Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Олександрійська та Антіохійська богословські школи: їх вплив на становлення християнського світогляду та філософії

Читайте также:
  1. Аналіз факторів, які впливають на товарооборот
  2. Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха
  3. Антропологічний принцип філософії Л.Фейербаха
  4. Аристотелізм в Антіохійській богословській школі.
  5. Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження
  6. Буття людини як центральна проблема філософії М. Ґайдеггера "Буття і час".
  7. В чому полягає відмінність підходів логіки, психології і філософії до вивчення мислення?
  8. ВАРІАНТИ БІЛЕТІВ З ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ.
  9. Вибір інструментів комунікаційного впливу.
  10. Визначте особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового Часу.

Вступ

Коли початкове християнство, пройшовши півтора столітній розвиток, нарешті, відчуло себе відносно самостійним від іудаїзму і відмінним від так званого язичництва, воно відчуло крайню необхідність усвідомити себе і привести в хоч якусь систему свій релігійний світогляд. Спочатку це було справою різного роду бродячих і осілих проповідників християнства: апостолів, пророків, пресвітерів, дияконів, цілителів, глоссолальщиков (які розмовляють «іншими» мовами), єпископів, тлумачів і їм подібних служителів Бога християнського. З часом виникла необхідність спеціально готувати прозелітів до хрещення і прийняття в громаду нових християн. Намітившихся овець християнства спочатку зараховували до числа наближених. Їх у той час називали оголошеними (церк-слов. – «оглашені»), оскільки їм тільки коротко «оголошували» християнське віровчення. У міру поширення християнства виникла необхідність кваліфікованого викладу сутності християнства. Вже до кінця другого століття з'являються катехізичні школи або, по-іншому, школи «катехуменів» (від грецького слова «kat'echizo - оголошую, викладаю усно), в яких вчення християнства містилося у вигляді відповідей на питання. Катехізичні школи існували в містах і великих населених пунктах. Ці катехізичні школи послужили основою з’явившихся на початку 3-го сторіччя християнських богословських шкіл, які взялися за приведення в систему і за аргументований виклад суті християнського віровчення. Протягом 3 - 6 століть у межах християнства діяло кілька великих і десятки дрібних богословських шкіл. Ці школи пропагували різні варіанти християнства і жорстоко ворогували між собою, але разом з тим своєю взаємною неприязню і в процесі взаємної боротьби сприяли поступовому виробленню догматів та уніфікації християнського світогляду.

Ми не будемо зараз аналізувати сутність богословських тонкощів і розбіжностей між християнськими богословськими школами. Зупинимося тільки на їх відносинах до філософії та мірою використання філософії. А саме ця обставина послужила початком формування власне середньовічної, християнської, філософії.

Значна частина християнських богословських шкіл 3-4 століття повністю заперечувала значення і користь для християнських вірувань філософії, засуджували останню і всіляко уникала її6. Серед таких слід зазначити, малоазійську (Кападокійську) і північно-африканську (Карфагенську) школи. Інші ж богословські школи намагалися використовувати греко-римську філософію як для підняття ідеологічного зовнішнього престижу християнства, так і для внутрішніх потреб: систематизації і чіткого формулювання основних положень християнського віровчення7. Серед таких шкіл домінуюче і вирішальне місце для майбутнього християнського віровчення займали взаємно конкуруючі між собою Олександрійська та Антіохійська богословські школи. Обидві ці школи дружно намагалися узгодити християнську віру з розумом, догмати християнської церкви вкласти в рамки філософського дискурсу. Бурхлива діяльність і непримиренна ворожнеча між цими школами іспірірували скликання шести Вселенських і десятки помісних соборів, на яких найвизначніші ієрархи і братія ченців у суперечках, а нерідко і на кулаках, доводили свою правоту і стверджували істини християнської церкви, як то в класичній формі було продемонстровано в 449 року на Вселенському Ефеському, прозваному «розбійницьким», соборі8.

 

3.2. Олександрійська богословська школа 3

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 21 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Символ віри як стислий виклад християнського віровчення. | НІКЕО-ЦАРЕГРАДСЬКИЙ С И М В О Л В І Р И | Нікео-Цареградський Символ Віри | Олександрійської богословської школи. | Місце віри та розуму в пізнанні | Аристотелізм в Антіохійській богословській школі. | Тотожність віри і знань, науки і релігії | Тлумачення Біблії антіохійцями | Проти дуалізму духу і матерії, тіла і душі | Патристика як розрив історичного розвитку філософії і початок філософії Середньовіччя |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав