Читайте также:
|
Приступаючи до вивчення цього питання, студенти повинні врахувати те, що філософія Просвітництва, що стала панівною в XVIII ст., ставила перед собою практичні цілі. Вона вірила, що зуміє покращити життя та змінити спосіб мислення - для очищення людей від забобонів та визволення з неуцтва. Ось як це подається діячами Просвітництва:
"Я вважав би себе найщасливішим з посеред смертних, якби міг вилікувати людей від притаманних їм забобонів. Забобонами я називаю не те, що заважає нам пізнавати ту чи іншу річ, а те, що заважає нам пізнавати самих себе".
(Ш.Л. Монтеск'є)
"Зростає нове покоління, яке ненавидить фанатизм. Прийде день, коли до керівництва (суспільством) стануть філософи. Готується царство розу му".
(Ф.Вольтер)
Врахуйте і те, що філософія XVIII ст. шукала також нового фундаменту думки і пізнання, власне природничого, а особливо біологічного та медичного. Просвітники в своїх уявленнях йшли не від розуму до природи а навпаки, вважали, що людина одержує розум від природи і тільки потім ним самостійно володіє. Уважно опрацюйте характерні в цьому плані міркування:
"Панування математики уже закінчилось, починається панування природознавства ".
(Д.ДІдро)
«Необхідно, щоб закони відповідали природі і принципам встановленої влади...Вони повинні відповідати фізичним властивостям країни, її клімату: холодному, гарячому, помірному, якостям ґрунту, її місцезнаходженню, розміру, обрядам її народів: землевласників, мисливців чи пастухів, рівню свободи, що є допустимий устроєм держави, релігії населення, його здібностям, заможності, кількості, звичаям; врешті ці закони пов'язані міме собою і обумовлені обставинами свого виникнення, цілями законодавця, порядком речей згідно з яким вони затверджуються".
(Ш.Л. Монтеск'є)
Ознайомтесь із ідеями "теорії суспільного договору", яку обґрунтовували просвітники:
"Природа створила людей рівними як у фізичному так і духовному відношенні... З цієї рівності випливає також рівність сподівань на досягнення цілей. Ось чому, якщо двоє людей прагнуть мати одну і ту саму річ, якою вони разом не можуть володіти, вони стають ворогами. Для досягнення своєї мети вони здатні знищити або підкорити одне одного. Звідси висновок: поки люди живуть без влади яка тримає їх у страху, вони перебувають в стані війни, війни всіх проти всіх ".
(Т. Гоббс)
Зверніть увагу на те, як доводиться рівність усіх людей та до чого вона може привести суспільство. Як ви вважаєте, наскільки виправданою є думка про панування в стихійно сформованому суспільстві "війни усіх проти усіх"?
"...При створенні держави люди керуються бажанням звільнитися від стану війни... Загальна влада, яка була би спроможна захищати людей від вторгнення чужинців і від несправедливості... може бути створена тільки одним способом, а саме способом зосередження всієї сили і влади в руках однієї людини або зібрання людей, яке більшістю голосів могло зібрати всю волю громадян в одне ціле. Інакше кажучи, для встановлення загальної влади необхідно, щоб люди призначили одну людину або групу людей, що були б їх представниками. Якщо це сталося, то більшість людей, об'єднана таким чином, називається державою....Завдяки повноваженням, якими кожний громадянин наділив вищезгадану одну людину або групу людей, вони користуються такою великою силою і владою, що страх, який ці сила і влада навіюють, робить людину чи групу людей здатними скеровувати волю всіх людей на підтримання внутрішнього миру і до взаємодопомоги в боротьбі проти зовнішніх ворогів ".
(Т. Гоббс)
Виходячи зі змісту наведеного фрагмента, дайте відповідь на питання: Т.Гоббс оцінює необхідність створення держави негативно чи позитивно? Чи не вбачаєте ви в його поясненнях і деяких негативних рис держави? Якщо так, то вкажіть їх. Проаналізуйте наведений нижче текст і покажіть які моральні, матеріальні і духовні переваги, на думку Ж.-Ж. Руссо, людина одержує в новому "громадському стані", але з'ясуйте також, що неприємного може принести людині створення держави; які помилки має на увазі мислитель? Чи могли би ви навести приклади подібних помилок?
"...Перехід від натурального (природного) стану до стану громадського здійснює в людині досить помітну зміну. Хоча вона і позбавляє себе певних привілеїв, що отримала від природи вона винагороджується досить значущими іншими; її здібності розвиваються і вдосконалюються, збільшується уява, почуття стають більш благородними, і вся душа настільки звеличується, що якщо б помилки цього нового стану не призводили людину досить часто до стану нижчого від того, з якого вона вийшла, то вона повинна була би постійно благословляти ту щасливу мить коли з тупої і обмеженої тварини створено розумну істоту - людину ".
(Ж.-Ж. Руссо)
Оскільки просвітники робили наголос на розумі, на шляхах і засобах приведення суспільства у відповідність з вимогами розуму, то вони намагались виявити умови, за яких людина і суспільство можуть взаємодіяти гармонійно. Уважно перечитайте характерні твердження на цю тему.
"У кожної тварини є свій інстинкт. Інстинкт людини, підкріплений розумом, тягне її до суспільства так само, як до їжі та пиття. Потреба у суспільстві не лише не спотворила людину, але, навпаки, її спотворює занадто велика віддаленість від суспільства ".
(Ф.Вольтер)
"Вихідним джерелом моральних ідей постає міркування про інтереси людського суспільства ".
(Д.Юм)
"Якщо досі етика (наука про мораль) мало сприяла щастю людства,... то це тому, що вони не так часто, як треба, розглядали вади народів,... а етика може стати дійсно корисною людям лише тоді, коли буде розглянута з цієї позиції".
(К.-А.Гельвецій)
Виходячи із наведених міркувань, поясніть, в чому полягала особливість підходу просвітників до людини та її моральності; аргументуйте своє ставлення до даних думок.
".. .Людина—витвір мистецтва, вона існує в природі, підкоряється її законам, не може звільнитися від неї, не може, навіть в думках, вийти з природи... Мислителі досить часто зловживали, роблячи різницю між; фізичною людиною і людиною духовною. Людина є суто фізичною істотою; духовна людина –це є та сама фізична істота, тільки її потрібно розглядати з відповідної точки зору, тобто у її ставленні до певних способів дії, що обумовлені здібностями їхньої організації. Постає питання чи доступні нам рухи і способи дії не є фізичними? Однаково видимі дії людини, як і невидимі, тобто внутрішні рухи, породжені її волею і думкою... ".
(П.А. Гольбах)
" На нашій жалюгідній планеті є неможливим, щоб, живучи в суспільстві, люди не були поділені на два стани: багатих, які керують, і бідних, які їм служать ".
(Ф.Вольтер)
"Окрема людина судить про речі та про інших людей за приємними чи неприємними враженнями, які вона від них отримує. Суспільство ж є лише зібрання окремих осіб і, значить, у своїх судженнях може керуватись лише своїми інтересами ".
(К.-А. Гельвецій)
"Перший, хто відгородив ділянку землі, придумав оголосити; "Це моє" - і знайшов достатньо довірливих людей, які цьому повірили, був справжнім засновником громадського суспільства. Тобто поняття "власність ", що залежить від понять, які йому передували і які могли виникати лише поступово, не відразу виникло в людському розумі. Перш ніж: досягнути цієї останньої межі природного стану, необхідно було досягнути значних успіхів, придбати багато навичок і знань, передавати їх і збільшувати з покоління в покоління... Як тільки власність була визнана, повинні були з'явитися норми правосуддя, оскільки, щоб визначити кожному його, потрібно, щоб кожний міг чим-небудь володіти".
(Ж.-Ж. Руссо)
"Наші сподівання на покращення стану людства в майбутньому можуть бути приведені до трьох основних положень: знищення нерівності між націями, розвиток рівноправ'я між: різними класами того самого народу і врешті, справжнє вдосконалення людини... ".
(Ж. А. Кондорсе)
Перечитавши наведені рядки, визначте, що саме вважали просвітники найпершими перешкодами до суспільного благополуччя? Наскільки, на ваш погляд, думки їх були виправдані та справедливі? Якою мірою може бути прийнятним їх трактування людини та її зв'язків із суспільством?
Завдання 49. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки.
При вивченні першого питання необхідно засвоїти такі ключові терміни і поняття: трансцендентне, об'єкт, суб'єкт, активність, діяльність, системність, розвиток, діалектика, рефлексія. Німецька класична філософія змістила спрямування дослідження від об'єкта до суб'єкта, від природи до історії і культури; на високому теоретичному рівні збагатила філософію і науку низкою ідейних надбань (принцип активності, розвитку, розробка діалектики, принцип системності, рефлексії і т.д.).
Уважно перечитайте наведенні нижче висловлювання мислителів минулого і сучасності. Зверніть увагу на:
- зв'язок відкриттів німецької класичної філософії із соціально-культурними чинниками епохи;
- розуміння німецької класичної філософії як вершини новоєвропейської філософії.
"Філософська революція в Німеччині - неминучий наслідок релігійної революції, здійсненої Лютером." (Г.Гейне).
До якого принципу німецької класичної філософії підводить це положення?
"Все, що почали у духовній діяльності XVIII cm. англійці та французи, було завершено в Німеччині. І там виникла та естетично-філософська система освіти, яка в духовному відношенні визначила в цій країні останні десятиліття X VIII і перші десятиліття XIX cm... В інтелектуальному відношенні - це найвеличніший час німецького, навіть, європейського культурного життя, час високої духовної зрілості та свободи.... Вона була покликана звести в... єдність усе інтелектуальне багатство людства ".
(В.Віндельбанд)
"...Систематичний характер філософії постає результатом історичної ситуації... Історія досягла етапу, що давав можливість реалізувати людську свободу. Проте свобода передбачає реальність розуму. Людина може бути вільною та розвинути свої потенційні можливості тільки в тому випадку, якщо весь її світ знаходиться під владою раціональної волі і знання... Будь-яка форма буття постає як форма розуму...".
(Г.Маркузе)
"Геніальні завоювання класичної німецької філософії тісно пов'язані з тим, що в ній знайшли ідейне відображення всесвітньо-історичні події цього періоду ".
(Д.Лукач)
Подумайте над змістом наведених положень. Спробуйте узагальнити їх та прояснити, які риси німецької класики в них наголошені. Зверніть увагу на часові межі розквіту німецької класичної філософії. Спробуйте обґрунтувати сучасне значення німецької класичної філософії.
"... Те, чого ми чекаємо в наш час від філософії, - це роздумування про вічні цінності... Сформувалося... життя особистості, яка хоче знов знайти та врятувати свій внутрішній духовний світ. Такі проблеми повернули нас... до великих систем ідеалізму, що сповістили цю віру як основну духовну сутність усієї дійсності. Ми не цінуємо більше в цих системах форму їх логічної конструкції.., але ми знов зрозуміли ту переконливу енергію, з якою їх автори, особливо Гегель, виробили із сукупності історичного розвитку постійне коло культурних цінностей... Відношення здатного до самосвідомості і самоформування індивіда до цих великих образів - наша найнагальніша проблема... ".
(В.Віндельбанд)
"Діалектичний спосіб мислення, який розглядає себе як такий, що інтерпретує, є необхідним для вільного суспільства, - якщо останнє ми розуміємо як суспільство, в якому люди можуть критикувати... ".
(Ч.Тейлор)
Які особливості німецької класичної філософії виділяють автори останніх фрагментів? В чому вони вбачають незаперечне значення даної філософії?
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |