Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Символ віри як стислий виклад християнського віровчення.

Читайте также:
  1. Бенедикт Камбербэтч о своей необыкновенной жизни в роли секс-символа
  2. Билет.ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СИМВОЛЫ КАЗАХСТАНА
  3. В какой бы форме ни записывались символы, компилятор переводит их в Unicode, включая и исходный текст программы.
  4. В) Символы как содержательные элементы фундаментального знания
  5. Вдосконалення організаційних механізмів та методичних засад викладання програмних знань у базовій школі з метою забезпечення їх засвоєння абсолютною більшістю учнівського загалу.
  6. Викладання образотворчого мистецтва в початкових класах
  7. Викладач доц.Піскозуб А.З.
  8. Викладач методики трудового навчання
  9. Викладу змісту філософії
  10. Власть символов

Християнство, будучи окремою самостійною релігією, відрізняється від усіх інших релігій, перш за все - особливостями свого власного світогляду. Повний зміст останнього, за переконаннями віруючих християн, викладено в святому письмі (в Біблії). Але його виклад в біблійному тексті вплетено в побутово-історичні оповідання, передається у вигляді пророцтв, повчань іносказань та притч, утримує в собі протирічиві та взаємовиключні положення. Зміст біблійного віровчення - як і зміст всієї Біблії! - сприймається віруючими не адекватно тому, що в ній, Біблії, написано, так, як це витлумачується богословами тої чи іншої християнської церкви, секти або єресі. Таким чином, одностайно сприймаючи Біблію за непогрішиме слово боже, богослови різних напрямків християнства вичитують в ній лише “точно своє віровчення”, і там же вичитують засудження віровчення всіх інших християнських напрямків.

Але всі християнські церкви, секти, напрямки та угрупування визнають4 той короткий виклад християнського віровчення, яке було сформульовано і затверджено на перших двох Вселенських соборах - Нікейському в 325 році та Константинопільському в 381 році. Цей стислий виклад віровчення одержав назву: “Нікео-Константинопільський (Нікео-Цареградський) Символ Віри”. Інколи його називають просто: “Символ віри”, Молитва “Вірую”, “Кредо”5.

Грецьке словоСимвол ” (Σιμβολον) - означає “Мітка”, “Знак”, “Ознака” і в первісному християнстві вживалося стосовно якогось предмету, зображення, ритуалу, вислову, зміст якого був доступним лише посвяченим. Так, зображення риби було вказівкою на Ісуса Христа, оскільки букви слова “Риба” (грецькою мовою “Іхтеос” - Ιχθεοσ) були сукупністю перших букв слів виразу: “Ісус Христос Син Бога Живого”. Символічне значення мав хрест, ягня, вживання під час богослужінь хліба і вина тощо. Висловлюючи свою належність до певної церкви, католик символічно перехрестить себе п’ятьма пальцями, православний - трьома, старовір - двома. І взагалі, кожна релігія - повна притаманних тільки їй символів.

Символом віри первісних християн було виголошення слів: “Вірую, що Ісус є Христос” (Іоанна,20:31; Діянь, 18:5,8). Саме в цих словах первісні християни з іудеїв виголошували увесь зміст свого віровчення. Такі короткі, в одно речення, Символи віри є в кожній релігії. Так, в ісламі це - Шахада: “Л’алх-ілла хіл’алла, Махемадан - рассул алла” (Немає Бога окрім Аллаха, а Магомет - пророк його); в будизмі - вигук: “Ом мані падме гум” (Блажен той, що сидить на лотосі); в крішнаїзмі: “Харе Крішна” (Хай живе Крішна, Слава Кріішні); в іудаїзмі - “Шма Ісраєль Ягве елогіну Ягве ехад” (Слухай Ізраїлю: Ягве - Бог, Ягве - один)6.

В процесі історичного розвитку християнство вийшло за межі іудаїзму, стало поширюватися серед різної віри народів Римської віри. В цих умовах для усвідомлення себе окремою релігією християнству потрібно було більш детально сформулювати своє віровчення, визначити його серцевину і таким чином консолідувати його ідеологічно та застерегти від розчинення в неозорому морі інших релігійних вірувань. Такі короткі виклади християнського світогляду з початку 3 століття одержали назву Символів віри. Знання цим символів вимагали від всіх тих, хто вступав до християнських общин. Їх тоді називали “Хрещальними символами”, оскільки вони мали зачитуватися віруючим перед хрещенням. Своєрідним підсумком Хрещальних символів і став єдиний для всієї церкви Нікео-Цареградський Символ віри. Слід сказати, що подібні Символи віри, як перерахування основних положень світогляду тієї чи іншої релігії, є в кожній історично давній релігії. Так, в іудаїзму - це 13 догматів віри, що їх написав рабин і видатний філософ середньовіччя Маймонід (Рабман) († 1204 році); в ісламі - 6 стовпів ісламу, в буддизм - Чотири благородні істини та Восьмерічний шлях спасіння. В рамках витлумачення цих символів викладається все віровчення кожної окремої релігії, церкви, секти.7

Символ Віри спочатку було написано суцільним текстом. Лише пізніше богослови штучно поділили їх на 12 тез8, за кількістю апостолів Ісуса Христа. Ще пізніше було складено легенду, що перший Символ віри уклали ще апостоли чи то в день іудейського свята Шабуот9 (Діяння, розділ 2), чи то трохи пізніше - на своєму Єрусалимському Соборі (Діяння, розділ 15). При цьому твердиться, що цей символ складався з 12 тез, що їх по черзі оголошував той чи інший конкретний апостол. Легенда про Апостольскій Символ віри відкинута зараз навіть богословами, хоча католицька церква вважає його достовірним.

Після прийняття Символу віри в його текст вносилися деякі уточнення, переставлялися чи добавлялися окремі слова. Так, Ніке-цареградський символ віри оголошує віру в одного Бога і ще не визнає “Трійці єдиносущої та неподільної”. В його тексті Богом (Θεοσ, Theos) називається лише Бог Отець: “Вірую в єдиного Бога Отця-Вседержителя”. А Син божий Ісус Христос та Дух Святий називаються не богами, а Панами (Κυριοσ, кіріос - пан, господин): “І в єдиного Пана Ісуса Христа, сина божого” (член 2); “І в Духа Святого, Пана життєдайного” (член 8).

Вчення про святу Трійцю в християнській церкві було сформульовано - але на жодному соборі не обговорювалося і не затверджувалося! - і мовчазно прийняте лише в 6 століття. Зміст християнського віровчення про Трійцю було приписано Афанасію архієпископу Олександрійському, що жив у 4 столітті. Цей текст називається зараз “Символом віри Афанасія Великого”.

Нікео-Цаоегоадський Символ віри було розглянуто на першому та другому Вселенських соборах, але його підправили і в новій редакції канонізували лише в 451 році на 4-му, Халкідонському, соборі. На цьому ж, Халкідонському, соборі в текст 2-го члена символу віри було вставлено слова “Істинний бог від Бога істинного”. Сучасні дослідники дійшли висновку, що святі отці першого та другого Вселенських соборів прокляли вираз “Бог від Бога” і думку про те, що Бог може народити Бога В сучасному грецькому тексті тут написано “Бог від Бога істинного”, а в католицькому поверх зазначеного ще й дописано “Бог від Бога”.

В тексті Символу віри першого та другого Вселенських соборів Богу Отцю приписувалося лише створення всього “видимого і невидимого” (1 член Символу віри), а створення “неба і землі” - Сину божому. На Халкідонському Соборі створення неба і землі було приписано Богу Отцю. З 14 століття в теорії та практиці церковного життя утвердився той грецький текст, який став основою всіх його наступних перекладів. Наслідком цього з’явилися різнонаціональні варіанти передачі змісту Нікео-Цареградського Символу Віри. Це можна спостерігати і на прикладі різноманітності змісту Символу віри в наявних зараз 10 перекладах українською мовою. Наш переклад здійснено за текстом діалекту койне грецької мови. Саме на цьому діалекті писався в первісному вигляді текст Символу віри на перших Вселенських соборах.

Християнам постійно читають і тлумачать Символ віри під час богослужінь; кум і кума зобов’язані читати його під час охрещення дитини; знання його вимагають від тих, хто хоче прийняти хрещення, причаститися, здійснити обряд вінчання. Структура Символу віри покладена в основу викладу всієї системи християнського віровчення, в рамках членів Символу віри до цього часу викладаються ті чи інші елементи християнського світогляду. Більш розширений виклад християнського віровчення називається Катехізисом. Як правило він викладається у формі запитань та відповідей. В кожній християнській церкві існує своє тлумачення змісту Нікео-цареградського Символу Віри. Широкий канонізований виклад повного віровчення кожної церкви в протиставленню аналогічних вчень других церков викладається в так званих Символічних книгах. В Православній церкві визнається, що її віровчення найбільш адекватно викладається в трьох символічних книгах: “Катехізис Петра Могили” (1640 року),“Послання східних патріархів” (1649 року) і “Катехізис московського митрополита Філарета” (друга половина 19 століття).




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Філософія Середньовіччя | Олександрійська та Антіохійська богословські школи: їх вплив на становлення християнського світогляду та філософії | Нікео-Цареградський Символ Віри | Олександрійської богословської школи. | Місце віри та розуму в пізнанні | Аристотелізм в Антіохійській богословській школі. | Тотожність віри і знань, науки і релігії | Тлумачення Біблії антіохійцями | Проти дуалізму духу і матерії, тіла і душі | Патристика як розрив історичного розвитку філософії і початок філософії Середньовіччя |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав