Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Завдання 71. Українська філософія початку XIX ст.

Читайте также:
  1. II. Завдання та обов'язки
  2. Антична філософія
  3. Антична філософія класичного періоду
  4. Антична філософія.
  5. Арабська, середньоазіатська й єврейська філософія.
  6. В якому понятті давньоіндійська філософія відобразила ілюзорність і видимість світу
  7. Вимоги до початку роботи
  8. Виховні завдання
  9. Вправа « Знайди істину». Завдання.Віднайди у тексті повісті слова, фрази, що характеризують героїнь. Зроби висновок, як ставиться автор до цих персонажів. ( Слайд 3 ).
  10. Давньогрецька філософія та її проблематика. Досократичні філософські школи.

Розпочинаючи до вивчення даного питання, студенти повинні врахувати:

· що це був період активного прилучення української філософської думки до надбань німецької класичної філософії;

· що в цей період лише починається епоха формування самостійної філософсько-світоглядної рефлексії на основі підвищення інтересу до власних культурних засад;

· що внаслідок впливу німецької класичної філософії на розвиток філософії в Україні з'явились оригінальні філософські концепції П. Юркевича, О.Новицького, О.Потебні, Г. Шпета та ін.

Перечитайте нижченаведені тексти; спираючись на міркування відомого дослідника історії української філософії, покажіть, як і в чому проявились у ній впливи національного характеру?

"Риси духовності бароко залишилися в українському національному типі аж досі. Основна духовна риса бароко це "декоративність ", що цінить більше широкий жест, ніж глибокий зміст - більше розмах і кількість, німе внутрішню якість, більше -вираз, форми вияву змісту, ніж зміст самий, одним словом - цінить більше "здаватися " ніж: бути "...

Емоційність виявляється у високій оцінці життя, почуття. Почуття, емоція оцінюється навіть як шлях пізнання (Гоголь, Юркевич). Але ця "філософія серця" має й інший сенс - в людськім душевнім житті глибше, ніж свідомі психічні переживання, служить їх основа - "серце", найглибше в людині, "безодня", яка породжує з себе і зумовлює собою, так би мовити, "поверхню " нашої психіки (Сковорода, Гоголь, Юркевич, Куліш). З цим зв'язане і визнання, що людина є малий світ "мікрокосмос", бо в "сердечній глибині", безодні криється усе, що є у цілому світі...".

(Д.Чижевський)

Нижче наводяться тексти Я.Козелецького, який прагнув охопити цілісний комплекс філософських проблем свого часу. Спробуйте проаналізувати ці тексти відповідно філософській проблематиці.

"Філософія містить у собі всі науки,... вирішує тільки генеральні пізнання про речі і людські справи... Метафізика є наукою випробування причин істини... В основі буття завжди є річ, яка може бути простою і складною; прості речі мають пише сутність та існування..., складні - матеріальні тіла з багатьма якостями, такими як простір, час, причина, основа, необхідність, випадковість".

(Я.Козелецький)

"Пізнати можна за допомогою відчуття які с "вікнами" і "дверима", через які враження проникають у душу. Так (тобто - відчуттям) пізнають лише окремі речі...а розум дає знання загального ".

(Я.Козелецький)

Питання яких філософських дисциплін розглядаються у наведених рядках? Назвіть ці дисципліни та окресліть предмет їх вивчення.

Значний внесок у розробку філософії на початку XIX ст. вніс П.Лодій. Ознайомтесь із деякими уривками з його творів. Спробуйте з'ясувати в яких його тезах можна прослідкувати вплив німецького ідеалізму.

"... Метафізика є наука, яка досліджує начала всезагальних понять і доказів, на підставі яких можемо утворювати собі найбільш повні поняття про речі".

(П.Лодій)

"Ми ясно бачимо, що людське пізнання не може бути твердила якщо воно не спирається на онтологію. Це випливає з того, що мине матимемо досконалого знання перших начал і перших істин науки, а на них спираються всі докази, якщо не візьмемо його з онтології, бо крім онтології його з жодної іншої науки взяти не можна ".

(П.Лодій)

Спробуйте прокоментувати дану тезу і пояснити, чому та в якому сенсі пізнання може спиратись лише на онтологію? Хто із представників західно­європейської філософії дотримувався такої позиції?

"Сущим є все те, що має буття, або може його мати. Тим самим суще є двояким: дійсністю і можливістю. Дійсність-це те, що справді має буття.... Можливість - це те, що не існує, але може бути... Визнаючи сутність, слід визначити і властивості. Отже, як сутність, так і властивості є логічно необхідні, незмінні, вічні, бо властивості необхідно походять із сутності; оскільки достатня причина міститься у сутності".

(П.Лодій)

Згадайте, ким із німецьких філософів був введений у філософію принцип достатньої причини (підстави)?

Звертаючись до уривків з текстів Й.Б.Шада (викладав філософію у Харківському університеті), спробуйте з'ясувати, чим відрізнялась позиція И.Шада від позиції І.Канта. Які світоглядні наслідки могла мати така відмінність?

"І.Кант виходив з поділу розуму на теоретичний та практичний... але теоретичний розум обмежувати сферою "речей для нас "не слід... Розум функціонує і в формі споглядання або бажання визначає, що і чому слід чинити, і тільки в цих різних формах називається по-різному - "теоретичний " і "практичний "розум ".

(Й.Шад)

"Світ с відображенням абсолютного розуму. Речі за своєю природою відповідають ідеям, збігаються з ними. Ідеї - істинні, вічні форми всякого буття ".

(Й.Шад)

Ознайомтесь із оцінкою ідей Й.Шада істориком української філософії Д.Чижевським:

" Шад хоче піти далі, ніж Кант, користуючись тим розмежуванням розуму (Vernunft) і розсудку (Verstand), що його знаходить у Канта. Розсудок у своїй діяльності обмежується світом досвіду і феноменів (явищ). Він зустрічає протилежності, бо їх знаходимо в досвіді. Дух людини не заспокоюється на протилежностях та протиріччях, а хоче їх об'єднати. Розсудок може об'єднати протилежності лише "формально", при допомозі загальних понять. Розум мас справу не з досвідом, а з ідеями. Ідеї ук вносять у весь світ єдність та гармонію. - Визнаючи це основне розрізняння Канта, Шад не хоче обмежувати ролі розуму "регулятивною " функцією, себто надаванням лише провідних точок погляду пізнанню, а вважає, що розум здібний і до дійсного пізнання "надсмислового", "речей по собі", "абсолютного".

(Д.Чижевський)

Завдання 72. Українська університетська філософія XIX ст.

Цілу плеяду глибоких мислителів виховав у XIX ст. Київський університет; серед них високу оцінку істориків філософії отримали О.Новицький, С.Гогоцький, П. Авсенєв. Ознайомтесь із деякими їх ідеями.

"Свідомість від самого початку перебуває у відношенні до того, що є вищим від неї і від світу... Пізнаючи предмети навколишнього світу через призму свого внутрішнього бачення, людина підпорядковує ш свої думки. Саме тут народжується філософія... Вона є наукою про все лише у тій мірі, що приводить до усвідомлення законів і основ усякого буття. Вона є наукою наук тільки тому, що містить у собі умови умов, начала і форми усякого бачення... Тільки ці форми і закони складають її істинний зміст, на який не можуть претендувати інші науки... Світ ідей с батьківщиною філософи. Там народжується вона, звідти черпає свої сили і з'являється у світ дальній як провісник світу горного".

(О.Новицький)

Проаналізуйте наведені міркування О.Новицького; виділіть в них ті аспекти філософського мислення, які, на вашу думку є цікавими, важливими та зберігають свою значущість і сьогодні.

"Всі великі люди, і особливо ті, хто займається філософією, суть представники свого народу. Вони як у фоку сі тільки концентрують в собі те, що вже розсіяно в народі, приводять до свідомості те, що й поза тим таїться в народному дусі потаємно та не усвідомлено... Вони повертають народу те, що сприйняли від нього самі тільки в іншому, більш розвиненому вигляді... У протилежному випадку філософські ідеї, навіть високі й світлі, залишаться непізнанними; вони не приживуться в суспільній думці, як рослина у невластивому для себе ґрунті... ".

(О.Новицький)

Як ви вважаєте, впливи яких представників німецької класичної філософії відчуваються в наведених тезах О.Новицького? Якою мірою ці тези є актуальними?

"Філософія...не с та чи інша окрема система, система Платона, Арістотеля, Канта, так само як людство не є тільки той чи інший народ... Філософія в її істинному значенні є справою людства; це є свідомий розвиток всезагальних ідей світобачення ".

(О.Новицький)

Порівняйте останні ідеї О.Новицького із попередніми. Чи не здаються вони вам суперечливими? Спробуйте пояснити їх співвідношення, тобто вирішити дилему: філософи виражають дух свого народу чи опікуються вічними і всезагальними темами?

"Тільки там, де перед зовнішнім світом думка постає самоусвідомленою, визначається її ставлення до нього, тільки там утверджується начало і можливість тієї вищої і багатоманітної науки, яку ми називаємо філософією ".

(С.Гогоцький)

Визначте, якою мірою таке розуміння філософії відповідає положенням німецької класичної філософії? Яку рису філософського мислення виводить на перший план С.Гогоцький?

"Всяка освіта, всяка культура, якщо вони відповідають своєму призначенню, повинні пропонувати, по-перше, дві свої сторони - ідеал досконалості... і ті моральні сили, які здійснюють в собі цей ідеал і служать його виразником; по-друге, те відношення сил до ідеалу, яке потрібне для переходу ідеалу в дійсність ".

(С.Гогоцький)

Прокоментуйте наведене положення; чи згідні ви із таким окресленням ролі ідеалу в людському житті? - Аргументуйте свою відповідь.

Оцінку творчості Д.Велланського подав Г.Г.Шпет:"... викладаючи спеціальні науки в новому дусі, викликав загальний інтерес до філософських основ науки і знання взагалі, втілюючи при цьому думку про суттєву необхідність такої основи... "

"От усе, якщо філософія силкується витну манити явища світу, що лежать перед нами, або розкриваються в нас самих, через ідею та за допомогою ідеї, якщо вона розглядає явища світу як одкровення або втілення думки, якщо для неї ідея є джерелом, основою, законом і типом діяльності, що являє себе, то в цьому напрямі вона намагається пояснити й обґрунтувати те світоспоглядання, яке з необхідністю передбачається релігійним та моральним життям людства. Питання про основу та мету світу, про ставлення світу та людини до Бога - питання, розв’язання яких передбачає припущення ідеї, бентежать із непереборною енергією загальнолюдську свідомість раніше і перш за будь - яку науку; вони виникають у свідомості з необхідністю не з тимчасового інтересу, а як завдання суто духовні, що торкаються споконвічних потреб людства ".

(П.Юркевич)

Уважно перечитавши наведений фрагмент одного із яскравих представників української філософії XIX ст., визначте: а) чи був П.Юркевич релігійним філософом; б) ідеї яких попередніх філософів проглядають в його міркуваннях?

"... Філософія, як цілісне світоспоглядання є справою не людини, а людства, яке ніколи не живе абстрактно, або суто логічною свідомістю, а розкриває своє духовне життя в усій повноті і цілісності його моментів ".

(П.Юркевич)

Поясніть, які місця даного фрагмента відповідають загальним особли­востям української філософії?

"Ця ідеальна точка до якої прагне суб’єкт є істина, є ідея. Вона існує для загального розуму. Вона висловлює не те, що ми можемо відчувати щодо даної речі, а те, що є в самій речі, або те, чим с сама річ, істинно "суще ".

(П.Юркевич)

Чи свідчить дана теза про оптимістичний підхід філософа до питань про можливості людського пізнання? Як ви зрозуміли, що є ідея для П.Юркевича?

"В серці людини знаходиться джерело для таких явищ, які наділені особливостями, що не випливають ні з якого загального поняття або закону... Релігійна свідомість найбільш виправдовується природою людського серця, поза яку ми вже не можемо стати, щоби побачити ще інші її складові причини і яка, внаслідок того, володіє всією безпосередністю буття, спричиненого Богом... ".

(П.Юркевич)

До думок якого українського філософа приєднується у даних міркуваннях П.Юркевич? Як він витлумачує природу людського серця? Чи згідні ви із його міркуваннями?

"Одному лише науковому світоспогляданню під силу рухати людство до вищої мети, яка тільки може йому уявлятись, - до мети його об'єднання. Попередні світоспоглядання виявились безсилими на цьому шляху й привели лише до посилення міжнародної ворожнечі. Розум, звільнений від їхніх пут, сам по собі, спираючись на вільне вивчення природи і життя, виявиться спроможнішим ".

(В.Лесевич)

Позицію якої течії у філософії XIX ст. поділяє автор даного тексту? Чи виправдана така позиція? - Поясніть це, враховуючи досвід XX - початку XXI ст.

"... Предметом вивчення позитивної філософії є дійсність у найтіснішому розумінні цього слова, тобто та частина Всесвіту, чи космосу, що якоюсь мірою може у часі і просторі підлягати нашому спостереженню і досвіду ".

(В.Лесевич)

Наскільки адекватно передає В.Лесевич вихідний пафос позитивізму? Які позитивні наслідки для України XIX ст. могло мати захоплення позитивізмом?

"Теорія пізнання являє собою одну з найголовніших частин сучасної філософії. Немає можливості будувати філософську систему, якщо не визначити заздалегідь, що може пізнавати наш розум і від пізнання чого він має відмовитися назавжди, тобто якщо заздалегідь не визначити меж людського пізнання".

(Г.Челпанов)

"...У найзагальніших рисах про неї (філософію) можна сказати, що вона має на меті визначити відношення між: "буттям" і "мислення.»", між суб'єктом і об'єктом".

(Г.Челпанов)

Яку філософську дисципліну висував Г.Челпанов, професор Київського університету, в якості найпершої і провідної? З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування?

Познайомтесь із цікавими думками О. Потебні, професора Харківського університету.

"Мова - це засіб не стільки виражати готову істину, як відкривати раніше невідому; стосовно того, хто пізнає, вона становить щось об'єктивне, а стосовно світу, що пізнається - суб'єктивне... Дух без мови неможливий, тому що сам створюється за допомогою мови, і мова в цьому є перша в часі подія... Мову і дух, що взяті в розумінні послідовних проявів духовного життя, ми можемо виводити з "глибини індивідуальності", тобто з душі як з начала ".

(О.Потебня)

"Царина мови далеко не збігається з цариною думки. В середині людського розвитку думка може бути пов'язана зі словом, але на початку вона, певно, ще не доросла до нього, а на вищому ступені абстрактності покидає його, як те, що не відповідає її вимогам ".

(О.Потебня)

"Міф близький з науковим мисленням в тому, що він є акт свідомої думки, акт пізнання, пояснення через сукупність раніше даних ознак, об'єднаних і доведених до свідомості словом і образом ".

(О.Потебня)

"Весь зміст нашої думки вичерпується тим, що ми знаємо, і тим, у що ми віримо. Вирішення питання про відношення знання і віри залежить від вирішення іншого: чи має думка якісь особливі засоби для засвоєння предметів віри, чи впливають на нас ці предмети не тим шляхом, яким діє пізнання?".

(О.Потебня)

Як би ви визначили провідну тему наведених міркувань? Які надскладні явища допомагають нам осмислювати ідеї О.Потебні? Наскільки актуальними на сьогодні постають підняті ним проблеми?




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 68 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Завдання 56. Напрями розробки "наукової філософії" у XIX столітті. | Завдання 57. Вихідні ідеї філософії Ф.Ніцше. | Завдання 59. Сучасна методологія науки: неопозитивізм і постпозитивізм. | Завдання 60. Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм. | Завдання 61. Вихідні ідеї феноменологічної філософії. | Завдання 62. Ідеї філософської антропології як течії західної філософії XX ст. | Завдання 63. Психоаналітична концепція З.Фрейда; ідеї неофрейдизму. | Завдання 65. Ідеї культурології у філософії XX ст. | Завдання 66. Релігійна філософія XX ст. | Завдання 68. Філософія Відродження в Україні. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав