Читайте также:
|
|
Ознайомтесь з деякими положеннями філософії Й.Г.Фіхте; прокоментуйте їх, звертаючи увагу на відношення Й.Г.Фіхте до вчення І.Канта про "річ у собі", на дальший розвиток ідеї активності суб'єкта пізнання та ідеї свободи як принципу практичного розуму.
"Яка людина, така її філософія."
"Діяти! Діяти! - ось для чого ми існуємо."
"Якщо б науковченню було поставлене питання: які речі самі по собі (речі-в-собі), то воно змогло б відповісти тільки так: такими, якими ми їх повинні зробити. Від цього науковчення аніскільки не стане трансцендентним тому, що ми знаходимо в нас все те, що ми при цьому встановлюємо; ми виносимо це із нас самих назовні..."
(Й.Г.Фіхте)
"Джерелом будь-якої реальності постає Я, оскільки воно є безпосереднім. Тільки через посередництво Я і разом з ним надається і поняття реальності.... Я має розглядатися не як чистий суб'єкт, як його дотепер майже всюди розглядали, а як суб'єкт-об'єкт...Я покладає необхідно саме себе, і тому суб'єктивне та об'єктивне складають в ньому єдине ціле... Моя система - це перша система свободи; як та нація (французька.) звільнила людину від зовнішніх кайданів, так і моя система звільняє від речей самих по собі. "
(Й.Г.Фіхте)
Спробуйте пояснити, як пов'язані наведені твердження Й.Г.Фіхте із поняттям творчості. Якою мірою виправдані намагання виводити всі аспекти реальності із активності Я? Яка характеристика філософії Й.Г.Фіхте є більше виправданою: це є філософія активності, творчості чи активізму?
Подумайте над змістом наведених нижче положень трансцендентального ідеалізму Ф.Шеллінга. Спробуйте визначити, чим філософія Ф.Шеллінга відрізняється від філософії Й.Г.Фіхте, які характерні особливості системи Ф.Шеллінга; в яких положеннях філософії Ф.Шеллінга можна побачити елементи ірраціоналізму.
"... Кінцевою метою усіх моїх праць був перехід від роз'єднаності часткових знань, до повноти знання тому, що я бажав пізнати істину у всіх часткових напрямках, щоб вільно і без перепон дослідити глибину абсолютного. "
(Ф.Шеллінг)
"А бо немає суб'єкта, а є абсолютний об'єкт, або немає об'єкта, а є абсолютний суб'єкт. Як же розв'язати цю суперечку?.. (Лише) досягаючи абсолюту, усі принципи, які борються один проти одного, усі суперечливі системи стають тотожними. Це абсолютне є дійсною основою гармонії між об'єктивним та суб'єктивним у вільному діянні не тільки індивіда, але й усього (людського) роду. "
(Ф.Шеллінг)
"... (Абсолютно тотожне)... ніколи не може бути об'єктом знання, але тільки об'єктом... віри... Як високо ми не підносимо розум, ми все ж вважаємо, що ніхто через чистий розум не став доброчесним, або взагалі великою людиною... Тільки в особистості - життя, а все особистісне базується на темній основі. "
(Ф.Шеллінг)
Отже, якими саме якостями наділяє Ф.Шеллінг абсолютне? Які протилежні сутності він вводить у його зміст? Чому він вважає абсолютне об'єктом віри? - Поясніть, приймаєте ви чи не приймаєте лінію міркувань філософа, аргументуйте свої твердження. Познайомтесь із тим, як класифікує Ф.Шеллінг найперші філософські дисципліни:
"Якщо первинним вважають суб'єктивне, тоді задача полягає в тому, щоб пояснити, як до нього приєднується об'єктивне... Якщо кожне знання базується на їх поєднанні, то пояснення цього поєднання, безперечно, є найвищою задачею для кожного знання, а оскільки філософія є... найвищою і головною наукою, то й основною задачею філософії..."
(Ф.Шеллінг)
"Подавати в якості первинного об'єктивне і виводити з нього суб'єктивне є... задачею натурфілософії... Отже, якщо трансцендентальна філософія існує, їй залишається прямувати у протилежному напрямку - виходити із суб'єктивного як первинного і абсолютного і виводити з нього об'єктивне. Таким чином, натурфілософія і трансцендентальна філософія розділили між собою два можливих, напрямки філософії... Трансцендентальна філософія с другою необхідною основною наукою філософії."
(Ф.Шеллінг)
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |