Читайте также:
|
Дванадцять апостолів і решта учнів та вірних в товаристві Пречистої Діви Марії з радістю чекали на Зіслання Святого Духа Утішителя. Жодні суперечки чи незгоди не затьмарювали миру і злагоди між ними, навіть важне питання вибору дванадцятого апостола на місце відпавшого Юди Іскаріота; ним став св. Матей. Вони молилися і постили, наслідуючи Христа, і демони лякались підступати до них: відчували надприродну силу, що випромінювала від зібраних в домі Тайної Вечері. Слід додати, що нечисті духи залишались поверженими в пеклі ще з моменту смерті Спасителя на Хресті.
Цариця ангелів знала наперед день і час обіцяного Зіслання Святого Духа. Коли мав надійти п'ятдесятий день по Воскресенню Господа, Божа Матір була свідком Небесної наради Божого Сина з Богом Отцем (Йоан 14,26). Воплочений Бог пригадував, що надійшла пора післати апостолам Божественного Утішителя, згадував про свої заслуги, придбані в людському тілі через святе життя, терпіння і смерть; підкреслював, що Він є посередником між Богом Отцем і людьми, що посеред людей живе Його найлюбіша Мати, яку Божі Особи так собі вподобали. Господь також благав свого Отця, щоби Святий Дух явився у світ у видимій формі для прослави Євангелія перед цілим світом, для заохоти апостолів і вірних до місійної праці, для присоромлення ворогів Господа, що переслідували і зневажали його аж до смерті на Хресті.
Божа Матір, лежачи хрестом на землі, своїм благанням підтримала цю петицію Відкупителя. Просьба була прийнята, і згідно з декретом Бога Отця і Бога Сина Третя Божа Особа згодилася зійти у світ.
В п'ятидесятницю ранком Пречиста Діва Марія заохотила апостолів, учнів і побожних жінок (приблизно сто двадцять людей) молитись гарячіше і надіятись, бо вже близька та година, в якій має зійти Святий Дух з Висоти. О третій годині (дев'ята по-нашому) над домом Тайної Вечері пролунав потужний грім і знявся вихор з пломенистими зірницями: весь дім палахкотів неземним світлом. Божественний вогонь пролився на святе зібрання (Діяння 2, 2). Над головою кожної присутньої особи з'явився язик того самого вогню, в котрім прибув Святий Дух. Кожен отримав Його Дари відповідно до заслуг і призначеної йому служби. Пречиста Діва Марія, як незрівнянне творіння Пресвятої Тройці, була особлившим чином прославлена Дарами Святого Духа. Богоподібно преображена, Вона одинока ясно споглядала Святого Духа; за свої надзвичайні труди і заслуги одержала більше Його дарів, ніж решта Святих, і - більше слави, ніж ангели й благословенні у Небі. Сама одна Цариця наша у час п'ятидесятниці воздала більше слави Богові, хвали і подяки за ласку Зіслання Святого Духа на Церкву, і за обітницю рядити нею через Нього аж до кінця віків, ніж - решта сотворінь в цілій вселенній.
Апостоли, як говорить св. Лука (Діяння 2, 4) теж сповнились Святим Духом. Всі вони дістали в потрібній для них мірі Сім Дарів Святого Духа: Мудрість, Розум, Раду, Кріпость, Знання, Побожність, Страх Божий. Наділені навічно Освячуючою ласкою, всі дванадцятеро нараз стали просвіченими служителями Нового Завіту і засновниками Христової Церкви для цілого світу. Тепер вони були повні сили й охоти по-геройськи змагати до найвищої досконалості і святості: молитися, трудитися і виконувати найтяжчі завдання з найбільшою радістю і запалом. Втім св. Петро і св. Йоан були вирізнені згідно з їх призначенням: бо один мав керувати Церквою, а другий - служити Божій Матері і опікуватись Нею.
І в решти учнів та вірних, що одержали Святого Духа, Найвищий спричинив подібні переміни, за винятком права надавати освячуючу ласку; це право отримали лише апостоли. Із Вечерника, залитого надприродним сяйвом, безліч чудес і див виплеснулися на інших мешканців Єрусалиму і околиць. Ті, хто з деякою побожністю співчували нашому Спасителеві в Його Страстях і Смерті, осуджуючи знущання над Його святою Особою, одержали просвічення і ласку, щоби пізніше навернутися на першій проповіді св. Петра. Ще інші з праведних в Єрусалимі теж дістали внутрішнє зворушення, що відчинило їхні душі для ласк Святого Духа.
Але в той день в Єрусалимі Святий Дух творив і Божий Суд. Страшними громами і блискавками, і атмосферними забуреннями Він стривожив і приголомшив Господніх ворогів, кожного - по мірі його злоби і зрадливості. Ті, що активно сприяли смерті Ісуса і вивергали шалену лють супроти Нього, попадали на лиця і не піднеслись з місця на протязі цілих трьох годин. Ті, що так без пощади бичували Господа, у власній крові захлиснулись, бо раптом вистрілила з жил. А нахабний служка, що перший посмів поличником діткнутися Ісуса, був скинутий у пекло з тілом і душею. Інші з жидів, хоч не померли, були покарані великими болями й недугами гидкими. Ці розлади, спричинені пролиттям невинної Крові Христа, перейшли на їх дітей і донині вражають їх потомків страшними наслідками. Про це покарання довідалися всі в Єрусалимі, хоча священники і фарисеї намагались його приховати, подібно, як чинили з подією Христового Воскресення. Проте ці факти є занадто маловажні для нашого спасення, щоби апостоли та Євангелисти трудилися про них писати.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |