Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Клініко-фізіологічне обґрунтування засобів фізичної реабілітації при неврозах

Читайте также:
  1. III. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ ТА ПРИДБАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
  2. IV. ПОРЯДОК ВИДАЧІ ТА ЗБЕРІГАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ, СПЕЦІАЛЬНОГО ВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
  3. VI. ДОГЛЯД ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ, СПЕЦІАЛЬНОГО ВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
  4. А) Логотерапия как специфическая терапия при ноогенных неврозах
  5. А) Логотерапия как специфическая терапия при ноогенных неврозах.
  6. АЕРОНАВІГАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ
  7. АНАЛІЗ РИНКУ ЗАСОБІВ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ В УКРАЇНІ
  8. Взаємозв'язок змісту і форми фізичної вправи.
  9. Вибір і обґрунтування будівельної техніки для будівництва дренажу
  10. Вибір та обґрунтування розрахункового варіанта

 

Захворювання нервової системи стоять поряд з серцево – судинними захворюваннями і займають не останнє місце серед захворюваності населення. Важкість та розповсюдженість нервової патології потребує наполегливих пошуків шляхів до підвищення ефективності лікування і повернення хворих до активного життя.

Реабілітація дій засобів фізичного виховання призвана повернути людину з вадами у нервовій системі до нормального стану здоров’я, виявити і активізувати його функціональні резерви та забезпечити їх використання на оптимальному рівні. Крім того, методи реабілітації сприяють активізації захисно-пристосувальних механізмів, необхідних організму для боротьби з захворюванням, а також відіграють важливу роль в швидкому відновленні.

Реабілітація є комплексною проблемою, яка має багато направлень. Включає в себе фізичну, психічну, трудову, соціальну реабілітацію.

При розробці комплексу з фізичної реабілітації обов'язковим є налагодження режиму роботи та відпочинку. Відпочивати потрібно активно, займаючись улюбленою справою. Це може бути риболовля, туристичний похід,плавання, робота на дачній ділянці. Сон повинен тривати не менше вісьми – дев’яти годин. Корисно дотримуватись певної дієти згідно віку, статі, наявним хворобам разом з тим з підвищеним вмістом вітамінів та мікроелементів.

До специфічних методів, які використовуються при неврозах можна віднести:

1) релаксацію – метод, за допомогою якого можна частково або цілком позбутися фізичної та психічної напруги. Релаксація є дуже корисним методом, оскільки опанувати нею досить легко. Але є одна неодмінна умова − мотивація, тобто людина повинна чітко знати для чого їй це потрібно;

2) концентрацію – передбачає виконання спеціальних вправ на зосередження, уваги;

3) аутогенне дихання – свідомо керуючи подихом, людина має можливість використовувати його для заспокоєння, зняття напруги, як м’язової, так і психічної;

4) аутогенне тренування – це вплив визначених розумових установок людини на зміну власних уявлень, переживань, відчуттів та інших психічних процесів, а також на стан окремих систем організму з конкретною метою. Тобто, іншими словами, аутогенне тренування – це психофізіологічна саморегуляція без лікаря.

Лікування повинне бути комплексним і індивідуально орієнтованим. Необхідно провести аналіз психотравмуючої ситуації і по можливості позбавити хворого від перебування в ній. Все більшого значення набуває психоаналітична терапія з розкриття внутрішньоособистісних конфліктів та виявленню витіснених у підсвідомість комплексів (наприклад, при істерії, фобічному неврозі).

Загальзміцнювальна терапія включає в себе призначення вітамінів, ноотропів, фізіопроцедур, голкорефлексотерапії. З психотропних препаратів найчастіше використовують транквілізатори, в тому числі з вираженою снодійною дією (при порушеннях сну). У меншій мірі застосовують невеликі дози антидепресантів, «слабких» нейролептиків. Вибір адекватної терапії здійснюється в залежності від характеру неврозу і з урахуванням характерологічних особливостей. При проведенні психотерапії необхідно враховувати реальні можливості хворих та наявність відповідних соціальних умов. Формування нових інтересів і цінностей не повинно йти врозріз з основними життєвими установками хворого.

Лікувальна фізична культура – один з найбільш біологічно обгрунтованих методів лікування. При лікування хворих не неврози ЛФК розглядають як природний біологічний метод із фізіологічно обґрунтованим застосуванням фізичних вправ і природних факторів природи. Вона безпосередньо впливає на основні патофізіологічні прояви при неврозах – сприяє вирівнюванню динаміки основних нервових процесів, координуванню функції кори і підкірки, першої та другої сигнальних систем тощо. Методика ЛФК диференціюється залежно від патофізіологічних порушень у вищій нервовій діяльності (неврастенія, істерія, психастенія), клінічного прояву захворювання, його основної симптоматики, емоційного тонусу, віку, функціональних можливостей хворого.

Основі завдання лікувальної фізкультури при неврозах: урівноважити взаємозв'язки між збудженням і гальмівним процесами у діяльності кори головного мозку і поліпшити координаторну функцію нервової системи; нормалізувати змінену реактивність організму, функції серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкової та видільної систем; здійснювати виховний вплив на хворих, вивести їх в пригніченого стану; підвищити працездатність і опірність організму.

Ефективність занять з лікувальної фізкультури для хворого на неврози визначається на підставі цілого комплексу показників і їх динамічних змін як на окремому занятті, так і протягом всього періоду лікування, а також на підставі показників функціональних проб нервової системи (проба на швидкість активних рухів, координаторна проба, проба Ашнера, дермографізм), антропометричних даних і показників фізичної підготовленості (ходьба під метроном, метання в ціль тощо).

Лікувальний масаж застосовують для покращання настрою i самопочуття хворого, пiдвищення або зменшення процесiв збудження i гальмування в ЦНС, її функцiональної здатностi; пiдготовки до занять фiзичними вправами. Використовують сегментарно-рефлекторний або регiонарний точковий масаж комiрцевої чи поперекової зони, класичний масаж. При гiперстенiчнiй формi неврастенії й у разi збудження хворого використовують легкi погладжування i розтирання, а при гiпостенiчнiй – масаж проводять енергiйно з використанням всіх прийомів. Масажують голову i потилицю при головному болю. Ослабленим хворим рекомендують 10-хвилинний масаж перед початком занять лікувальною гімнастикою.

Фізіотерапію призначають для покращання психоемоцiйного стану хворого, зменшення підвищеної нервової збудженостi, пiдсилення процесiв гальмування, нормалiзацiї сну, загартування i загального змiцнення органiзму. Фiзiотерапевтичнi методи застосовують диференцiйовано, залежно вiд виду неврозу, його форми та клiнiчного перебiгу захворювання. Використовують електрофорез медикаментами, що специфiчно впливають i регулюють перебiг тих чи iнших основних нервових процесiв у ЦНС, електросон, УФО. При гiперстенiчнiй формi неврастенії застосовують вогкі укутування, повiтрянi ванни, сон на вiдкритому повiтрi. При гiпостенiчнiй формi неврастенії, неврозi нав'язливих cтанів рекомендують обтирання водою температурою 34°С з пооступовим зниженням її до 25°С. Хворим на iстерiю призначають хвойнi ванни, вогкі укутування, аеронiзацiю (фраклiнiзацiя) i симптоматичну фiзiотерапiю: гальванiзацiю дiлянки хребта, iндуктотермiю на суглоб при контрактурі i на черевне сплетiння при спазмах кишечнику, електростимуляцiя м’язiв при паралічах і парезах тощо.

У після лікарняний період реабiлiтацiї використовують ЛФК, лiкувальний масаж, фiзiотерапiю, працетерапiю. Лікувальну фізичну культуру слiд проводити протягом всього життя пацiєнта.

Її завдання: пiдтримання інтересу до занять фiзичними вправами та впевненостi у своїх силах i у можливостi протидiяти розвитку i лiквiдацiї неврозу; нормалiзацiя процесiв збудження i гальмування в ЦНС та їх динамiки; формування i закрiплення психоемоцiйних реакцiй; адекватних життєвим ситуацiям, здатностi управляти ними; покращання функцiй серцевосудинної i дихальної систем, травної системи; загальне змiцнення органiзму, удосконалення фiзичних якостей, пiдготовка i пiдтримання фiзичної i професійної працездатностi. Використовують ранкову гiгiєнічну i лiкувальну гімнастику, самостiйнi заняття, гiдрокiнезитерапiю, прогулянки, теренкур, туризм, їзду на велосипедi, ходьбу на лижах, веслування, iгри. Групи доцiльно формувати змiшаними за видами неврозу, щоб взаємовплив пацiєнтiв був однотипним, iнакше заняття можуть викликати i пiдсилювати прояви хвороби.

У після лікарняний період фізіотерапію застосовують для нормалiзацiї i пiдтримання функцій ЦНС, позитивного психоемоцiйного стану, покращання сну, загального тонусу i загартування органiзму пацiєнтiв. Використовують повiтрянi i сонячнi ванни сон на вiдкритому повiтрi, обтирання, обливання, купання у прiснiй та морськiй водi. При гiперстенiчнiй формi неврастенії призначають сульфiднi йодобромнi, радоновi ванни iндиферентної температури (35-36 °С), вiяловий душ слабкого тиску. При гiпостенiчнiй формi неврастенії, неврозi нав’язливих cтанів рекомендують вуглекислi i перлиннi ванни (33-35°С), дощовий або циркулярний душ iз поступовим зниженням температури води з 34°С до 25°С. Хворим на iстерiю призначають хвойнi, валерiановi, азотно-радоновi ванни iнколи використовують душ Шарко середнього тиску з поступовим зниженням температури води з 34 °С до 25 °С.

Працетерапію призначають в після лікарняний період і застосовують для загального змiцнення органiзму, пiдтримання фiзичної працездатностi, самоствердження у можливостi ставити собi завдання i виконувати їх. Використовують в'язання, вишивання, шевськi, слюсарнi i столярнi роботи, працю у саду, на присадибнiй ділянці.

Хворим на невроз показано санаторно-курортне лiкування на клiматичних курортах загального профiлю. Тих, хто страждає на невроз нав'язливих cтанів, слiд направляти у спецiалiзованi місцеві санаторії.

Гарних результатів лікування досягають у санаторних умовах, де хворі багато часу перебувають на свіжому повітрі та можуть за показниками поєднати кліматотерапію з різними видами фізіотерапії: елктроводолікуванням, бальнеотерапією та ін. Фізичні вправи стимулюють у хворих різні фізіологічні механізми, взаємодія яких порушена внаслідок захворювання, допомагають врівноваженню внутрішнього середовища організму із зовнішнім середовищем, що сприяє оздоровленню.

Під час занять варто постійно звертати увагу хворого на найменше поліпшення рухової активності, уселяти думку, що регулярне і наполегливе виконання завдань покращує його загальний стан і приводить до відновлення порушених функцій [21].

При загостреннях неврозу санаторно-курортне лікування протипоказано.

Хворим з різними видами неврозів рекомендується продовжувати заняття і вдома у вигляді ранкової гігієнічної гімнастики (комплекс складає лікар з урахуванням особливостей порушених у хворого функцій), відвідувати групи здоров’я, грати у волейбол, більше ходити, їздити на велосипеді і т. п.

 




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 64 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

ВИСНОВКИ | Комплекс вправ для хворих на неврастенію. | Ранкова гігієнічна гімнастика для хворих на невроз | Профілактика неврозів. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав