як і матеріалісти, потрапляють у зачароване коло, пояснюючи змінні властивості середовища не­змінними властивостями людської природи.




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ВІХИ ПІЗНАННЯ ПОЛІТИЧНИХ явищ 3 страница | ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ВІХИ ПІЗНАННЯ ПОЛІТИЧНИХ явищ 4 страница | ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ВІХИ ПІЗНАННЯ ПОЛІТИЧНИХ явищ 5 страница | Політичні ідеї Стародавнього світу | Політичні вчення доби Середньовіччя і Відродження | Політичні теорії Нового часу: західна традиція | Політологічна доктрина XX ст. | Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму | Теологічні тлумачення політичних інститутів і процесів | Раціоналістичні концепції політичної думки |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав