Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Індивідуальність та свобода

Читайте также:
  1. I) Независимая и зависимая свобода
  2. Буття—> можливість—> свобода—>вибір—>відповідальність
  3. В некотором смысле, «свобода» в Революции – сама Революция, непрерывная и безудержная вакханалия блуда, гордости, злобы и обиды.
  4. В течение всех четырех лет нашей революции - мы вам это смело говорим - свобода остается лишь пустым призраком.
  5. Внутренняя свобода обеспечит вам наследие
  6. Внутренняя свобода позволяет достичь большей зрелости
  7. Закон Республики Беларусь:``За религиозная свобода``.
  8. Истинная свобода идет изнутри человека, от «быть», а не от «иметь» или «делать».
  9. Наконец-то свобода

Всі люди занадто часто говорять про «свободу» таким чином ніби це є скоріше якийсь жест, який важко описати ніж відчутна обставина. Сьогодні ми постійно чуємо цю риторику в політичних та економічних правлячих колах, де створюються асоціації між «демократією» та цією «свободою» як на рівні традиційної практики голосування так і на рівні переміщення самих грошей через незалежну вільну торгівлю. Ці соціально-політичні меми також посилюються поляризацією, тож в зв’язку з цим часто застосовуються приклади пригнічень та втрати свободи і вольностей в попередніх соціальних системах для захисту наявного стану речей.

Творчі роботи філософів, митців та письменників, які мали вплив у просуванні різних ідеологічних понять такої «свободи», часто за рахунок соціальної вразливості, збільшували цю догматичну поляризацію, що ще більше посилювало такі цінності (369). Якщо коротко, то існує дуже багато страху та емоційної сили навколо поняття соціальних змін і того, як вони можуть вплинути на наше життя в плані свободи та індивідуальності.

Проте, якщо ми зробимо крок назад і подумаємо про те, що означає свобода окремо від наших культурних мемів, то ми побачимо, що поняття свободи вірогідно є відносним якщо брати до уваги людську історію, а також стандарти життя і навіть саме персональне вираження. Тому, для того, щоб вирішити що являє собою свобода і як її охарактеризувати нам потрібно дослідити її з (а) історичної точки зору з однієї сторони та (b) відносно можливостей у майбутньому з іншої сторони.

(a) Історично, головними проблемами були страх властей та зловживанні владою. Людська історія зокрема є безумовно постійною боротьбою за владу. Можна сказати, що людська історія, яка підживлювалася глибокорозбратними релігійними й філософськими віруваннями та цінностями, які проявлялися в жалюгідному рабстві, підпорядкуванні жінок, періодичному геноциді, переслідуванні за єресь (свободу слова, або те, що колись та і зараз називають як «вільнодумство»), божественних правах королів і тому подібному, в цьому контексті є історією небезпечних, необґрунтованих забобонів, які стали священними через примітивні цінності та уявлення того періоду часу, що відбувалося за рахунок втрати людського добробуту та соціального балансу. Страх та дефіцит тих ранніх періодів призвели до посилення всього найгіршого з того, що ми розглядаємо у якості «людської природи», часто шукаючи владу як шлях уникнути зловживання властей у такому порочному колі. Проте, критично важливим є відмітити, що ми перебуваємо в процесі повсюдного відходу від цих архаїчних цінностей та вірувань, а глобальна культура з її інститутами повільно вбирають в себе наукову причинність та її заслуги стосовно визначення того, що є істинним, а що ні. Разом з цим, стають очевидними певні позитивні тенденції.

Ми перейшли від «божественної», верховної влади генетично визначених королів та фараонів до системи дуже обмеженої, але при тому загальної участі громадськості в так званому «демократичному процесі» в більшості країн світу. Експлуатація людини, підкорення та принизливе рабство втратили загальнопоширену аргументацію релігійної, расової та статевої вищості, яка використовувалася на їх захист і досягли рівня коли повсюдне рабство сьогодні прийняло менш сувору форму «найманої праці» - що в більш широкому контексті «класової» приналежності – визначає місце особи в економічній ієрархії. Ринкова економіка, в усіх своїх історичних формах, також змогла подолати схоже з расовим «кастове» призначення, оскільки вона робить можливим певний рівень (обмеженої) соціальної мобільності в суспільстві де отриманий дохід сприяє більш

369 Відомий роман Айн Ренд під назвою «Гімн» є визначним, впливовим прикладом цієї художньої кульмінації цінностей. Дія відбувається в антиутопічному майбутньому, де людський вид вступив у іншу темну еру, яка характеризується нераціональністю, колективізмом та соціалістичним мисленням і економікою. Поняття індивідуальності було ліквідовано. Наприклад, використання слова «я» каралося смертю.

 

широкій «свободі» (370).

Такі прогресивні реалії повинні братися до уваги оскільки капіталізм, з усіма його вадами, послужив покращенню певних речей, що стосуються соціальних умов. Тим не менше, що не змінилося так це основна передумова, яка робить його елітарним і нетерпимим, що проявляється в тому як він підносить одну групу людей над іншою, як структурно так і соціологічно. Лише в цьому випадку вподобана «група» більше не має нічого спільного зі статтю, расою або релігією – проте вона пов’язана з певним видом нав’язаної корисливості та конкурентної ментальності, що сприяє її просуванню на верхні щаблі класової ієрархії, невідворотно за рахунок інших.

Цілком можна стверджувати, що капіталізм є насправді постмодерністською системою рабства з новою ціннісною орієнтацією «конкурентної свободи», за рахунок якої він і тримається. Під цим перекрученим поняттям «свободи» по суті мається на увазі, що ми всі «вільні» конкурувати один з одним та захоплювати те, що можемо. Проте, як вже зазначалося раніше, існування такої форми «відкритої свободи» без зловживань, утисків та структурних переваг є очевидно неможливим. Відтак, в той час як захисники капіталізму можуть у якості аргументів наводити покращення, які відбулися з моменту його впровадження у якості доказу його соціальної ефективності, ми повинні усвідомлювати, що його первинна форма зацікавлена не у свободі людини, а являє собою наслідування соціальної нетерпимості, яка забруднювала культуру тисячами років і в загальному бере свій початок в психології елітизму та дефіциту.

Сьогодні, справжня свобода напряму пов’язана з сумою грошей, яку має людина. Ті хто знаходяться за межею бідності мають жорсткі обмеження персональної свободи у порівнянні з багатими. Більше того, в той час як захисники вільного ринку часто говорять про «примус» в контексті державної влади, сама реальність економічного примусу ігнорується. Теоретики традиційної економіки постійно просторікують кажучи, що на ринку все є питанням вибору і що коли людина хоче влаштуватися на роботу, то у неї є вибір іти на таку роботу чи ні.

Проте, ті хто перебуває в бідності, і які складають більшість (371), мають дуже урізаний вибір. Тиск їхніх обмежених економічних можливостей створює становище сильного примусу відповідно до якого для того, щоб вижити вони не лише вимушені погоджуватися на роботу, яку вони не схвалюють, вони часто є об’єктом сильної експлуатації, яка проявляється у формі низького рівня зарплатні на яку вони погоджуються через той же відчай. По суті, загальна бідність, в цьому контексті, є дуже позитивною умовою для капіталістичного класу оскільки вона забезпечує ефективність витрат у формі дешевшої найманої праці.

Отже, знову таки, в той час як з плином часу ми можемо простежити деякі соціальні покращення, ці покращення є лише варіаціями загальнопоширеної проблеми загального елітизму, експлуатації та сліпої прихильності. Довга історія передбачуваного дефіциту ресурсів та обмежень виробництва також посилила цю ідею, оскільки в мальтузіанському сенсі (372), досягнення певного рівня економічної рівності для всіх вважалося просто неможливим.

370 Капіталістична система структурно перешкоджає «соціальній мобільності» враховуючи дуже малий відсоток фактичних досягнень вертикальної мобільності відповідно до статистичних даних. Мобільність в Сполучених Штатах, у домі «американської мрії», також значною мірою занепала.

Для довідок: “Exceptional Upward Mobility in the US Is a Myth, International Studies Show”, Science Daily

(http://www.sciencedaily.com/releases/2012/09/120905141920.htm)

Також дивися: “Harder for Americans to Rise From Lower Rungs”, New York Times, 2012 р.

(http://www.nytimes.com/2012/01/05/us/harder-for-americans-to-rise-from-lower-rungs.html?pagewanted=all)

371 В той час як стандарт визначення межі бідності залежить від області його застосування, більш ніж 50% населення світу, за даними дослідження світового банку на 2005 рік, живуть на менше ніж $2.50 на день або близько $912.00 на рік. Джерело: GlobalIssues.org

(http://www.globalissues.org/article/26/poverty-facts-and-stats)

372 Дивіться розділ присвячений Мальтусу та Рікардо в есе «Історія економіки».

(b) Проте, сучасна наука та експоненціальний розвиток застосування технологій разом з глибшим розумінням становища людини (373), відкрила двері до майбутніх можливостей для соціальних покращень та, як факт, подальшого піднесення свободи до не баченого раніше рівня. Таке розуміння стало проблемою, оскільки можливість досягнення цього нового рівня дуже сильно гальмується цінностями та установами встановленими традиційним капіталістичним соціальним порядком. Іншими словами, ринкова система просто не може сприяти цим покращенням, тому що природа їхньої кінцевої мети іде всупереч самому механізму системи.

Наприклад, ефективність, яка сьогодні є можливою на технічному та науковому рівні, при її правильному застосуванню могла б забезпечити високий стандарт життя для кожної людини на Землі, а також усунути небезпечну й монотонну роботу завдяки застосування кібернетичної механізації (374). В сучасному світі, переважна більшість людей витрачає більшість свого життя працюючи на роботі та на сон. Багато з таких робіт не приносять ніякого задоволення (375) і є ймовірно недоречними що стосується справжнього персонального або соціального вкладу та розвитку.

Отже, якщо ми бажаємо розглянути, що собою являє свобода на базовому рівні, то вона означає бути спроможним керувати своїм життям так, як Ви хочете, в межах здорового глузду (376). Мати змогу проживати своє життя не турбуючись про своє базове виживання та здоров’я, або виживання та здоров’я своєї сім’ї, є першим кроком до цього. Більш того, система праці заради прибутку є одним з найбільш «ув’язнюючих» інститутів, які тільки можуть існувати сьогодні, не лише що стосується властивого їй економічного примусу, але також стосовно самої організаційної структури, яка є, в буквальному сенсі, цілковитою вертикальною ієрархічною диктатурою.

Нажаль, навіть враховуючи ці наявні і цілком реальні можливості, розлад системи цінностей створений капіталістичною моделлю та скоріше параноїдальний страх всього, що знаходиться поза її межами, боровся і буде продовжувати боротися з цими можливостями задля більш зарозумілого стану свободи. По суті, сама ідея забезпечення базової соціальної підтримки у формі «достатку» або щось подібне піддається нападам, частково на основі того, що це є униканням сприянню відкритому ринку – тому самому ринку, який в реальності і призвів до зубожілого стану тих, хто потребує такої допомоги.

В завершення теми «свободи» можна сказати, що капіталістична теорія, як історична так і сучасна, позбавлена зв’язків із ресурсами Землі та керуючими природними законами. Не враховуючи найбільш примітивні уявлення щодо дефіциту, яким позначена загальна теорія вартості, що базується на «попиті і пропозиції», в цій моделі відсутня наукова природа світу, - вона все ще розглядається у якості «зовнішньої». Це упущення в поєднанні з реаліями експлуатації та зниження витрат, що є властивим для системи мотивації ринку, є тим, що генерує великі екологічні проблеми, починаючи від виснаження ґрунтів до забруднень, винищування лісів та фактично до всього що ми можемо розглядати на екологічному рівні.

При аналізі раннього розвитку цієї філософії, ми можемо логічним чином зробити припущення про те, як ми до неї прийшли. Враховуючи в більшій мірі аграрну базу виробництва та мінімалізм раннього «ремісного» типу виробництва товарів, наші

 

373 Пояснення: Психосоціальні або соціально викликані наслідки стосунків людини з суспільством довели деякі важливі реалії щодо походження деструктивної поведінки, або поведінки, яка відхиляється від норми. Для більш детальних пояснень дивіться есе «Визначення охорони здоров’я».

374 Детальна екстраполяція буде представлена в частині ІІІ цього тексту.

375 Для довідок: “New Survey: Majority of Employees Dissatisfied”, Forbes, Susan Adams 2012 р.

(http://www.forbes.com/sites/susanadams/2012/05/18/new-survey-majority-of-employees-dissatisfied/)

376 Зрозуміло, що не може існувати «чистої» свободи в природному світі, який керується законами природи, так само як не може існувати необмеженої свободи в соціальних умовах, які мають справу зі стандартними життєвими вимогами соціальної стабільності. Наприклад, одна людина не «вільна» убивати іншу в прямому сенсі. Існування таких соціальних домовленостей та цінностей базується на тому, щоб не ображати інших, що може призвести до дисбалансу та дестабілізації.

 

можливості негативного впливу на екологію в той час були природно обмеженими. Ми просто не становили такої сильної загрози оскільки великі індустріальні спорудження, якими ми їх знаємо сьогодні, тоді ще не застосовувалися.

Цей розвиток виявив, що під поверхнею капіталізму лежить стара точка зору, яка великими темпами почала застарівати, а також постійно виникаючі відповідні наслідки, які проявляються коли наші технологічні можливості посилюють нашу здатність впливати на світ. Аналогією може бути інститут війни. Цінності конкуренції та війни можна було стерпіти коли шкода від них обмежувалася примітивними мушкетами кілька століть назад. Сьогодні, ми маємо ядерну зброю, яка може знищити все (377). Отже, з еволюційної точки зору, капіталізм був практикою та ціннісною орієнтацією, яка допомагала прогресу певним чином, але всі тенденційні докази сьогодні показують, що незрілість властива системі, при умові її подальшого існування, приведе нас до проблем, які будуть постійно посилюватися.

 




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 17 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Конкуренція проти співпраці | Праця задля прибутку | Дефіцит проти достатку | Висновок | Розумові гени | Розлад системи цінностей | Характеристика патології | Параліч самозбереження | Конкуренція, експлуатація та класова війна | Успіх та статус |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав