Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Френсіса Бекона як засновник нового методу науковго дослідження

Читайте также:
  1. Аналіз та узагальнення результатів дослідження
  2. Билет 15-1 Пленкообразователи полиуретанового типа
  3. ВВЕДЕНИЕ АНТИСЕПТИКИ И БОРЬБА ВОКРУГ НОВОГО ПРИНЦИПА В ХИРУРГИИ
  4. Вибірка маркетингового дослідження
  5. ВИДЕНИЕ ГРИГОРИЯ, УЧЕНИКА СВЯТОГО И БОГОНОСНОГО ОТЦА НАШЕГО ВАСИЛИЯ НОВОГО ЦАРЕГРАДСКОГО
  6. Визначення основних понять за темою дослідження
  7. Визначте особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового Часу.
  8. Відбір, опис та дослідження керну і шламу продуктивних розрізів
  9. Возведение нового монолитного железобетонного перекрытия с последующей разборкой существующего при подаче бетонной смеси ручными лебедками или электроталями
  10. Возведение нового монолитного железобетонного перекрытия с последующей разборкой существующего при подаче бетонной смесистационарными подъемниками

6.2.а. Френсіс Бекон – сенсуаліст, емпірик і матеріаліст – особливу увагу звертає на методологію, як щонайважливішу гарантію одержання та збагачення достовірних знань. Він вважає, що для його часу метод наукового дослідження, що його запропонував Аристотель в своєму творі «Органон», застарів. Свій же твір з методології наукового дослідження Бекон назвав «Новий Органон», в якому пропоную замість дедуктивного методу, запропонованого Аристотелем, запровадити метод індуктивний. (Дослідники історії Логіки вважають Бекона творцем Індукції).

Об’єктом пізнання, за Беконом, є природа; завданням пізнання – дослідження предметів та явищ природи; мета пізнання – панування людини над силами природи. Філософ пропонує виключити зі сфери наукового пізнання теологію. Бекон був прибічником «Теорії двоїстої істини», згідно якої у науки і у релігії різні сфери існування і знання. Бог і душа людини, говорив Ф. Бекон, є предметом релігійної віри, а не наукових знань. Релігія ніяким чином не повинна втручатись в сферу наукових знань, а наука не повинна братися за вирішення проблем релігійної віри. «Віддайте вірі те, що належить релігійній вірі, а науці те, що належить виключно їй», - часто говорив філософ, посилаючись на слова євангельського Ісуса Христа: «Віддавайте кесареві – Кесарю, а боже – Богу» (Євангеліє від Матвія, 22:12; від Марка, 12:17).

В пошуках істини, писав Бекон, приймає участь і розум людини, і його почуття. Але вихідним початком наших знань виступають почуття. Завдання ж розуму полягає в тому, щоб, перш за все, застерегти людину від заблуджень і поспішних висновків. Перш ніж приступати до пізнання природи – а вона, нагадаємо, є єдиним гідним об’єктом наукового дослідження, - потрібно, писав філософ, застрахувати себе від помилкового підходу. Цю помилковість він вбачав у накопичених вад минулого, і перш за все – в сутності системи традиційного і схоластичного (середньовічного) мислення.

Як філософ Френсіс Бекон вважає, що пізнанню і здобуттю нових знань людині заважають такі чотири головних фактори, які він називає ідолами або примарами («призраками», «фантомами»): 1. Примари роду; 2. Примари печери; 3. Примари базару і 4. Примари театру. Перші два ідоли/примари притаманні самій природі людини, а решта два – набуваються ними в процесі збільшення та схоластичного навчання.

Примари роду вкорінені в саму природу людини, а саме – в особливостях і обмеженості її розуму, в особливостях і недосконалості її органів відчуття. Сліпо довіряючи своїм відчуттям, людина починає хибно вважати себе істинною міркою всіх речей. Бекон при цьому застерігає від сліпого наслідування висловлювання Протагора який говорив: «Людина є мірилом всіх речей». А сліпо довіряючи своєму розуму, людина може забути, що його розум подібний до погнутого дзеркала, яке викривлює зображення і добавляє до відображуваного свою криву природу.

Примари печери виникають завдяки індивідуальним особливостям людини, тим чи іншими специфічними соціальними умовами, які примушують спостерігати і бачити природу немов би зі своєї печери. Цей вид «печерності», «ідолатрії» (ідолопоклонства) можна здолати лише шляхом врахування колективного спостереження і загальнолюдського досвіду.

Примари базару нав’язуються формами спілкування і союзу між людьми. В сфері цих примар велику роль відіграє мова, залишки традиційних та застарілих понять, поговірок, крилатих фраз, гасел. Для здолання примар базару вирішальне значення має боротьба проти пустодзвонства, запаморочливих абстракцій, схоластики та показної вченості.

Примари театру засновані на сліпій вірі до слів авторитетів, до попередніх філософських, богословсько-схоластичних систем, які в побудові своїх умовиводів за аналогією нагадують твори, що розігруються в театрі. Сліпо слідуючи авторитету древніх, людина сприймає світ не таким, яким він є насправді, а викривлено, - з засад нав’язаного їй упередження.

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Місце віри та розуму в пізнанні | Аристотелізм в Антіохійській богословській школі. | Тотожність віри і знань, науки і релігії | Тлумачення Біблії антіохійцями | Проти дуалізму духу і матерії, тіла і душі | Патристика як розрив історичного розвитку філософії і початок філософії Середньовіччя | Реалізм і номіналізм. Концептуалізм | Тема 5. ФІЛОСОФІЯ ПЕРІОДУ ВІДРОДЖЕННЯ. | Ідеологічні (духовні) фактори епохи Відродження. | Особливості філософської думки діячів періоду Відродження. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав