Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Завдання 75. Особливості розвитку української філософії у 30-х - 90-х роках XX ст.

Читайте также:
  1. I. Обстеження стану мовленнєвого розвитку дитини.
  2. II. Завдання та обов'язки
  3. V. Развивающее обучение на уроках математики
  4. V. Розучування української пісні-веснянки «Вийди, вийди, Іванку».
  5. Аналіз поточної маркетингової ситуації на ринку та перспектив її розвитку
  6. Аналіз стратегічних складових потенціалу розвитку Закарпатської області
  7. Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха
  8. Антропологічний принцип філософії Л.Фейербаха
  9. Беременность и роды при пороках сердца.
  10. Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження

Розглядаючи розвиток філософії в Україні цього часу, врахуйте психологічний клімат в Радянській Україні після 20-х років: атмосфера вічного страху перед вільною думкою, талантом, високою майстерністю, -перед всім, що надає людині незалежність. Зверніть увагу на жорстке пов'язування філософії з політикою, де відступ від ортодоксальних філософських позицій розцінювався як політичне ворожа акція. З іншого боку, зверніть увагу на творчість української інтелігенції в еміграції в особі: О.Кульчицького, Д. Чижевського, Д.Донцова, В.Липинського.

"Слово, коли воно має бути творчим, повинно служити життю, а не безплідна намагатися нагинати життя до своїх законів... Закони слова, закони логіки, закони діалектики, тільки тоді можуть придбати творчу силу, коли вони служать не самим собі, а тому ірраціональному, нелогічному, стихійному хотінню, з якого родиться все життя, а в тім числі і саме слово ".

(Д. Чижевський)

Які прояви особливостей української філософської думки можна побачити у цьому твердженні філософа?

"Колена нація є тільки обмеженим і однобічним розкриттям людського ідеалу.

і Але лише в цих обмежених і однобічних здісненнях загальнолюдський ідеал і є живий.

Тому колена націяякраз в своєму своєрідному, оригінальному, в своїй "однобічності"

і обмеженості і має вічне загальне значення... Отже, окрема нація в певні моменти

репрезентує історичну сучасність - іноді разом з іншими націями, а іноді сама. ".

(Д. Чижевський)

Уважно перечитайте наведений фрагмент і поясніть, в якому відношенні перебувають явище загальнолюдського та національно-культурного? Як ви розумієте твердження про те, що саме національна однобічність має вічне загальне значення?

"Слов'янській (зокрема українській) філософії треба ще чекати на свого великого філософа. Тоді те оригінальне, що може є в зародку у творах дотеперішніх слов'янських мисленників, виступить у весь зріст, відкривши глибини національного духу не лише перед усім світом, а й перед самим народом ".

(Д.Чижевський)

Чи згідні ви цілком і повністю із таким підходом до української філософії? Прокоментуйте наведений вислів та аргументуйте своє до нього ставлення. Ознайомтесь із деякими твердженнями Д.Донцова - провідного ідеолога українського націоналізму.

"Коли б ми хотіли кількома словами висловити цілковиту різницю між націоналізмом і народництвом, то ми знайшли б її в двох діаметрально проппіпежних світовідчуттях: світ, де панує воля, і світ, де панує інтелект. Два темпераменти: чин (дія) і контемпляція (споглядання), інтуїція і логіка, агресія і пасивність, догматизм і релятивність, віра і знання... ".

(Д.Донцов)

"Зміцнювати нашу волю до життя, до влади, до експансії, - так означив я першу підставу націоналізму... До емоційності і фанатизму великих ідей, які рухають масами, треба додати ще одну їхню прикмету: "аморальність "... Коли я говорю про "аморальність " тих ідей, то розумію їх суперечність з буденною мораллю... Історія не знає рівності, як і природа; є там здібні і нездібні. Хто хоче забезпечити собі місце під сонцем, мусить довести свою здібність до цього. Права кожної нації на життя не існує, а коли б існувало, це було б найбільш неморальною річчю у світі...".

(Д.Донцов)

Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначте, прихильником яких філософів був Д.Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими? Оцініть їх історичну і сучасну значущість.

"Щоб успішно поборювати зовнішні напасти й розривну роботу відосередніх сил суспільного організму зсередини, мусить член провідної касти вміти сам не піддатися ніяким шкідливим впливам, які підточували б, ослабили або знищили його основну чесноту — його мужність... Бути невблаганним і твердим до себе, щоб бути невблаганним і твердим до ворожих спільнот зовнішнього світу і власної спільноти ".

(Д.Донцов)

Кого має на увазі Д.Донцов, говорячи про провідну касту? Яким сучасним політичним терміном можна позначити таку касту? Чи є ви прихильником такого бачення суспільного життя?


РЕКОМЕНДОВАНАЛІТЕРАТУРА:

ФІЛОСОФСЬКІ ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

1. Аристотель. Сочинения. В 4-х т. – М., 1976-1984.

2. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979.

3. Платон. Собрание сочинений. В 4-х т. – М., 1990-1994.

4. Секст Эмпирик. Сочинения. В 2-х т. – М., 1975-1976.

5. Сенека. Нравственные письма к Луцилию. – М., 1977.

6. Фрагменты ранних греческих философов. Ч. 1. – М., 1989;

7. Фрагменты ранних стоиков. – Т. I-II. – М., 1999-2002.

8. Хрестоматия по истории философии. В 2-х ч. – М., 1994.

9. Тит Лукркций Кар, Гераклит Эфесский, Парменид, Эмпедокл, Эпикур. Сочинения. – М., 1983.

10. Эпиктет. В чем наше благо? – М., 1904.

11. Абеляр Петр. История моих бедствий // Августин Аврелий. Исповедь. Петр Абеляр. История моих бедствий. – М., 1992.

12. Абеляр Петр. Теологические трактаты. – М., 1995.

13. Августин. Исповедь // Августин Аврелий. Исповедь. Петр Абеляр. История моих бедствий. – М., 1992.

14. Ансельм Кентерберийский. Сочинения. – М., 1995.

15. Боэций. Утешение философией. – М., 1990.

16. Беме Я. Аврора, или Утренняя звезда в восхождении. – СПб., 1994.

17. Бруно Д. О причине, начале и едином // Диалоги. – М., 1949.

18. Василий Великий. Сочинения. – Ч. 1. − М., 1900.

19. Григорий Богослов. Избранные сочинения. В 2 тт. ­­– М., 1994.

20. Иоанн Дамаскин.

21. Кампанелла Т. Город Солнца // Утопический роман ХVІ - XVII веков. – М., 1971.

22. Лютер М. Время молчания прошло. – Харьков, 1992.

23. Макиавелли Н. Государь. – Х., 1998.

24. Монтень М. Опыты. – М., 1979.

25. Мор Т. Утопия // Утопический роман ХVІ-ХVІІ веков. – М., 1971.

26. Николай Кузанский. Об ученом незнании // Сочинения в 2-х т. – М., 1980.

27. Оккам. У. Избранное. – М., 2001.

28. Фома Аквинский. Учение о душе – СПб., 2004.

29. Эразм Роттердамский. Диатриба, или рассуждение о свободе воли // Философские произведения. – М., 1986.

30. Бэкон Ф. Новый Органон // Соч.: В 2-х т. – Т. 2. – М, 1971.

31. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та виховання. – К., 1994.

32. Гоббс Т. Левіафан, або суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. – К., 2000.

33. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукати істину в науках. – К., 2001.

34. Лейбниц Г. В. Рассуждения о метафизике // Соч.: В 4-х т. – Т. 1. – М., 1983.

35. Лок Джон. Два трактати про врядування. – К., 2001.

36. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении: Соч.: В 3-х т. – Т. 1-2. – М., 1985.

37. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або принципи політичного права. – К., 2001.

38. Спиноза Б. Этика: Соч.: В 2-х т. – Т. 1. – М., 1957.

39. Юм Д. Исследование о человеческом разумении. – М., 1995.

40. Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1970.

41. Гегель Георг В.Ф. Основи філософії права. – К., 2000.

42. Гегель Г.В.Ф. Наука логики // Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – Т. 3. – М., 1984.

43. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа: Соч. - Т.4. – М., 1959.

44. Енгельс Ф. Людвіг Феєрбах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21. – К., 1964.

45. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

46. Фейербах Л. Сущность христианства: Избр. филос. произведения: В 2-х т. - Т. 2. – М., 1995.

47. Фихте И.Г. О назначении человека // http://psylib.org.ua/books/fihte02/index.htm

48. Фихте И.Г. Сочинения. – В 2-х т. – СПб., 1993.

49. Шеллинг Ф. О сущности человеческой свободы. – М., 1809.

50. Шеллинг Ф. Сочинения в 2-х т. – М., 1989;

51. Бергсон А. Творческая эволюция. – М., 1998;

52. Витгенштейн Л. Философские работы. – Ч. I-II. – М., 1994.

53. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология (главы из книги) // Вопросы философии, 1992, 7.

54. Деррида Ж. Письмо японскому другу / Вопросы философии. – 1992 – № 4.

55. Джеймс У. Прагматизм. – Київ, 1995.

56. Жижек С. Добро пожаловать в пустыню Реального. – М., 2002. //http://yanko.lib.ru

57. Жильсон Э. Философия и теология. – М., 1995;

58. Избранные труды Карена Хорни и Эриха Фромма. – М., 1995.

59. Левинас Э. Избранное: Трудная свобода. – М., 2004.

60. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади. – К., 1993.

61. Поппер К. Злиденність історизму. – К., 1994.

62. Рикер П. Герменевтика. Этика. Политика. – М., 1995.

63. Сартр Ж.-П. Избранные произведения. – М., 1992.

64. Тоффлер Е. Третя хвиля. – К., 2000.

65. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. – М., 1995.

66. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

67. Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1992.

68. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – М., 1977.

69. Шеллер М. Положение человека в космосе // Избранные произведения. – М., 1994.

70. Шопенгауэр А. Сочинения в 2-х тт. – М., 1992.

71. Шпенглер О. Закат Европы. – Т. 1-2. – М., 1993-1998.

72. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.

73. Хабермас Ю. Будучее человеческой природы. – М., 2002.

74. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

75. Історія філософії України. Хрестоматія / Упорядники М.Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин, А.К. Бичко та ін. – К., 1993.

76. Донцов Д. Історія розвитку української національної ідеї. − К., 1991.

77. Сковорода Григорій. Кольцо. Дружеский разговор о душевном мире // Зібрання творів у 2-х т. – Т.1. – К., 1973.

78. Франко І.Я. Поза межами можливого // Зібрання творів у 50-т. – Т.45. – К., 1986. –

79. Бибихин В.В. Язык философии. – М., 1993.

80. Библер В.С. Что есть философия? // Вопросы философии. – 1995. – № 1.

81. Ильенков Э.В. Философия и молодость // Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991.

82. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М.,1992.

83. Лосев А.Ф. Дерзание духа. – М., 1988.

84. Мерло–Понти М. В защиту философии. – М., 1996.

85. Ортега-и-Гассет X. Что такое философия? – М., 1991.

86. Хесле В. Хорошая философия – это разные формы рациональности // Философская и социологическая мысль, 1991, № 2.

87. Хофмайстер Х. Что значит мыслить философски? – М., 2006.

88. Філософія сьогодні. – К., 2003.

89. Шеллер М. Философское мировоззрение // Избранные произведения. – М., 1994.

90. Элиаде М. Аспекты мифа. – М., 1995.

91. Ясперс К. Философия и нефилософия // Феномен человека. Антологія. – М., 1993.

92. Кун Т. Структура научных революций.- М., 2002.

93. Лакатос И. Доказательства и опровержения. - М., 1967.

94. Ортега-і-Гасет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994.

95. Полани М. Личностное знание. – М., 1985.

96. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

97. Фейерабенд П. Избранные работы по методологии науки. – М., 1986

98. Шелер М. Феноменология и теория познания // Избранные произведения. – М., 1994.

99. Юнг К.Г. Феномен духа в искусстве и науке. – М., 1992.

100. Гартман И. Старая и новая онтология // Историко-философский ежегодник-1988. – М., 1988.

101. Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М., 1987.

102. Кассірер Є. Людський світ простору і часу // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 5.

103. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

104. Лем Ст. Новая Космогония // Собр. соч. в 10-ти тт. – Т.10. – М., 1995.

105. Тиллих П. Онтология любви // Человек. 1990. № 2.

106. Уайтхед А.Н. Процесс и реальность // Избранные работы по философии. – М., 1990.

107. Хайдеггер М. Время картины мира // Время и бытие. – М., 1993.

108. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М., 1987.

109. Ильенков Э.В. Идеальное и идеал // Философия и культура. – М., 1991.

110. Леви-Строс К. Первобытное мышление. – М., 1994.

111. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. – М., 1994.

112. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. – 1996. № 10.

113. Мамардашвили М.К. Формы и содержание мышления. – М., 1968.

114. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. – М., 1994.

115. Райл Г. Понятие сознания. – М., 2000.

116. Узнадзе Д. Психология установки. – СПб., 2001.

117. Хайдеггер М. К вопросу о назначении дела мышления // Философия сознания в XX веке: проблемы и решения. – Иваново, 1994.

118. Хосе Д. Мозг и сознание. – М., 1994.

119. Фройд З. Вступ до психоаналізу. – К., 1998.

120. Шпет Г. Свідомість та її власник // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 2.

121. Юнг К. Психология безсознательного // http://wanderer.org.ua/book/psy/jung/arch_sym.htm

122. Абаньяно Н. Экзистенция как свобода // Вопросы философии. – 1992. – № 8.

123. Бахтин М.М. Філософія поступка // http://www.sfi.ru/lib.asp?rubr_id=814

124. Бубер М. Проблема человека // Два образа веры. – М., 1995.

125. Вебер М. Избранное. М., 1994.

126. Зиммель Г. Человек как враг // Социологический журнал. – 1994. – № 2.

127. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

128. Кассирер Э. Опыт о человеке // Человек. – 1990. – № 3.

129. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. – М., 1992.

130. Маркузе Г. Одномерный человек. – М., 1994.

131. Марсель Г. Люди против гуманности // Философские науки. – 1994. – № 1-3.

132. Культурология. XX век. Антология. – М., 1995.

133. Ортега-и-Гасет Х. Человек и люди // Дегуманизация искуства. – М., 1991.

134. Ортега-и-Гасет Х. Восстание масс // Дегуманизация искуства. – М., 1991.

135. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

136. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1989.

137. Смысл жизни: Антология. — М., 1994.

138. Страх: Антология / П.С. Гуревич. — М., 1998.

139. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

140. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

141. Шеллер М. Положение человека в космосе // Избранные произведения. – М., 1994.

142. Эрос: Антология / Отв. ред. П.С. Гуревич. – М., 1998.

143. Это человек: Антология / Отв. ред. П.С. Гуревич — М., 1995.

144. Вебер М. Протестантска етика і дух капитализму. – К., 1994.

145. Франкл Б. Человек в поисках смыла. – М., 1990.

146. Шеллер М. Формализм в этике материальная этика цінностей // Избранные произведения. – М., 1994.

147. Лем С. Культура как ошибка // Собр. соч. в 10-ти тт. – Т.10. М., 1995.

148. Культурология. XX век: Антология. – М., 1995.

149. Ортега-и-Гасет Х. Дегуанизация искусства. – М., 1991.

150. Самосознание европейской культуры XX века: мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М., 1991.

151. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996.

152. Бердяев Н.А. Смисл истории. – М., 1990.

153. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург, 2000.

154. Вольтер. Философия и методология истории // Историки и история. Жизнь, судьба, творчество: В 2 т. – М., 1998.

155. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – Л., 1990.

156. Данилевський Н.Я. Россия и Европа. – М., 2003.

157. Карсавин Л. Философия истории. – СПб., 1993.

158. Колінгвуд Р. Ідея історії. – К., 1996.

159. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії //Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996.

160. Ортега-и-Гасет Х. История как система // Избранные труды. – М., 1997.

161. Поппер К. Выдкрите суспільство і його вороги. – К., 1994.

162. Рікер Поль. Історія та істина. – К., 2001.

163. Тойнбі А. Дослідження історії. – К., 1995.

164. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.

165. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1998.

166. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

167. Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти-Эдип. – М., 1990.

168. Дебор Г. Общество спектакля. – М., 1999.

169. Зиммель Г. Как возможно общество? // Избранное: В 2 т. – М., 1991.

170. Парсонс Т. Система современных обществ. – М., 1998.

171. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.

172. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

173. Лайон Девід. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії // Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996.

174. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1991.

175. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1995.

176. Хабермас. Демократия. Разум. Нравственность: Московские лекции и интервью. – М., 1995.

177. Антология мировой философии: Антич­ность. – М., 2001.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Завдання 60. Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм. | Завдання 61. Вихідні ідеї феноменологічної філософії. | Завдання 62. Ідеї філософської антропології як течії західної філософії XX ст. | Завдання 63. Психоаналітична концепція З.Фрейда; ідеї неофрейдизму. | Завдання 65. Ідеї культурології у філософії XX ст. | Завдання 66. Релігійна філософія XX ст. | Завдання 68. Філософія Відродження в Україні. | Завдання 70. Філософські ідеї Григорія Сковороди. | Завдання 71. Українська філософія початку XIX ст. | Завдання 73. Філософські ідеї в літературі та в громадсько-політичних рухах. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.022 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав